Курси НБУ $ 39.78 € 42.31
«На кухнях працюють у масках і рукавичках, на КПП теж»: як захищені бійці на передовій

58-ма окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського вже декілька місяців перебуває на війні. Всі відомості про вірус вони дізнаються безпосередньо у місцях, де захищають Україну.

Цензор.НЕТ

«На кухнях працюють у масках і рукавичках, на КПП теж»: як захищені бійці на передовій

Чого бракує українським захисникам, як іде підготовка до можливого спалаху та поширення інфекції - на ці запитання відповіли медики різних підрозділів

Найголовніше, що я ні від кого не почула панічних настроїв чи страху перед тією невідомістю, яка на нас насувається. Мабуть, вперше з початку карантину та фіксування перших випадків захворювання пандемічним вірусом. Кожного зі співрозмовників я питала, чи чули вони щось про статистику захворюваності серед військових в інших країнах. Про це не говориться ні в новинах, не знайти відомості про це в інтернеті, немає інформації у фейсбуці. З чим це пов’язано? Чи вірус не бере людей у формі? Чи звичайна закритість частин не дозволила хворобі відчути себе там вільно? Чи тому що у більшості своїй армія складається з людей молодше 40 років, а потерпають від вірусу переважно 60-річні і старші? І якщо з питаннями, пов’язаними з захистом особового складу, профілактичними заходами та шляхами евакуації у разі виявлення симптомів, військові лікарі визначилися, то деякі інші питання залишаються висіти у повітрі. Чи закриють частини від зовнішнього світу і не будуть випускати додому до родин тих, хто служить на мирній території? Як убезпечити від контактів із цивільними тих, хто знаходиться на передовій? Бригади, які проходять ротацію і після бойових дій повертаються додому, будуть залишені в частинах чи їм все ж нададуть такі довгоочікувані відпустки? А як тоді вони дістануться додому, якщо немає ні залізничного, ні автобусного сполучення між областями та містами? Зрозуміло, що відразу на всі запитання відповісти важко, що свої проблеми багатьом доведеться вирішувати самотужки. Але зрозуміло одне – численному тісному колективу провести максимальне ізолювання одного від одного неможливо. Як зазвичай у казармах відбувається в період застуд? Достатньо одному захворіти і чхнути в одному кутку, як згодом вже кашляють і сопливлять усі бійці.

«На кухнях працюють у масках і рукавичках. На КПП бригади чергують також у засобах захисту»

58-ма окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського вже декілька місяців перебуває на війні. Всі відомості про вірус вони дізнаються безпосередньо у місцях, де захищають Україну. І готуються до зустрічі з ним. Про це Цензор.НЕТ розповів начмед бригади, лейтенант медичної служби Роман Полторацький.

-У своїх діях зараз ми користуємося наказами МОЗу і Міноборони. У нас є запас масок, але ми ще накопичуємо їхній запас. Також немає проблем з дезінфікуючими розчинами, за допомогою яких проводимо вологе прибирання. Також регулярно провітрюємо всі приміщення. Рукавички у нас також є. Найкраща боротьба з цим пандемічним вірусом - профілактика. От ми і намагаємося все робити, щоб не допустити розповсюдження хвороби у нас. Крім того, в кожному підрозділі бригади ми створили ізолятори із розрахунку, що там може перебувати одночасно десять відсотків особового складу. Вирішено, що у разі підозри на зараження будемо забирати бійців навіть з позицій. У медичній роті вже створена евакуаційна бригада: лікар, фельдшер, санітар та водій. Вони будуть працювати з тими, у кого є підозра на коронавірус у спеціальних костюмах, які у нас також є. Кожний військовий, що повертається із відпустки, проходить медогляд, вимірюється температура, розпитується, де він був, з ким спілкувався. За потреби така людина буде ізольована на необхідний час. За відсутності симптомів допустимо бійця до колективу. Ми не робимо нічого такого, що не рекомендовано громадянам нашої країни. Ми перевірили всіх, хто перебував у відпусках останнім часом – ніхто із них не виїжджав за кордон.

На кухнях кухарі працюють у масках і рукавичках. На КПП бригади несуть чергування також у засобах захисту. Руки обробляються і миються всіма бійцями так часто, як тільки можна.

Поки що за потреби ми вимірюємо температуру звичайними градусниками. Але нам обіцяли доставити безконтактні прилади. Чекаємо.

Також перед всім особовим складом була поставлена чітка задача і рекомендації якнайменше контактувати з цивільним населенням. Але і в самому місті Торецьк, де знаходиться управління бригади, люди прислухалися до рекомендацій стосовно дотримання карантинних заходів. На вулицях стало значно менше людей, магазини зачинені, крім продуктових. Я не відчув тут жодних панічних настроїв, які були в інших містах країни. Інформацію про заходи запобігання вірусу ми доводимо як до своїх бійців, так і до місцевих мешканців. Військових просимо по телефону говорити батькам, щоб вони без потреби з дому не виходили, щоб дотримувалися карантину.

Я точно знаю, що в мобільних шпиталях вже є тест-системи для виявлення коронавірусу. За потреби можна буде зробити аналіз. Наших бійців, так вирішено, за необхідності ми будемо возити в мобільний шпиталь міста Часів Яр… Всі заходи для протистояння вірусу нами передбачені. Сподіваюся, все минеться не так страшно, як в Італії.

«На зупинці громадського транспорту кажу, що я медик, їду в шпиталь, а бабці з дідусем всі: «Нам потрібно в магазин!» Оце наша найбільша біда»

На мої питання відповіла телефоном і військова лікар з одеського військового шпиталю.

-У нас вже велика окрема будівля перетворена на інфекційне відділення з ізольованими приміщеннями. Там готується все для одночасного прийому великої кількості хворих. Туди вже провели кисень, якого потребують важко хворі пацієнти. Продумується, і які відділення будуть залучені також за потреби. Ніхто ж не може навіть спрогнозувати, наскільки багато хворих одночасно може до нас потрапляти, якщо вірус почне поширюватися.

Наскільки я знаю, тест-систем у нас поки немає. Але ми чекаємо їх надходження найближчим часом.

Маски шиють залучені до цього процесу робітниці швейного цеху. Їм передали велику кількість марлі для цього. Одноразові костюми наявні, але замовили ще. Дезінфікуючі розчини є. Ними регулярно обробляються все поверхні. Тепер у приміщеннях відчутний специфічний запах.

Зрозуміло, що прохід на територію шпиталю закритий для відвідувачів. Всі планові операції скасували.

Апарати штучної вентиляції легенів у нашому шпиталі є. Їх точно більше, ніж 30 – важко порахувати, бо частина знаходиться в операційних, частина – в реанімаціях різних відділень. Але відомо, що додатково ще нам доставлять таку апаратуру.

Минулого тижня після оголошення карантину та обмеження руху транспорту, я сама стикнулася з тим, як в автобуси та тролейбуси не пускають медиків поза чергою. Стоять бабця з дідусем: «Нам потрібно в магазин!» А я кажу їм, що медик, що їду на роботу в шпиталь, їм все одно, не пропускають. Оце наша найбільша біда. Така поведінка громадян. Якщо в Італії сказали сидіти вдома, то всі відразу сіли.

У військовій Одеській академії скасували заняття. Курсантів додому не відпустили, але вони не виходять за територію закладу, менше контактують один з одним.

У багатоповерхівці, де я живу, по можливості дезінфікую кнопки у ліфті, поручні, ручки. Що робити – це може нас врятувати від такого стану, який накрив Італію.

А ще, знаєш, у 2014 році ми пережили «Гради», то, впевнена, і зараз цей вірус переживемо.

«За час, коли стало відомо про цей вірус у світі, ніхто з наших військових не був за кордоном»

Начальник медслужби 199-го учбового центру десантно-штурмових військ міста Житомир майор Сергій Архангельський почав нашу розмову з того, що в місті, яке вже звично називають столицею десантників, підтвердили один випадок зараження коронавірусом.

-Додому, в Житомир, повернувся чоловік, який катався на лижах за кордоном. І у нього таки виявили коронавірус. Він перебуває на самоізоляції, за його станом наглядають. Так що все це дуже близько. Але ми готові, давно готові. У нас є маски, але ще додатково їх шиють. Так само і дезінфікуючі розчини. Вони у нас є, але ми замовили ще додатково.

58-ма окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського вже декілька місяців перебуває на війні. Всі відомості про вірус вони дізнаються безпосередньо у місцях, де захищають Україну.

Я не знаю, чи є тест-системи у шпиталях. Але в місті і лікарнях вони є точно. Аналізи за потреби проводяться. Також вони в наявності у інфекційних відділеннях. Карантинне відділення розгорнуто в 1-ій лікарні міста. Я спілкуюся з усіма колегами, ми регулярно на зв’язку, дізнаємося один у одного інформацію, дані.

У нашому учбовому центрі ситуація спокійна. Ті, хто мав випуститися, – випустився. Інші курсанти продовжують навчання, але зараз за іншим графіком, дистанційно. За час, коли стало відомо про цей вірус у світі, ніхто з наших військових не був за кордоном.

Особисто я думаю, що у нас захворілих цим вірусом буде набагато менше, ніж у 2009-2010 перехворіло каліфорнійським грипом. Хіба що спорадичні випадки будемо мати.

Чому немає відомостей про захворілих коронавірусом в арміях світу? Тому що армія – це закритий клуб. Я також не чув, щоб були офіційно зареєстровані захворілі військовослужбовці.

Зараз ми всіх, у кого підвищена температура, відправляємо у шпиталь. На даний момент порогові показники не перевищені. В цьому плані у нас поки спокійна ситуація. Двічі на добу ми доповідаємо про те, що у нас відбувається, які хвороби виявляються. Так що ситуація тримається під контролем.

У нашому центрі одиниці військовослужбовців старшого віку, які перебувають у зоні ризику. Ми можемо врятуватися від вірусу, якщо уникнемо його занесення в частину. Щоб цього не сталося, максимально обмежені звільнення, виходи у місто, пересування містом. Люди до цього ставляться спокійно, з розумінням. У частинах скасували шикування, наради та доведення задач відбуваються по телефону.

У нас є ізолятор, який може бути застосований в будь-який момент. Так що ні паніки, ні переживань у нас немає. Думаю, прорвемося! Гірше, ніж у Донецькому аеропорті у 2014-2015 роках, не буде.

«Збройні сили України вже сьомий рік живуть в особливому режимі»

Командування медичних сил України регулярно виставляє всю інформацію про те, що робиться для захисту військовослужбовців на сторінці у фейсбуці. Мене запевнили, що інформацію не збираються ні приховувати, ні применшувати, бо самі зацікавлені в недопущенні вірусу в армію і перемозі над ним всією країною.

-Як відомо, на повітрі, на відкритому просторі маски не потрібні, тому на передовій на позиціях не вимагаємо цього від наших бійців, - говорить керівник управління зв’язків з громадськістю Збройних сил України підполковник Богдан Сеник. – Збройні сили України вже сьомий рік живуть в особливому режимі. І всі заходи, які у всьому світі допомагають не допустити розповсюдження вірусу, ми відразу взяли на озброєння. Перевели на дистанційне навчання всі учбові заклади.

Я б дуже просив і простих людей, а тим більше журналістів, не користуватися даними телеграм-каналів російського походження. Вони сіють паніку, дають викривлену, а буває і взагалі недостовірну інформацію. Дотримуйтеся правил інформаційної гігієни, звертайтеся до офіційних джерел, не робіть рекламу непрофесіоналам та колаборантам. Ми відкрито інформуємо про всі заходи, оприлюднюємо дані. Це також важливо в період епідемії – підтримувати людей, а не додатково їх лякати.

До речі, коли країна відмовилася від посади головного санітарного лікаря країни, якого терміново було призначено саме коли світом покотилася пандемія, Збройні сили України цього не робили. Такий лікар і вся служба в армії продовжували працювати. Зрозуміло, що зараз начальник цієї служби неймовірно зайнятий, перевіряючи і готуючись до можливого розповсюдження хвороби в нашій країни, але він знайшов час, щоб надати нам коментар:

-Я вас відразу запевню, що в центральному шпиталі швидкі тести, які можуть визначити, чи інфікована людина вірусом, чи ні, є в наявності, - говорить начальник санітарно-епідеміологічного управління командування медичних сил Збройних сил України підполковник Сергій Моргун. – Крім того, всі знають, що Китай передав для нашої країни велику кількість таких тестів. Десять відсотків від тієї кількості, які доставлять в нашу країну, підуть на потреби армії. Ми їх розподілимо між медичними підрозділами рівномірно згідно з заявками. Такі тести потрібні всюди, де є військовослужбовці. Щоб у разі підозри відразу можна було зробити аналіз , щоб нікого не везти далеко. Ми у своїх діях зараз керуємося насамперед наказом МОЗ, який визначив, що треба робити у разі підозри передусім. Всі рекомендації по захисту громадян України, - єдині для всіх, цивільних, військовослужбовців. Так і робимо.

«Військовослужбовці Литви, Естонії, Бельгії повідомили, що у них і справді мало кому з бійців ставало зле під час спалаху хвороби»

Медик одного з піхотних батальйонів неподалік Донецька безпосередньо на позиціях, Ірина також поділилася своїми думками з приводу того, що відбувається:

-Усіма необхідними медикаментами нас забезпечують. А ось із масками у нас безпосередньо є проблема. Хоча ми і не повинні носити їх постійно. Вони потрібні, якщо у людини був контакт із носієм вірусу. Це не перший раз, коли до нас приходить невідомий вірус. Пам’ятаєте, був то пташиний грип, то свинячий… Тому панікувати і аж занадто боятися – нерозумно. Але дотримуватися методів профілактики варто. Як і відразу перевіряти людину, у якої піднялася температура тіла. Таких бійців ми не залишаємо на позиції, відразу відвозимо у лікарню. Нам обіцяють привезти безконтактні термометри, але поки їх немає.

Ви маєте зрозуміти: умови життя на позиціях, в бліндажах чи напівзруйнованих хатах, гірші, ніж в звичайному житті. Та й погода зараз постійно змінюється: то теплий день із сонечком, то знову холодно, до заморозків. Зрозуміло, що в таких умовах будуть вірусні захворювання, застуди. Коли перед ротацією на війну були на полігоні, у нас багато бійців перехворіли. Зараз, слава Богу, обстановка нормальна, хворих не багато. Сподіваємося, і не буде багато.

Завдяки тому, що наші бійці регулярно їздять на навчання за кордон, що у них там зав’язалися дружні стосунки, все ж вдалося дізнатися, чи були випадки зараження коронавірусом в арміях європейських країн. Військовослужбовці Литви, Естонії, Бельгії повідомили, що у них і справді мало кому з бійців ставало зле під час спалаху хвороби. В основному, це було у тих, хто повернувся з закордонного відрядження. Але їх відразу ж ізолювали, поміщали в карантин на необхідний час, не допускаючи до спілкування в частинах. А відсутність страху і паніки європейські військові пояснюють тим, що їм постійно розповідали про хворобу, методи профілактики. «Там, де є знання, відсутній страх», - підсумовують бійці.

Віолетта Кіртока, Цензор.НЕТ

Telegram Channel