Дистанційна освіта є випробуванням для вчителів, батьків та учнів - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.75 € 29.96
Дистанційна освіта є випробуванням для вчителів, батьків та учнів

Навчання вдома потребує і книжки, і комп'ютера, й телефона.

Фото Л. Дідух-Яворської.

Дистанційна освіта є випробуванням для вчителів, батьків та учнів

Щоб здобувати знання на відстані від навчального закладу, треба мати фінансову й психологічну готовність

На Горохівщині дистанційне навчання стало своєрідною цілиною для вчителів, учнів і батьків. Успіхи в її «освоєнні» стануть очевидними після повернення до звичного навчального процесу, коли школярство (хтось охоче, хтось - навпаки) ходитиме до школи. А наразі кожен сприймає цей спосіб освіти залежно від своєї відповідальності й розуміння того, що чого Івась не навчиться, того Іван не буде знати.

Заступник директора з навчально-виховної роботи НВК «ЗОШ І-ІІІ ступеня школа-гімназія» міста Горохова Любов Бойко згідна з думкою багатьох горохівчан про те, що школи, які функціонують у провінційних містечках і в сільських населених пунктах, були не готовими до навчання дітей в умовах карантину.

Щодо готовності школярів педагогиня спостерігає, що є категорія дуже старанних, які відсилають відеосюжети з вивченими напам’ять віршами, а є й менш спраглі до знань. Крім того, з 13-ти другокласників, яких освітянка навчає української мови, в однієї дитини зі сім’ї, яка потрапила в складну життєву ситуацію, немає телефону, тож, немає і зв’язку з нею.

Учителька зазначає: «Щоб виконати отримані завдання з усіх предметів, школяреві потрібно 5-6 годин. Ще ж є онлайн-уроки, тому вірити, що стільки часу діти віддають навчанню в домашніх умовах, означає обманюватися.

Учителька історії ЗОШ І-ІІІ ступеня №1 імені Івана Франка м.Горохова Ірина Слюсарчук теж віддає належну роль виконанню учнями домашніх завдань, проте зізнається, що звикнути до них учителям було нелегко, бо гарно навчати того, хто хоче знати.

Заступнику директора Горохівського коледжу ЛНАУ і викладачці англійської мови Світлані Білик студенти зізнаються: «Навчатися вдома без викладачів й одногрупників уже стало нудно, хочеться в коледж». Щоб знати думку юнаків і дівчат про дистанційні онлайн-конференції, про виклад лекцій через соціальну мережу, як покращити їх і чого не вистачає, пані Світлана розробила для них спеціальну анкету. І попри те, що спершу студентам, переважна більшість із яких живе в сільській місцевості, було дуже непросто знайти комп'ютер з інтернетом, майже всі вже адаптувалися. Самі ж викладачі коледжу й  директор Олег Жельчик зустрічаються на платформі Zoom. З її допомогою цими днями навіть провели атестацію.

Що думають мами? У директорки ДНЗ «Капітошка» зі с. Веселого Торчинської селищної об’єднаної територіальної громади Зоряни Зелюк двоє дітей шкільного віку - другокласник Володя й семикласник Максим. Ця мама теж сприймає дистанційне навчання без особливого захоплення. Аргументи такі ж, як і у всіх: до належного рівня дистанційної освіти українцям потрібно «рости».

Сім’ї, в якій два і більше учнів, не завадило б мати стільки ж комп’ютерів чи хоча б смартфонів.

Діти, які навчаються в Новій українській школі, звикли до навчання, фахово поєднаного з грою. Отож восьмирічний Володя вдома без мами уроків не уявляє. Чи ж пройдуть цей тест випробування на терплячість батьки? В ці нелегкі дні їх контроль - на вагу золота. Сім’ї, в якій два і більше учнів, не завадило б мати стільки ж комп’ютерів чи хоча б смартфонів.