Антон Бутейко — один з наших найбільш відомих краян, котрий нині формує міжнародну політику України...
Антон Бутейко — один з наших найбільш відомих краян, котрий нині формує міжнародну політику України. У свій час він багато зробив для незалежності держави, перебуваючи на посту Надзвичайного і Повноважного посла України в США, будучи членом конституційної комісії від Верховної Ради України, відомий його вклад у розвиток відносин з Румунією, де працював Надзвичайним і Повноважним послом України. Тепер Антон Бутейко, заступник голови Української Народної партії, працює першим заступником міністра закордонних справ України і, перебуваючи у вихідні в Луцьку, дав ексклюзивне інтерв’ю нашому кореспонденту. Антон Денисович входить у виборчий Український народний блок Костенка—Плюща
Олександр НАГОРНИЙ
— Антоне Денисовичу, ви — відомий дипломат, міжнародник. Чому підтримуєте народний блок Костенка—Плюща? Що приваблює в ньому з точки зору ваших професійних знань та інтересів? – Український народний блок Костенка—Плюща — це об’єднання, яке має програму, що спрямована на реалізацію програми Віктора Ющенка, який є Президентом України. “Наша Україна” — це не весь помаранчевий табір, так само, як і Блок Юлії Тимошенко. До помаранчевої коаліції відносилась Українська Народна партія Костенка і була одним з найбільш активних її членів з розгорнутими організаційними структурами. Тому сьогодні саме блок Костенка—Плюща відображає дійсні національні інтереси, які стосуються внутрішнього життя держави, і, що особливо мене цікавить, на міжнародній арені. – Однак сьогодні лідери багатьох партій і блоків говорять про національні інтереси... Яка відмінність від інших виборчого Українського народного блоку Костенка—Плюща, що стосується міжнародних справ? – Український блок, в якому я маю честь перебувати, єдиний, що має у своїй виборчій програмі абсолютно чітку зовнішню політичну лінію. Ми показуємо, яким повинен бути розвиток найкращих перспектив для України. І це має відбуватися через підготовку України до вступу і до Європейського Союзу, і до НАТО. Жодна інша партія цієї ідеї чітко не проголошує, як це не дивно. І в “Нашій Україні”, і в БЮТ, і в Пора-ПРП, і в соціалістів нічого подібного немає. Нібито на перший погляд є гарне гасло “Побудуємо Європу в Україні”. Але це лише слова. Ми ж хочемо творити європейські стандарти життя в Україні. Ті, хто не хоче творити Європу в Україні через підготовку до вступу до Європейського Союзу, прагнуть, щоб ця трансформація відбувалася так, як це робилося раніше. Ми ж хочемо, щоб були задіяні ресурси Євросоюзу, надавалась допомога в боротьбі з корупцією. В Євросоюзі мають змогу контролювати ті тіньові потоки, які виходили від наших олігархів, що отримували в Україні надприбутки і вивозили їх в офшорні зони. Таким чином, на моє тверде переконання, ті політичні сили, які кажуть, що не треба нам ні Євросоюзу, ні Північно-Атлантичного альянсу, свідомо чи не свідомо працюють на ту схему, яка існувала до помаранчевої революції. Вони не хочуть переходити на економічні прозорі стосунки, щоб нормально сплачувались податки, а з них нараховувались нормальні зарплати і пенсії. – Однак є думка, що, наприклад, для вступу в світову торгівлю нам треба довго готуватись, так само для входження до ЄС чи НАТО і це потребує затрат та часу. – А хто нам не давав можливості готуватись? А чи не було матеріального інтересу цих політичних сил, щоб зберегти нинішню консервативну систему господарювання, в тому числі — в сільському господарстві? У мене, як громадянина, що володіє певною інформацією, виникають деякі запитання. Наприклад, чи можливий в європейській державі, яка входить в ЄС, такий варіант, щоб ціна на кілограм цукру із 2,7 гривні за кілька днів піднялася до п’яти гривень? Чи можливо таке там, щоб м’ясо буйволів, скажімо, транзитом проходило через країну до сусідньої держави і там подавалось як яловичина? А далі я запитую: чи можливо в цивілізованій європейській країні, навіть в тих же постприбалтійських республіках, довести ситуацію до того, що м’ясо-молочна, сирна промисловість “лягала”, бо не було належним чином поставлено ветеринарний контроль? І сьогодні інспектори сусідньої держави гуляють по наших заводах і роблять перевірки. Чи така політична сила, яка призвела до цієї катастрофічної ситуації, мала б підтримку громадян на Заході? – Антоне Денисовичу, однак складається враження, що кожне наше бажання вести незалежну міжнародну політику отримує жорстку “оцінку” Росії. І це ми відчули під час “газової атаки”. – Під час розв’язання цієї проблеми я із сумом спостерігав за поведінкою політичних сил України. Ті, які були в минулому при владі, фактично виступали з критикою Президента і уряду та тішились з труднощів країни. Хоча я теж маю застереження, що протокол про обсяги, ціну і тарифи транспортування газу в Європу повинен був би підписаний до 1 липня 2005 року. Не був підписаний, бо було багато причин. Але чому хіхікати з цієї ситуації? Фракція УНП у Верховній Раді зробила принципову заяву з цього приводу: угода, яка укладалась 4 січня ц.р., невигідна для нас і її треба міняти. Треба йти шляхом диверсифікації джерел енергопостачання. Навести порядок, щоб не народжувати нових газових баронів і принцес в Росії та Україні. І мушу сказати, що Бутейко як перший заступник міністра закордонних справ був єдиний у всій структурі цієї влади, котрий в письмовому вигляді категорично заявив, що це схема не відповідає нашим двостороннім договірним зобов’язанням і національним інтересам України. Також я єдиний з високих посадовців, котрий виступив проти створення спільного підприємства з відомою компанією на тих умовах, які вона пропонувала. – У людей складається враження (і це доводиться часто чути), що по відношенню до Росії ми ведемо себе прямолінійно і навіть виклично замість розумних переговорів. – Це абсолютно хибна позиція, яку антиукраїнські структури вклали в голови людей і всередині держави і за її межами. Президент після інавгурації першим поїхав до Москви. Президент і МЗС постійно запрошують і президента Путіна, і прем’єра Фрадкова приїхати в Україну. Це спеціально розказують, як українці зариваються... Але ось вагомий факт: за 2005 рік товарообіг між Україною і Росією зріс до більш як 20 млрд. доларів США. Ми підняли рівень українсько-російської комісії до рівня президентського. Започаткували інвентаризацію виконання угод російською стороною про базування Чорноморського флоту. Ми провели переговори про розмежування Азовського моря, Керченської протоки і Чорного моря. Хіба цього не треба було робити? Зараз росіяни орендують майже 19 тисяч гектарів землі, більше 10 кілометрів пірсів і причалів, понад чотири тисячі об’єктів за 97,7 млн. доларів. Я завжди наводжу такий приклад: за перехід класного футболіста Фігу в інший клуб заплатили половину цієї суми. Про це не треба говорити? Не треба відстоювати національні інтереси? Тому я і закликаю громадян України підтримати Український блок Костенка—Плюща, бо саме ми будемо реально захищати національні інтереси в парламенті. – А що конкретно робить Міністерство закордонних справ, щоб стати нам рівноправним членом європейського співтовариства? – У контексті реалізації нашої зовнішньої політичної програми я відповідаю у МЗС за європейську і євроатлантичну політику. Мені комфортно працювати з нинішнім міністром, бо ми є ідеологічними однодумцями. І з гордістю можу сказати, що за минулий рік в європейському напрямку було досягнуто стільки позитивного, як ніколи раніше. Мені приємно про свою роботу звітувати перед земляками-волинянами. Нам вдалося, звісно, спираючись на досягнення наших попередників, добитися, що і Європейський союз, і США визнали Україну як державу з ринковою економікою. Це означає, що в антидемпінгових розслідуваннях наші підприємці на ринках ЄС та США уже не будуть втрачати сотні мільйонів доларів прибутку. Вперше вдалося (і я до цього причетний), що ЄС пішов на переговори, аби забезпечити спрощений візовий режим для поїздок громадян в європейські країни. Вдалося переконати ЄС приступити до переговорів з Україною про укладення угоди, яка буде передбачати створення зони вільної торгівлі. Також домовилися про укладення меморандуму про співробітництво України з ЄС в енергетичній галузі. Вперше уклали вигідну угоду про співробітництво з Європейським інвестиційним банком. Із задоволенням констатую, що ми домовились з ЄС про співпрацю в секторі надання послуг супутникового зв’язку в авіаційній галузі тощо. – Антоне Денисовичу, що б ви хотіли побажати волинянам? – Народний виборчий блок Костенка—Плюща сконцентрував у своїх рядах найбільш організовану патріотичну націонал-демократичну силу. В бюлетені ми займаємо другий рядок. Тож я кажу волинянам: кожна мудра голова вибирає № 2. Закликаю до цього всіх виборців.
