Перерозподіл фінансових потоків на користь місцевих бюджетів становить близько 8 мільярдів гривень. Для Волині надходження, які дотувалися з центру, збільшені більш як на 40 відсотків. Про це заявила під час чергової прес-конференції в Луцьку народний депутат України Катерина Ващук...
Перерозподіл фінансових потоків на користь місцевих бюджетів становить близько 8 мільярдів гривень. Для Волині надходження, які дотувалися з центру, збільшені більш як на 40 відсотків. Про це заявила під час чергової прес-конференції в Луцьку народний депутат України Катерина Ващук.
Олександр ПИРОЖИК
Зі слів Катерини Ващук, “народники” виконали свою обіцянку щодо підтримки місцевих бюджетів. Перерозподіл фінансових потоків насамперед відчують працівники бюджетної сфери — лікарі, освітяни, працівники культури. Відчутно збільшено видатки на харчування дітей, придбання медикаментів у лікарнях, технічні засоби для бюджетних установ. — Ми прагнемо домогтися такої системи бюджетного забезпечення, яка існує в усіх цивілізованих країнах, — стверджує Катерина Ващук. — Тобто, коли 60 відсотків усіх коштів становить бюджет регіонів, а 40 — центру. Допоки ж у нас все навпаки. Лише цього року вдалося здійснити своєрідний прорив — більше 5 відсотків додатково перерозподілити на регіони... Співучасники прес-конференції, “народники” Олександр Біловол і Петро Толочко вважають це суттєвим кроком на шляху до здійснення справжньої адміністративно-територіальної реформи. Це не та адмінреформа, яку пропонував Роман Безсмертний, яка зводилася до звичайного перерозподілу територій за кількістю населення. “Народники” пропонують розпочати адмінреформу з економічної бази — підвести фінансове забезпечення під розвиток територій та діяльність органів місцевого самоврядування. Представники фракції Народного блоку Литвина горді, що відстояли позицію, згідно з якою 10 відсотків держбюджету виділено для потреб села. На їхню ж вимогу в бюджеті вперше закладено 2 мільярди гривень дотації під посіви зернових та реалізовану продукцію тваринництва. Водночас вони стурбовані тим, що уряд зволікає з розробкою механізмів підтримки села. Мінагрополітики досі не дає роз’яснень, як розподілятимуться кредитні ресурси, фінансуватимуться дотаційні програми. З цього приводу фракція вимагатиме заслухати уряд на найближчій сесії, щоб протягом лютого-березня основна частина цих коштів спрацювала на посівну кампанію... — Принциповий момент: нам вдалося запустити в життя закон про дітей війни, — підкреслює Катерина Ващук. — Перший крок зроблено: на його реалізацію виділено 800 мільйонів гривень. Це — кошти на проїзд і доплата за комунальні платежі. Вимога нашої команди — щоб вони були розділені не лише між дітьми війни у містах, де є компослуги, а через адресні допомоги дійшли до сільських дітей війни. Тобто, щоб їх отримали й ті, хто палить дровами чи вугіллям, має незабезпечений побут... Ще один важливий момент: у загальнодержавних програмах окремим рядком передбачено виділення коштів для конкретних територій. На будівництво сільських доріг закладено 453 мільйони гривень транспортних субвенцій, які отримає кожен район. Майже таку ж суму закладено на газифікацію сіл, чого раніше ніколи не було. Окремим рядком закладено кошти на сільські школи, медпункти, заклади культури. Бюджет-2006 Верховній Раді вдалося переробити більш ніж наполовину. Фактично це вже не бюджет уряду, а бюджет парламенту. А за врахуванням потреб територій, вважають “народники”, він найефективніший з усіх попередніх. У бюджеті-2006 близько 660 мільйонів гривень підуть на підвищення зарплатні освітянам, передбачено виконання статті 57 Закону “Про освіту”. Вирішене питання будівництва житла — 387 мільйонів додатково підуть на житло молодим спеціалістам. Додатково залучено більше мільярда гривень на компенсацію знецінених заощаджень, люди вже з першого кварталу зможуть отримати ці гроші готівкою, незалежно від віку. Декілька мільярдів гривень спрямують на взаємозаліки за комунальні послуги. 273 мільйони гривень закладено на виконання програми про захист матерів-одиночок... Олександр Біловол стверджує, що вони “воювали” за бюджет не тому, що їм не подобається уряд, а виключно з прагнення виправити помилки, які допускали урядовці. Прецедент щодо відставки уряду був принциповий. 20 жовтня парламент прийняв мораторій на підвищення ціни на енергоносії. Уряд це проігнорував, прийнявши постанову про подорожчання енергоносіїв. Парламент виносить уряду перше попередження — урядовці дають слово, що це рішення відмінять. Але зробили це лише після рішення парламенту відправити уряд у відставку. — Час показує, наскільки виправданий був той сигнал негативної оцінки діяльності енергетичного блоку уряду, — додає Катерина Ващук. — Саме енергетичного блоку. Адже ми ставили цілком конкретну вимогу: змінюйте енергетичний блок — і працюйте далі! І що ми маємо? Договори між урядами, ратифіковані обома парламентами, замінили угодою з якоюсь комерційною структурою. І цим поставили під загрозу енергетичну безпеку України. Представники цієї структури вже заявили, що у другому півріччі ціна на газ 95 доларів не буде. Це черговий удар по нашій економіці… Не менш плачевні наслідки, на думку “народників”, матиме й відмова Росії від наших м’ясних і молочних продуктів. Щоденно Україна втрачає від цього 2 мільйони доларів виручки. Скорочується прийом молока в населення, знижуються закупівельні ціни. Якщо уряд не вживе радикальних заходів, ми знову отримаємо скорочення поголів’я худоби. А це “міна сповільненої дії” під продовольчий ринок держави… — Є три шляхи виходу з цієї ситуації, — наголошує Катерина Ващук. — Найконструктивніший — знайти порозуміння з Росією, довести, що втрачаємо не лише ми, але й вони. Другий шлях — шукати альтернативні ринки збуту продукції. Третій — увести механізми державного регулювання. Треба виділити кошти і значну частину продукції взяти у державний запас, а всю бюджетну сферу перевести на споживання вітчизняної продукції. Тільки так можна зупинити обвал ринку і врятувати його... “Народники” вважають, що сьогодні економікою держави фактично ніхто всерйоз не займається. 80 відсотків міністрів пішли на вибори, їздять регіонами, займаються агітацією. Хоча такі питання, як щодо м’яса й молока, на думку Катерини Тимофіївни, треба вирішувати не на рівні санітарного лікаря, а на рівні прем’єр-міністра, а то й Президента. Тобто, так захищати права національного виробника, як це робив американський президент, коли мова йшла про заборону використання в Україні “піратської” аудіопродукції. — Уряд заявляє, що їхня політика особливих змін не потребує, бо все робиться добре, — розвиває думку Петро Толочко. — Насправді все відбувається на фоні падіння валового внутрішнього продукту, який за рік знизився із 14-и відсотків до двох. Корекція кожної цифри відбувається з великим “боєм”. Міністр фінансів заявляє, що Верховна Рада запропонувала нереалістичний бюджет, і він не впевнений, що в контексті тих втрат, які ми сьогодні маємо, він буде виконуватися. Але уряд сам створює для цього передумови. Скажімо, досі не відомо, коли уряд розробить механізм виплат дітям війни, коли ці гроші вони зможуть отримувати... Академік Петро Толочко наголосив, що перспектива будь-якої держави вимірюється її вкладом у розвиток науки. Фінансування науки в нас не сягає й 0,5 відсотка ВВП. Навіть у радянські часи на науку вкладали не менше 3-ьох відсотків валового продукту, який до того ж був значно вищим. Хоча доведено, що коли цей відсоток виконується, то наука сама стає потужною силою розвитку суспільства. — Якщо ми не консолідуємося задля вирішення глобальної проблеми розвитку країни, не наростимо потужність і не збільшимо ВВП, то завжди будемо говорити, ніби чогось досягли, а кардинальних зрушень не буде, — підсумував академік. — Спостерігаючи за новою командою, я досі не побачив її структуротворчих можливостей, потуги і кваліфікації, тенденцій, що вона справиться з тими завданнями, які стоять перед Україною. В мене немає особливого оптимізму щодо нашого майбутнього, якщо українці й надалі житимуть емоціями, а влада не прислухатиметься до думки людей, які вміють і можуть працювати...
