Шестикласники ЗОШ І-ІІ ступеня с.Гектари Соломія Войтович, Діана Ткачук, Олексій Шишкін із класним керівником Вікторією Семеринською.
Чим живе волинська школа, віддалена десятками кілометрів бездоріжжя від райцентру
Гектари - один із з найменших населених пунктів у Горохівському районі. Місцеві жителі розповідали, що минулоріч довірені особи кандидатів у президентське крісло, які добиралися до них із агітаційними промовами, дивувалися неабияк, споглядаючи величезні ями на дорогах. Сюди, за 50 км від райценту, навідріз відмовляються курсувати перевізники. У Гектарах іще з 90-их років минулого століття немає клубу й бібліотеки. Щоправда, тут поки є школа, однак чи буде вона функціонувати в наступному році? Наразі це питання неабияк турбує вчителів і батьків
Загалом у школі навчаються 37 учнів із Гектарів і Антонівки - сусіднього за густим лісом села. Когось батьки учитися везуть автомобілями, хтось їде на уроки велосипедами, інші запам’ятають шкільну науку неблизькою дорогою, пройденою пішки.
Щодня сім-вісім кілометрів із Берестечка в Гектари, часто-густо під дощами й снігом, долають навпростець лісовими стежками вчителі. З одинадцяти їх місцевими є лише п’ятеро. Директорка школи, вчителька української мови і літератури Валентина Федорівна Семеринська познайомила нас із своїми колегами: вчителькою образотворчого мистецтва, головою шкільної профспілки Марією Іванівною Барчук, вчителями: зарубіжної літератури - Лесею Петрівною Федонець, початкових класів - Марією Володимирівною Пастушенко і Жанною Миколаївною Данильчук, біології і хімії - Наталею Юріївною Дергай, фізики і математики - Іриною Віталіївною Понятовською, інформатики - Діаною Петрівною Барчук, фізкультури - Миколою Сергійовичем Романюком, географії - Петром Вікторовичем Морозом. Мамину стежину своїм професійним дороговказом обрала Вікторія Миколаївна Семеринська - донька Валентини Федорівни, яка в рідному селі навчає діточок англійській мові.
До запровадження карантину встигли поговорити з мамами й татами й про толерантність в його умовах, а цими днями гектарівські вчителі навчають учнів дистанційно.
Згадала очільниця мовила й про старанність операторів газової котельні подружжя Людмили й Володимира Штонів, Василя Теслюка, прибиральницю Тамару Пасічник. «Якщо чогось інколи не догледжу по господарській частині, то й без вказівок зроблять усе, що потрібно. Вони дбають про шкільне подвір’я й без нагадувань обкошують шкільну територію», - каже директор.
Похвалилася Валентина Федорівна і своїми учнями. Вона розповіла, що шестикласниця Соломія Войтович, восьмикласники Анастасія Голінько і Володимир Пасічник, дев’ятикласник Микола Флешер зайняли перше місце в зональних і третє - в районних змаганнях із тенісу. Юні гектарівці дуже люблять співати, декламувати, охоче беруть участь у районних конкурсах, фестивалях, упевнено здобувають перемоги, мріють про великі сцени, спортивні майданчики.
«Обличчям школи необов’язково має бути велика кількість учнів. Люблю оригінальний виклад тем, як ні у кого», - зізнається Валентина Федорівна. І навіть для батьків проводить тренінги, основою яких є, скажімо, принципи педагогічної системи Костянтина Ушинського чи ідеї видатного педагога Василя Сухомлинського. До запровадження карантину встигли поговорити з мамами й татами й про толерантність в його умовах, а цими днями гектарівські вчителі навчають учнів дистанційно. Допомагають у цьому батьки. Їх участь у такому навчальному процесі особливо цінують вчителі початкових класів. Наприклад, завдання для малечі, аудіозаписи з англійськими словами і текстами дітворі знаходять на сайтах і сторінках, рекомендованих учителькою. Так само вивчають інші предмети й учні всіх класів.
«Наші діти дуже добрі й працьовиті, бо вони виростають серед трав, квітів, лісів, серед мальовничої природи. Такої гарної, як у нас, її ніде немає», - каже Валентина Семеринська. Вона - гектарівська невістка, рідними тепер називає свої Гектари. Знає їх історію, присвячує селу свої ліричні вірші і прикрашає разом із сучасниками, як може.
Минулої весни всією школою сходили до лісу, викопали дички яблуні груші, сливи,черешні … Чималим буде фруктовий сад, прийнявшись із легких рук і хорошого задуму!
