За поширеністю вірусу імунодефіциту людини наша область на першому місці у західному регіоні. Чому так трапилося, і чи можна вірити статистичним даним про кількість ВІЛ-інфікованих? Відповідь на ці та інші запитання дає головний лікар обласного центру профілактики і боротьби із СНІДом Олена МАКАРЕНКО...
За поширеністю вірусу імунодефіциту людини наша область на першому місці у західному регіоні. Чому так трапилося, і чи можна вірити статистичним даним про кількість ВІЛ-інфікованих? Відповідь на ці та інші запитання дає головний лікар обласного центру профілактики і боротьби із СНІДом Олена МАКАРЕНКО.
Галина СВІТЛІКОВСЬКА
– Як сталося, що загалом тиха і скромна Волинь завоювала таке неприємне лідерство? – Річ у тому, що в нашій області центр профілактики і боротьби із СНІДом було створено одним з найперших в Україні, ще в 1992 році, коли в інших областях про це і не думали. Дехто тоді говорив, що ми будемо виявляти інфекцію, якої не існує. Але вже у 1995 році, коли заговорили про епідемію ВІЛ-СНІДу, Волинь виявилася однією з найбільш підготовлених. – Тобто, ви вважаєте, що у нас не те, щоб найгірша ситуація, а найкраще працює центр з виявлення СНІДу? – Ми дуже активно працювали з «контингентами ризику», ведемо широку просвітницьку роботу. Маємо належну підтримку з боку органів влади, управління охорони здоров’я. Діє координаційна рада з проблем боротьби зі СНІДом, яку очолив заступник голови облдержадміністрації Володимир Карпук. – Олено Іванівно, коли ми оперуємо даними про кількість ВІЛ-інфікованих, то розуміємо, що насправді ці цифри є у кілька разів вищими, адже масових обстежень населення не проводять. – Законодавчо передбачено, що обстеження на ВІЛ є добровільною справою кожного. Обов’язковому обстеженню підлягають лише донори, пропонуємо його і вагітним жінкам. На 1 січня у нас було зареєстровано 1297 ВІЛ-інфікованих осіб, і кількість нововиявлених заражених людей щороку збільшується: у 1996 році їх було 86, позаторік — 210, торік — 237. Маємо 83 хворих на СНІД, а 58 осіб від СНІДу вже померли. З ВІЛ-інфікованих уже нема серед живих 210 осіб. Звичайно, не всіх ВІЛ-інфікованих виявлено. Реально ситуація справді є набагато складнішою. – Відомо, що існують державні програми боротьби зі СНІДом. Чи підкріплені вони необхідними коштами? – Дуже серйозна увага приділяється програмі попередження передачі ВІЛ від матері до дитини, згідно з якою кожна вагітна жінка має право на дворазове безкоштовне обстеження, а кожна ВІЛ-інфікована майбутня мама безкоштовно забезпечується антиретровірусними препаратами, які допомагають захистити немовля. До речі, вартість коробки таких ліків майже 1700 гривень. Названа програма в нашій області дає добру віддачу: на Волині маємо всього 5,5 відсотка випадків передачі вірусу від матері до дитини, а по Україні цей показник перевищує 8 відсотків. Загалом же з початку реєстрації епідемії ВІЛ-СНІДу ми мали 110 ВІЛ-інфікованих вагітних жінок, які народили 93 дитини, решта вирішили перервати вагітність. Дітки ВІЛ-інфікованих матерів знаходяться під особливим контролем до півторарічного віку. Знято діагноз 26 малюкам, підтверджено — дванадцяти. – Незважаючи на роз’яснення, що СНІД не передається побутовим шляхом, у Луцьку була ситуація, коли ВІЛ-інфіковану дитину не хотіли приймати в школу. Як вийшли із становища? – На жаль, наше суспільство справді ще не готове нормально сприймати ВІЛ-інфікованих. І єдиний спосіб захистити цих людей — зберігати лікарську таємницю. Дитина, про яку ви згадали, ходить в одну з шкіл, гарно навчається і жодної небезпеки для оточуючих не становить. – Чи багато людей добровільно звертається в центр, щоб пройти обстеження? – Якщо на перших порах ми проводили 11 тисяч досліджень за рік, то вже торік їх було зроблено 57 тисяч. Люди розуміють, що ВІЛ-СНІД загрожує не лише наркоманам чи гомосексуалістам. Наприклад, із 110 ВІЛ-інфікованих вагітних 76 жінок не були наркоманками, вони просто мали нещастя закохатися у молодих людей, заражених вірусом. Ті, хто мав сумнівні контакти, приходять, бо їм важливо знати правду, щоб захистити від зараження своїх рідних, близьких. Нам закупили ще один апарат для лабораторії, буде збільшено і кількість лікарських посад, отож, усі бажаючі зможуть безкоштовно обстежитись. – Але у багатьох є побоювання з приводу достовірності тестів, нікому не хочеться, щоб його помилково занесли у «чорний список». – У вагітних, у людей, які недавно перенесли важкі інфекційні захворювання, іноді проявляються слабо позитивні тести, що дає підстави для проведення додаткових досліджень, аби уникнути помилкового діагнозу. За остаточним підтвердженням звертаємось до столичних колег. – Дехто каже: «А навіщо обстежуватись, якщо СНІД не лікують?» – З першого січня нинішнього року нашу область включено до програми антиретровірусної терапії хворих на СНІД. Хоч лікування й не дає повного одужання, але люди живуть, не відчувають себе нікому не потрібними, зайвими. Спочатку нам буде виділено ліки для 15 хворих на СНІД. Підбираємо пацієнтів за оцінкою їхнього клінічного стану. Маємо надію, що держава і надалі розширюватиме фінансування програм.
