Прем’єр-міністр Юрій Єхануров, давши згоду на створення українсько-російського СП “Укргаз-Енерго”, свідомо пішов на зраду національних інтересів України - це сьогодні усвідомлює усе більше людей...
Прем’єр-міністр Юрій Єхануров, давши згоду на створення українсько-російського СП “Укргаз-Енерго”, свідомо пішов на зраду національних інтересів України - це сьогодні усвідомлює усе більше людей. Як влучно відзначила Юлія Тимошенко, “ми маємо справу з фактичною окупацією”. І чим більше експерти аналізують ситуацію, тим зрозумілішим стає те, що не обійшлося тут і без участі Партії регіонів. Її члени свідомо форсували події довкола оформлення установчих документів спільного підприємства. Таким чином, це прямий доказ того, що вісь “Янукович-Ющенко”, ідею створення якої висунули регіонали, уже реально існує.
Олександр БРИНЬ
В ГРУ ВСТУПАЮТЬ “БІЛО-СИНІ” Інформація про те, що “регіонали” безпосередньо причетні до створення СП, спочатку надійшла з неофіційних джерел. Колишніх віце-прем’єра з питань ПЕК Андрія Клюєва та керівника “Нафтогазу України” Юрія Бойка називали серед консультантів “Газпрому” під час переговорів. Можливо, це й чутки, але інший показовий факт дає підстави їм вірити. Задля того, щоб поставити підпис на заявці про створення СП, голова Антимонопольного комітету Олексій Костусєв спішно перервав свою відпустку, узяту на час виборчої кампанії. За дві години він ознайомився з документами, підписав дозвіл на створення підприємства, дав прес-конференцію. Після цього повернувся відпочивати. Зрозуміло, що без вказівки Віктора Януковича 29-й номер у списку Партії регіонів цього зробити не міг. “Зелене світло на створення СП увімкнене з особистого дозволу Віктора Януковича. БЮТ не сумнівався, - заявляє Олександр Турчинов, - що критика газових угод з його боку носила лицедійський характер. Янукович – один із батьків-засновників кримінальної схеми “РосУкрЕнерго”, і рано чи пізно він мусив підтримати своє спільне з Кучмою дітище. Безумовно, дається взнаки і те, що ключові рішення за Януковича приймаються поза межами України… Від сьогодні Янукович несе не меншу, ніж Єхануров, відповідальність за реалізацію невигідних та кабальних газових домовленостей із Росією”. Олексій Костусєв, дивлячись в очі журналістам, повідомив, що створення підприємства “сприятиме розвитку конкуренції на газовому ринку”. А от колишній перший заступник голови Антимонопольного комітету Зоя Борисенко думає по-інакшому. “У мене все ж виникає питання: як можна монопольно займатись реалізацією газу на території України і не мати ніякого відношення до її газотранспортної системи? Це ж очевидно майже всім, що для ефективної діяльності СП повинно мати інформацію про всі баланси газу, грошові потоки, а також відповідним чином впливати на роботу наших сховищ, диспетчерських служб і врешті на всю газотранспортну систему”, - заявила вона в інтерв’ю газеті “Дело”, додавши, що комітет повинен був оперативно відмовити.
БРЕХНЯ ЗА БРЕХНЕЮ У переговорному процесі не було навіть натяку на прозорість. Урядовці відмовчувалися, робили суперечливі заяви, відверто брехали. Спочатку Юрій Єхануров заявляв, що СП займатиметься виключно продажем імпортного газу на кордоні. З’ясувалося, що воно працюватиме безпосередньо в Україні. Він обіцяв, що керуватиме підприємством Україна, а виявилося – Росія. Лишень зараз люди дізнаються, що у “газової” угоди з Росією від 4 січня було аж 6 додатків, які регламентували тарифну політику. Окремі їх пункти розраховані аж до 2030 року. Кожен документ побудовано так, що за багатьма позиціями, які стосуються транзиту та зберігання російського газу на теренах України, держава отримає в кінцевому підсумку грошей менше, аніж до підписання угоди. Україна фактично задарма мала б зберігати у своїх газосховищах та транспортувати трубопроводами газ, що номінально належатиме “РосУкрЕнерго”. І водночас кожна тисяча кубометрів газу, придбана у Росії понад встановлений ліміт, обійдеться не в $95, а в $230. А цьогорічні січневі морози уже посприяли перевищенню ліміту. Попри те, що під час презентації новоствореного СП було оголошено про сталу ціну в $95 за тисячу кубометрів газу протягом п’ятирічки, представники “РосУкрЕнерго” одразу заговорили про її можливе зростання. Так, один з виконавчих директорів компанії Костянтин Чуйченко стверджує, що компанія може переглядати ціну на природний газ, який поставляється спільному підприємству “УкрГазЕнерго”: “Вона залежатиме від ціни на російський газ”, - сказав він. Інший виконавчий директор “РосУкрЕнерго” Олег Пальчиков повідомив, що як така формула ціни в контракті з “УкрГазЕнерго” не закріплена. І повідомив, що “УкрГазЕнерго” клопотатиме про постачання природного газу за нерегульованим тарифом. “Я вам можу сказати, що через півроку ми будемо констатувати наявність нового боргу України перед Росією за природний газ. Чи ми забули з вами, як через борги Росія керувала практично усією політикою в Україні? Боргова яма України вже багато років є мрією Російської Федерації. Я авторитетно вам кажу, що більшість підприємств від банкрутства ми не втримаємо”, - стверджує Юлія Тимошенко.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЛЕЖИТЬ НА ВСЬОМУ УРЯДІ Найдивовижніше, що багато моментів, які стосуються діяльності “УкрГазЕнерго”, залишилися таємницею навіть для міністрів. Так, міністр фінансів Віктор Пинзеник в інтерв’ю “Львівській газеті” зізнався: “Ми не володіємо точною інформацією про умови створення газового спільного підприємства. Зізнаюся – не бачив остаточного варіанта угоди, а звідки мені було знати про нюанси переговорів? Я за тиждень до того написав заяву й пішов у відпустку”. І навіть заявив, що вважає підписану угоду не надійною для України, бо вона не забезпечує стабільності ціни на російський газ і його баланс Виникає логічне запитання – наскільки професійним є уряд, у якому один з ключових міністрів не володіє інформацією щодо стратегічно важливої проблеми? “Для деяких міністрів та чиновників уже стало модним виказувати “скромну” незгоду з підписаними документами, стверджувати, що на час підписання угоди були у відрядженні чи відпустці, - зазначив заступник лідера Блоку Юлії Тимошенко Микола Томенко. - Усе це – банальні відмовки. Для вираження незгоди з політикою уряду у члена Кабінету Міністрів та чиновника є тільки один варіант – відставка з посади, як це прийнято у цивілізованому світі”. Микола Томенко вважає, що відповідальність за провали в енергетичній політиці України несуть всі члени уряду. По-перше, на його думку, уряд відповідальний за приховування від громадськості згаданих шести таємних додатків, підписаних 4 січня 2006 року. По-друге, уряд несе повну відповідальність за створення спільного підприємства, яке по суті буде реалізовувати державну політику зі здачі національних інтересів України.
СПРАВИ КЕПСЬКІ. АЛЕ НЕ ВСЕ ВТРАЧЕНО Газові домовленості викликали серйозне занепокоєння у світі. Уже найближчим часом можливе згортання міжнародних інвестиційних проектів. “Чим довше ми приглядаємося до деталей цього порозуміння, тим більше маємо питань. Найважливіші стосуються ролі торговельної компанії “РосУкрЕнерго”. З’являються тривожні повідомлення щодо того, хто є власником цієї фірми. Чому Україна не торгує безпосередньо з “Газпромом”? Зараз “РосУкрЕнерго” контролює весь газ, який постачається в Україну й через Україну. Це порушення засад прозорості”, - заявив заступник держсекретаря США Деніел Фрід в інтерв’ю польській “Газеті виборчій”. Цими днями Юрій Єхануров радісно повідомив, що Міжнародна організація по боротьбі з відмиванням грошей, отриманих злочинним шляхом (FATF), зняла з України режим посиленого моніторингу. Можна “приємно” втішити прем’єра – це ненадовго. “Зовсім несподівано FATF проявила велику зацікавленість до цієї проблеми. І це примушує дуже серйозно задуматися над майбутнім домовленостей”, - вважає радник Президента Володимир Горбулін. Тому цілком можна зрозуміти урядовця, який схвалення Кабміном газового СП прокоментував журналісту “Экономических известий” так: “Ми потрапили до великої ж..., але ще можемо звідти вибратися” Дійсно, шанс знайти вихід із ситуації є. Якщо на захист своєї держави стане народ. А більшість людей реально усвідомлює негативні наслідки газових домовленостей з Росією. За даними опитування, що було проведено 20-27 січня Інститутом соціальної і політичної психології АПН України, 40,6% громадян негативно оцінюють результати “Соглашенія” про постачання газу в Україну, підписаного 4 січня. І тільки трохи більше, ніж 31% респондентів дають позитивну оцінку (усього було опитано 2000 чоловік, теоретична похибка – 2,4%).
