Якими наш журналіст побачив найвіддаленіші села Горохівщини - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.17 € 33.35
Якими наш  журналіст побачив найвіддаленіші села Горохівщини

Церква у селі Скірче.

Фото mapio.net

Якими наш журналіст побачив найвіддаленіші села Горохівщини

«Скірче й Жуківець – району кінець», - так жартома кажуть на Горохівщині про найвіддаленіші від райцентру села. Якими подіями живуть вони щодня, чому радіють і чого потребують, зазвичай розпитую в Скірченського сільського голови Світлани Федонюк. Ця лідерка знає від найменшого до найстаршого 400 жителів Скірчого і 110 – Жуківця

Цьогоріч скірченці вітатимуть своє поселення з 543-ми іменинами, жуківчани – ювілейним 475- річчям!   Обидва населені пункти  мають мальовничу природу,  власну цікаву історію й самобутні традиції. Їх дуже гарно відтворила  місцева краєзнавиця й поетеса Ольга Хмільовська в книгах  «Жуківець – моє рідне село», Скріче: погляд у минуле» і в збірці «Стежки мого дитинства».

Люди у цій місцині живуть у достатку, бо багато працюють.  За кордоном шукають роботу одиниці,  більшість мають її на тваринницьких фермах, полях СГПП «Дружба» й у фермерському господарстві «Ярина-Агро».  Без меценатства керівників цих агроформувань Валентини Здрилюк й Ірини Курліщук у селах не обходиться жодна хороша справа.

Завідувачка ФАПу розрахувалася з роботи ще в минулому році, тож, борони Боже до біди, то першої фахової  медичної допомоги ніхто не надасть.

Багатьох чоловіків і жінок  до праці в обласний центр довозить  автобус ТОВ «Кромберг енд Шуберт» Україна». Їдучи вулицями села, в багатьох домогосподарствах можна побачити трактори й комбайни, якими хлібороби господарюють на земельних паях.

Колектив Скірченської сільської ради – сільський голова Світлана Федонюк, секретар Марія Левичкіна, головний бухгалтер Наталія Рибачук і землевпорядник Олександр Головчун.
Колектив Скірченської сільської ради – сільський голова Світлана Федонюк, секретар Марія Левичкіна, головний бухгалтер Наталія Рибачук і землевпорядник Олександр Головчун.

 Із своїми побажаннями й проблемами селяни найперше йдуть у сільську раду. Там людям обов’язково  допоможуть в міру можливостей  Світлана Федонюк, секретар сільської ради Марія Левичкіна, головний бухгалтер Наталія Рибачук і землевпорядник Олександр Головчун.  У кожного з них досвід роботи різний, зате у всіх однаково на чільному місці  почуття відповідальності.

Світлана Никифорівна працює в сільраді безперервно 25 років. Трудову діяльність розпочинала  бухгалтером, в 2006-му році стала секретарем, а з 2015-го односельці довірили їй найвищу  в селі посаду лідера.  На цих постах її в свій час  замінила сумлінна Марія Олексіївна. Естафету бухгалтера  прийняла  енергійна  Наталія Василівна, а Олександр Володимирович обов’язки  фахово виконує, повернувшись у рідне село після закінчення Володимир-Волинського агротехнічного коледжу і Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького.  Рівноправним колегою в цьому доброзичливому колективі почувається депутат сільської ради,  техпрацівниця Мирослава Тивонюк.

Цій жінці не потрібно казати, де прибирати. Мирослава Миколаївна порядкує   не лише в приміщенні  й на подвір’ї сільської ради, а й  біля обелісків, на автобусній зупинці, навколо сільських оберегів-святинь.

- Цій жінці не потрібно казати, де прибирати. Мирослава Миколаївна порядкує   не лише в приміщенні  й на подвір’ї сільської ради, а й  біля обелісків, на автобусній зупинці, навколо сільських оберегів-святинь.  Два з них не так давно звели з нагоди Днів сіл: у Скірчому – Фігуру святого Миколая, в Жуківці – кам’яний Хрест.

До слова, звичай відзначати  іменини своєї малої батьківщини  став ще з 2006 року улюбленим спершу в жуківчан, а невдовзі -  і в скірченців. До дуже гарних святкувань, ініційованих Світланою Федонюк,  долучаються депутатський корпус і виконком, талантами найперше -  директор будинку культури Світлана Хамулка і завідувачка бібліотеки-філії Жанна Вітюк, вчителі й учні місцевої школи й аматори художньої  самодіяльності, а коштами -  названі вище Валентина Здрилюк й Ірина Курліщук , керівники-аграрії. Подарунки Світлана Никифорівна вигадує дуже оригінальними. Скажімо, крім духовних святинь кожна хата в двох селах отримала табличку з назвою вулиці і номером будинку, малеча – дитячі майданчики. Тоді села урочисто перегортають сторінки своєї історії і дякують  словами й грошовими винагородами сучасників: найперше – Миколі Левичкіну, Василеві Галицькому, Ігореві Сегету -  чоловікам, які захищали Україну на Донбасі від проросійського агресора. Дорослі і діти віншують довгожителів, велелюдно вручають їм подарунки. Цьогоріч, дасть Бог, на таких святах найстаршою жителькою Скірча виголосять 93-річну Ольгу Вавринівну Шостак, а Жуківця-  82-річну Євгенію Федорівну Павлусь. Найменшим сонечком у тамтешній місцині наразі є Владиславочка Кардаш, якій 8 квітня виповнилося півроку. Однією родиною місцяни збираються в храмові й державні свята, наповнюючи їх змістовністю й духовністю.

Що ще має вселяти людям  оптимізм в глибинці,  багатій свіжим повітрям, ставками, лісами? Смертність і народжуваність у цих селах майже однакова, до того ж місцяни далекоглядно купують добротні хати, які, бува, хтось продає.  Водночас їм дуже потрібні дитячий садочок , дороги   й … медичка. Завідувачка ФАПу розрахувалася з роботи ще в минулому році, тож, борони Боже до біди, то першої фахової  медичної допомоги ніхто не надасть.

- А загалом наші люди  не втрачають оптимізму й дуже люблять свої села, бо  та земля мила, де мати народила, - так просто і гарно на завершення нашої розмови освідчилася батьківщині Світлана Федонюк.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.