69 відсотків виборців України — жінки. Владу в нас обиратиме прекрасна половина. І обрати має тих, хто відстоює рівність чоловіків і жінок. Прикладом є партсписок НДП, у якому одних і других — по 50 відсотків. Про це заявила під час перебування на Волині керівник Бюджетного комітету Верховної Ради України, лідер Блоку НДП Людмила Супрун...
69 відсотків виборців України — жінки. Владу в нас обиратиме прекрасна половина. І обрати має тих, хто відстоює рівність чоловіків і жінок. Прикладом є партсписок НДП, у якому одних і других — по 50 відсотків. Про це заявила під час перебування на Волині керівник Бюджетного комітету Верховної Ради України, лідер Блоку НДП Людмила Супрун.
Олександр ПИРОЖИК
Візит на Волинь Людмила Супрун розпочала з відвідин села Романів Луцького району, де ознайомилася з проблемами місцевих селян. Зустрілася з громадськістю в райцентрі Рожище, і лише після цього завітала до обласного центру, де у прес-клубі “Волинський вибір-2006” на неї очікували журналісти. Розмова з мас-медіа зав’язалася зі знайомства: згідно із загальноприйнятими європейськими нормами, Людмила Павлівна коротко розповіла про себе. Лідер Блоку Народно-демократичних партій — родом з козацького краю, народилась у Запоріжжі. Після закінчення юридичного факультету Київського держуніверситету подалася “піднімати село” — юрисконсультом у колгосп. Саме на цій роботі, стверджує вона, навчилася на ділі захищати інтереси простих людей. Завдяки вміло оформленим претензіям та судовим позовам дуже скоро господарство-боржник стало мільйонером, повернуло собі більше, ніж мільйон карбованців... Згодом вступила до аспірантури Інституту держави і права, тривалий час вивчала як вітчизняне, так і зарубіжне право. Це дало змогу ретельно вивчити кращі зразки світового законодавства, зрозуміти, як через закони ліпше облаштувати життя в Україні. — У 1998 році я вперше прийшла в парламент, маючи на меті не політику, а продовження професійної діяльності, — продовжує Людмила Супрун. — Тобто, я йшла у Верховну Раду, щоб творити закони. Свідомо обрала найбідніший округ в Україні, який знайшла на Кіровоградщині, і в своїй програмі заявила, що зроблю все, аби він був не гіршим від інших. Відразу ж пішла працювати в Бюджетний комітет, насамперед постаралася змінити систему фінансування місцевих бюджетів... Але недаремно кажуть: якщо ти не хочеш займатися політикою, вона сама займеться тобою. Саме їй на виборах-2006 партійці довірили очолити блок, до якого увійшли чотири знані в Україні політичні сили. — Наша програма чітка і зрозуміла, — пояснює Людмила Супрун. — Коли одні кажуть “Так!”, інші — “Не Так!”, то ми — “Знаємо — як!”. У нашій команді — професіонали, патріоти своєї країни, котрі знають, як змінити життя на краще... Ми знаємо, як зробити, щоб зростали зарплати і пенсії, не звалилась у прірву економіка, наука мала максимальну підтримку, кошти, які сьогодні заробляються в регіонах, залишилися для потреб регіону. Одна із наших програм має назву “Гроші — громадам!”. І владу — громадам... Програма “Гроші — громадам!” передбачає, що 60 відсотків коштів мають залишатися там, де вони заробляються. За подібним принципом формувалися і партсписки блоку, в яких насамперед представлено інтереси регіонів. Із перших 30 осіб списку 25 — регіональні лідери. Система працює так, щоб ліквідувати найбільшу проблему виборів на пропорційній основі, коли люди не знають, хто представляє регіон, до кого їм звертатися. Послідовність, командний стиль роботи, відповідальність за слова і дії — це те, що притаманне цій команді. Інша програма блоку — “Поважати і платити!” — означає, що всяка праця має бути належним чином пошанована. Ще 10 січня ц. р. Блок НДП висловив пропозицію про необхідність розгляду нової редакції Конституції. Це не просто перерозподіл влади і посад у державі. Треба фінансово забезпечити основні права і свободи громадян, аби слова про безплатну освіту і медицину були підкріплені реальними грішми. У тому числі забезпечити рівність чоловіків і жінок. — Сьогодні мало хто з політиків звертає увагу на той факт, що жінок в Україні серед виборців — 69 відсотків! — наголошує Людмила Супрун. — Запам’ятайте: владу в Україні обиратимуть саме жінки. Хочемо ми цього чи ні, але це статистика. Тому, делегуючи людей у парламент, треба зважати на те, яка з політичних сил зможе і здатна відобразити інтереси цієї, найбільшої частини виборців. Якщо цього не буде, то сфери, де працюють жінки, матимуть найнижчий рівень оплати праці. Це те, що ми зараз і маємо. Приклад — освіта та медицина, в яких трудиться 95 та 92 відсотки жінок... Прикладом втілення ідеї рівності Людмила Супрун називає списки НДП до парламенту, в яких чоловіків і жінок — по 50 відсотків. А в списках тих, хто загалом іде на вибори до рад усіх рівнів за списками НДП, жінок — 35 відсотків. Мабуть, жодна політична сила сьогодні не має такого потужного жіночого представництва. Тільки в НДП взялися вибудовувати систему представництва у владі, яка б відобразила склад сьогоднішнього населення... Лідери Блоку НДП виступають за те, щоб органи самоврядування самі формували виконавчу владу. Ніхто не повинен призначати в регіон людину, яка до неї не має жодного відношення. Заїжджі генерали нікому не потрібні. Громадам планується передати кошти на реалізацію ряду загальнодержавних програм, зокрема придбання шкільних автобусів. Є лише один дієвий спосіб побороти корупцію і крадіжки — забезпечити, щоб інформація про використання грошей стала публічною. Доволі критично оцінила Людмила Супрун потуги нинішньої влади у зовнішній політиці, зокрема щодо можливостей вступу в НАТО та ЄС: — Коли сьогодні говорять про НАТО, для мене, як фахівця, це здається примарою. Бо для переходу на стандарти НАТО Україні потрібно витратити 90 мільярдів доларів! Це приблизно три річні бюджети України одночасно. Якщо розділити це на кількість населення, вважайте, що у кожної людини треба забрати майже по 20 тисяч доларів — для того, щоб потратити їх на вступ у НАТО. Чи ми погоджуємося на такі процеси? Ми — за збереження позаблокового статусу України... Здивування викликають і декларації, ніби завтра ми будемо в Європі. Європа зачинила двері і сказала: “Не стукайте, ми їх не відчинимо...”. Сьогодні Європа зайнята тим, що формує нові правила співжиття для себе. У неї величезна кількість своїх проблем. У таких країн, як Франція чи Німеччина, дефіцит бюджету становить 9 та 7 відсотків. А ЄС відзначає, що критична межа — тільки 3... Якщо вести мову про спілкування з Європою, то ми за те, щоб мати асоційоване членство в ЄС і працювати над реалізацією концепції великої Європи, в яку були б включені всі країни континенту... Відповідаючи на запитання, Людмила Супрун насамперед торкнулася низки економічних питань. За підрахунками Бюджетного комітету, тіньова сфера економіки в нас становить близько 75 відсотків. Комітет порахував усі задекларовані доходи, які громадяни отримують офіційно, і те, скільки реально в країні споживається і оплачується. Різниця становить 3,5 раза. Тобто, ті, хто чесно платить податки, утримують тих, хто їх не платить. Якби кошти, які необхідно сплачувати в Пенсійний фонд, не приховувалися, ці внески могли б становити не 32, а в межах 15 відсотків. Тобто, є всі підстави для зниження податків, але треба вивести бізнес “з тіні”. — За рахунок чого вашому однопартійцю Валерію Пустовойтенку вдалося перебувати на посаді прем’єр-міністра рекордну кількість часу? — Перш за все тому, що він — практик. Він не втручався в політичні інтриги. Зараз ми аналізуємо діяльність прем’єрів за останні 10 років. Пустовойтенко вперше запровадив ряд програм — це житло для молоді, лізинг сільгосптехніки, розвиток ракетно-космічної галузі, будівництво житла для військовослужбовців, забезпечення населення питною водою... Це був уряд господарників. До речі, за всю історію українських урядів саме в уряді Пустовойтенка було найбільше жінок. — Які перспективи програми кредитування житла для молоді? — Після того, як змінилася ситуація з прем’єр-міністром, на житло для молоді ніхто більше не виділяв грошей, як за прем’єрства Пустовойтенка. На цей рік уряд запропонував на такі цілі лише 70 мільйонів гривень. За наполяганням Бюджетного комітету і нашої команди на це виділено мільярд. Це майже у 12 разів більше, ніж у попередні роки. І я впевнена, що це зможе серйозно змінити ситуацію. Скільки потрапить на Волинь — легко порахувати. Співставте з кількістю населення... — Наскільки обгрунтоване підняття тарифів на компослуги? — Тарифи на житлово-комунальні послуги сьогодні зростати не повинні. Підстав для цього немає. Треба зберігати в системі те, що втрачається. 30 відсотків електроенергії з системи сьогодні просто крадеться! А споживачу за це доводиться платити. То що треба робити: піднімати вартість тарифів чи розібратися з цими крадіями? Треба припинити крадіжки, встановити контрольні прилади, — і тоді не буде необхідності піднімати тарифи на житлово-комунальні послуги. Блок НДП пропонує Україні нову стратегію розвитку енергетики, щоб ми цивілізовано розвивалися, а не намагалися проблему крадіжок перекласти на плечі громадян. — В чому суть вашої енергетичної стратегії? — Єхануров каже: давайте більше видобувати газу й нафти, тоді зможемо більше споживати. Світова практика свідчить: пройде 20-30 років, і світові запаси газу будуть вичерпані. Порятунком для України є перехід на альтернативні джерела енергетики. Українські вчені зробили відкриття, за яким США і Японія вже будують нові електростанції. Технологія передбачає виробництво електроенергії із сірководню морської води. Сьогодні вартість електроенергії — 17 копійок за кіловат. Якщо працюватиме станція на сірководні, це коштуватиме 1,7 копійки. Ось де конкурентоздатність для наших підприємств! Треба, щоб наука працювала на виробництво... — Які зміни пропонуєте в галузі освіти? — Ми хочемо внести серйозні зміни в систему освіти, змінити базові показники. Хочемо, щоб діти після школи знали як мінімум три іноземні мови. Це вимога часу. Хочемо, щоб обов’язковою стала дошкільна освіта, щоб кожна дитина, яка виходить зі школи, вміла в сучасному розумінні слова читати і писати, тобто вільно користувалася комп’ютерними технологіями. Ми розуміємо, що для цього потрібні гроші, але ми знаємо, яким чином їх спрямувати на освіту, щоб був максимальний ефект. — Як подолати проблеми, що виникли зі скасуванням зон пріоритетного розвитку? — Ми запропонували закон, який передбачав механізми компенсацій іноземним інвесторам. Скажімо, якщо підприємство звільнялося від податку на прибуток, передбачалося збереження цієї пільги при умові, що ці гроші направлялися на розвиток. У Законі “Про бюджет” ми написали: пільга повинна обліковуватися через Держбюджет і спрямовуватися підприємству на видатки розвитку. З цієї процедури уряд залишив тільки першу частину, а від другої відмовився. — Наше основне завдання — стабілізувати економіку, зробити політику зрозумілою, — підсумувала Людмила Супрун. — Найперша причина, через яку інвестор іде з країни, — це відсутність довіри. І тому слова “Мораль і порядок”, записані в нашій передвиборчій програмі, перш за все повинні сформувати в інвесторів довіру до того, щоб сюди вкладалися гроші. Без них ідеї залишаться тільки ідеями...
