В українському політикумі її називають другою Юлією Тимошенко. Знаний економіст, авторитетний фахівець із бюджетних питань, на цьогорічних парламентських виборах вона теж очолила виборчий блок. Це — голова Бюджетного комітету Верховної Ради України, лідер Блоку НДП Людмила СУПРУН...
В українському політикумі її називають другою Юлією Тимошенко. Знаний економіст, авторитетний фахівець із бюджетних питань, на цьогорічних парламентських виборах вона теж очолила виборчий блок. Це — голова Бюджетного комітету Верховної Ради України, лідер Блоку НДП Людмила СУПРУН.
Олександр ПИРОЖИК
Днями лідери Блоку Народно-демократичних партій Людмила Супрун і Валерій Пустовойтенко стали гостями київського прес-клубу “Журналістська ініціатива”, засідання якого відбувалося в “Українському домі”. Фактично це був один із перших публічних заходів, на якому голова Бюджетного комітету Верховної Ради Людмила Супрун представила себе широкому журналістському загалу як лідера політичного блоку. — До складу блоку входить 4 партії, — розпочала Людмила Супрун. — Це Народно-демократична партія, Християнсько-демократична партія, Демократична партія України та Християнсько-ліберальна партія України. Ми об’єдналися на спільних принципах народної демократії і християнської моралі. На чільних місцях у нашому загальнодержавному списку — кваліфіковані, підготовлені до роботи у владних структурах патріоти-професіонали, які представляють усі без винятку регіони. Ми виходили з того, що парламентська система має забезпечувати інтереси територіальних громад. Кожен регіон повинен мати свого представника в парламенті... Зі слів Людмили Павлівни, Блок НДП пропонує професійну політичну команду, яка готова взяти на себе відповідальність за ситуацію в країні після виборів 2006 року. Завдання НДП — зробити все, щоб народ знову повірив у свої власні сили, повірив в Україну. Внесок блоку у стабілізацію ситуації, збереження політичної стабільності — це прийняття бюджету-2006. — До чого призвело б неприйняття бюджету? — розмірковує лідер блоку. — Урядова, м’ясна, цукрова, бензинова кризи разом узяті були б дитячими іграшками порівняно з бюджетною. Жодна копійка витрат, окрім зарплати, не виплачувалася б. Енергоносії, компослуги, утримання дитсадків, дороги, житлово-комунальне господарство не отримали б жодної копійки. Ми зупинили бюджетну кризу. Добиватимемось, щоб ці кошти були передані на місця — територіальним громадам, щоб громади самі вирішували, як їх потратити. Передати гроші на місця — це наша політична програма... Саме прагненням зберегти стабільність в економіці керувалася фракція НДП, коли постало питання про відставку уряду Єханурова. Члени фракції не голосували за відставку, розуміючи, що призначити новий уряд до виборів ніхто не зможе. Отже, ніхто не нестиме відповідальності за те, що відбувається. Хоча претензій до уряду в народних демократів чимало. — Ми відслідковуємо ситуацію в країні, — зауважив з цього приводу Валерій Пустовойтенко. — Мене бентежить те, що від влади іде не зовсім об’єктивна інформація. Нас запевняють, що маємо ріст ВВП у межах 2,3 відсотка. Але якщо відкинути надходження від “Криворіжсталі”, бо це не додана вартість, то ріст ВВП становитиме мінус 4-5 відсотків. Якщо ж врахувати минулорічне зростання на 12 відсотків, то падіння ВВП фактично сягає 17 відсотків. Тобто, виробництво у нас почало катастрофічно падати. Турбує і дезінформація щодо ситуації в агропромисловому комплексі, особливо розмови про те, що дуже вимерзає озимина. Насправді ж восени її просто “забули” посіяти, а тепер хочуть усе списати на морози... Завершуючи “бюджетну” тему, Людмила Супрун запевнила, що цьогоріч парламенту вдалося зробити перший реальний крок до того, щоб бюджети формувалися не зверху донизу, а навпаки: — Ми пропонуємо: ті, хто заробляє гроші, повинні їх у себе залишати. Сьогодні розподіл бюджету відбувається за схемою: 40 відсотків — місцеві, 60 — державний. Ми пропонуємо 60 відсотків залишати там, де вони заробляються. Це несправедливо, коли підприємства, які працюють у регіонах, податки платять у Києві чи інших великих містах. Ми зафіксували, що податки повинні сплачуватися на місцях. Але уряд ще не видав постанови, якою б визначив правила обліку таких податків... Природно, журналістів цікавила оцінка Людмилою Супрун “газової угоди” з Росією. Як з’ясувалося, ця позиція досить жорстка. — Я була першою, хто критично оцінив цю угоду, — заявила лідер Блоку НДП. — Решта політиків почали критикувати угоду через 2-3 дні, а спершу був суцільний одобрямс. Хто слідкує за подіями через інтернет, може це підтвердити. У моєму повідомленні йшлося про те, що в результаті цієї угоди Україна може втратити енергетичну незалежність; умови, передбачені в угоді, надзвичайно жорсткі для України, вони гірші, ніж для багатьох країн Європи; зрештою, ця угода не є дійсною, бо не затверджена парламентом. Усі попередні угоди між Україною і Росією обов’язково ратифікувались у Верховній Раді, набирали статусу законодавчих актів. Тож якщо хтось хоче підписати нову угоду, то повинен змінити закон... На думку лідерів НДП, виходом із ситуації, що склалася, є якнайшвидше прийняття і реалізація Концепції енергетичної безпеки України, яку розробили і запропонували парламенту народні демократи за участю найкращих енергетиків країни. Україні необхідно структурно перебудувати економіку. Сьогодні наша промисловість працює неефективно, ми витрачаємо надто багато енергоносіїв. — Ми не лише критикуємо угоди, які руйнують незалежність, — продовжила Людмила Супрун. — Ми пропонуємо, як вийти із ситуації. І цим наша позиція відрізняється від позиції теперішньої влади. Вже місяць минув із моменту підписання угоди, а жодної пропозиції до закону “Про бюджет”, щодо антикризових заходів зі зменшення енергозалежності, диверсифікації постачання енергоносіїв уряд не надав... Пані Супрун навела конкретний приклад, який свідчить про необхідність структурної перебудови економіки. 15 тисяч працівників комп’ютерної сфери сьогодні отримують доходи в розмірі 2 мільярди доларів у рік. 600 мільйонів доларів від цієї суми — платежі до бюджету. Загалом це близько трьох мільярдів. У той же час весь нафтогазовий комплекс України дає лише половину цієї суми. А в ньому задіяно близько 240 тисяч працівників. Структурна перебудова означає, що людям дадуть можливість займатися ефективною роботою, яка принесе дохід і збільшить їхню зарплатню без затрат енергоресурсів. Це дасть змогу знизити енергозалежність України. — У будь-якій ситуації є поточні питання, а є перспективи розвитку, — підсумувала сказане Людмила Супрун. — На жаль, перспективою в нас ніхто сьогодні не займається. Влада хоче просто дожити до кінця виборів... Як можна ефективно вести переговори із закордоном, коли у нас посли не призначені? Хто представить інтереси України в зовнішній політиці? Одна людина — президент, прем’єр — цього не зробить, має бути команда. Якраз команди у цієї влади й немає. А ті, хто був у ній, почали влаштовувати між собою розборки як влада й опозиція...
