У господарському суді області відбулася прес-конференція з участю голови суду Віктора Кравчука та суддів. Йшлося про банкрутство підприємств, стягнення коштів до державного бюджету, вирішення майнових спорів, реформування судової системи...
У господарському суді області відбулася прес-конференція з участю голови суду Віктора Кравчука та суддів. Йшлося про банкрутство підприємств, стягнення коштів до державного бюджету, вирішення майнових спорів, реформування судової системи.
Олександр НАГОРНИЙ
Часом цифри говорять самі за себе: всього по майнових спорах господарським судом було присуджено до стягнення 136 млн. гривень, що в 2,4 раза більше, ніж в 2004 році. По 495 справах певної категорії присуджено стягнути в державний бюджет та позабюджетні фонди коштів на суму 6,6 млн. гривень. Газета “Волинь” неодноразово розповідала про любешівські і камінь-каширські спільні “нафтові” підприємства, які використовували недосконалість законодавства, намагалися користуватися пільгами і отримувати відшкодування податку на додану вартість з держбюджету на величезні суми. Так, футбольний клуб “Волинь” за угодою з ДП “Катерина” заявив до відшкодування таких коштів на суму 583 мільйони гривень. Це вже начебто в минулому. Проте голова колегії про стягнення податків, зборів, інших обов’язкових платежів Людмила Соломка навела приклад угоди луцького ПП “Алекс” з фіктивною фірмою “Сибарид” у Кіровоградській області, що укладалася нібито на маркетингові послуги, і було заявлено на відшкодування ПДВ з держбюджету на суму 184,3 тисячі гривень. Аналогічна картина була з ПП “Лагуна”, яка навіть не була в Луцьку зареєстрована, але від її імені штампувались накладні, які включалися до податкових декларацій і таким чином були заявлені певні суми для відшкодування неіснуючого ПДВ. Так само діяло ПП “Агрос”, що було зареєстровано в чорнобильській зоні, яке виписувало податкові накладні, відшкодовували собі ПДВ інші підприємства-контрагенти. Луцька приватно-виробнича фірма “Колорит-сервіс”, ПП “Європромтех” з м. Луцька також мала зв’язки з багатьма фіктивними фірмами України, угоди яких були визнані судом недійсними. На жаль, ланцюжки фіктивних фірм, які нічого не випускають, окрім того, що плодять папери з метою наживи, ще існують. Суду роботи вистачає. Голова колегії з розгляду справ про банкрутство Микола Шум повідомив, що суд виніс рішення про розірвання мирової угоди, яка була укладена з “Волтексом”, — борги по зарплаті робітникам були виплачені лише частково, не погашені інші зобов’язання. Тепер знову розглядається справа про порушення банкрутства цього підприємства. Вирішується питання про пошуки санатора або йтиме мова про його ліквідацію. У випадку ліквідації “Волтекса”, який у свій час був реструктуризований, треба мати на увазі, що краще майно вже розібране і продане, шанси на отримання заборгованої зарплати його працівники не матимуть. Подібний стан ще з одним “гігантом” — нововолинською “Оснасткою”, де працює ліквідаційна комісія і є величезні борги. Микола Шум образно сказав, що цього року в центрі Луцька продавались клаптики землі під забудову “як перед кінцем світу”. А як інакше можна охарактеризувати продаж підприємцеві міською владою фонтана, який є технологічною спорудою біля державного обласного архіву, разом з територією (поруч знаходиться гуртожиток педагогічного коледжу), хоча це є обласна комунальна власність. Так само сталося з комплексом споруд колишнього заводу залізобетонних виробів по вулиці Лазо. У Ковелі незаконно міськрада продала велику територію заводу “Продтовари”. У всіх на слуху в кінці минулого року був продаж частини приміщення Луцької музичної школи № 1. Як відомо, цією справою займалась прокуратура області, вона знаходилась в господарських судах Волинської та Рівненської областей, а тепер її розглядають у Львівському апеляційному господарському суді. На прес-конференції судді в один голос стверджували, що штучно створювалася думка, ніби хтось у судах був зацікавлений, щоб не прийняти справедливе рішення (фактично по суті вона не розглядалася), а насправді в позовах і прокурора, і адвоката було допущено процесуальні суттєві порушення і “навіть восьмикласник, який вивчає основи права, подумав би, чи варто таке писати”. У той же час голова господарського суду Віктор Кравчук підкреслив, що значно поліпшилась в останні роки якість роботи прокуратури області — 84 відсотки їхніх позовів задовольняється. Відзначається стабільність рішень господарського суду Волинської області — за показниками він займає друге місце серед восьми судів львівської зони. Цікаве повідомлення судді В’ячеслава Любашевського про те, що науковці дійшли висновку: було неправильно перекладено з англійської назву — “Європейська конвенція з прав людини та основних свобод”, якою керуються і наші суди. Слід читати — “особи”, а, отже, ця конвенція може і повинна застосовуватися до юридичних осіб. І одна господарська справа з Ковельського району уже прийнята до розгляду в Європейському суді. Кореспондента “Волині” зацікавило, чи не було виявлено ознак корупції в господарському суді області? Адже політики нині про корупцію в судах постійно говорять, а в суспільстві існує недовіра до судочинства. Віктор Кравчук розповів, що в минулому році була справді порушена органами Служби безпеки кримінальна справа стосовно судді господарського суду за формальними ознаками. Але оскільки ця справа порушена безпідставно, то в судовому порядку дії органів дізнання були оскаржені в міськрайонний суд, який частково скасував звинувачення. Апеляційний суд області прийняв рішення про безпідставність порушення кримінальної справи. Після цього суддя не ставив питання про відшкодування моральних збитків. Віктор Кравчук також повідомив, що підготовлений законопроект, згідно з яким зростають вимоги до підбору кадрів. У ньому пропонується місцевих суддів обирати громадою на десять років, а суддів спеціалізованих та апеляційних судів — на той же строк Верховною Радою. Передбачається, що тільки після п’ятнадцяти років роботи можна призначати суддю безстроково.
