БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ

1. Що, на вашу думку, тепер справляє більший вплив на молодь – заклади культури чи бари?
2. Як у нинішніх умовах можна підняти сільську культуру?

Анатолій КУЗЬМИЧ,
держслужбовець, м. Камінь-Каширський:
— Щоб дати відповідь на це запитання, варто пройтися у святкові чи вихідні дні по барах і клубах. Очевидно, що сьогодні молодь більше часу проводить у барах – там цікавіше, бо є можливість і випити, і потанцювати, і поспілкуватись. А в клубі – лише сяка-така дискотека і то не завжди є. А молоді люди хочуть цікаво проводити своє дозвілля.
— Щоб підняти рівень сільської культури, потрібно, щоб свої зусилля об’єднали сільська влада, підприємці і сама молодь зорганізувалась. Треба, щоб було що протиставити барам. Наприклад, хороший спортивний зал, де б хлопці й дівчата могли позайматись, пограти у футбол, волейбол, не кажучи вже про те, що сільські клуби повинні працювати більше і не лише дискотеки проводити, а й до художньої самодіяльності молодь залучати. Але ж у нас чомусь ніхто не хоче цим займатись. Всі думають одне: як і де заробити гроші. Їдуть на сезонні роботи, а коли повертаються, зароблене просиджують в барах. Сумно, але факт.

Любов ЛІЩИШИНА,
директор централізованої бібліотечної системи Горохівського району:
— Однозначно бари. І через те, що їх числом більше, і тому, що працюють вони щоденно упродовж повного, як то кажуть, робочого дня. Конкретний приклад – село Перемиль Горохівського району, де будинкові культури та бібліотеці протистоять аж сім барів.
— Першочергове завдання культурницьких закладів – формування національної свідомості мас, без чого є неможливим виховання будь-яких громадянських почуттів. Отже, йдеться про завдання державної ваги. Тим часом держава не просто кинула сільські заклади культури напризволяще, а, складається враження, взагалі забула, що вони ще є. Щоби підняти сільську культуру, найперше треба докорінно поліпшити матеріально-технічну базу культурницьких закладів. Відтак треба фінансово забезпечити їх переведення на повний робочий день. За цим — створити режим щонайбільшого сприяння для залучення в культурницьку сферу, окрім бюджетних інвестицій, меценатських коштів та коштів з інших джерел фінансування. Треба відкрити культурницьким закладам можливість самим заробляти на себе. Зрештою, бар сьогодні виграє перед клубом насамперед тим, що у нього є господар.

Світлана КОРОЛЬ,
головний спеціаліст відділу освіти і науки Іваничівської райдержадміністрації:
— На жаль, бари. Хоча, якщо брати в загальному і конкретно вести мову про молодь шкільного віку, то вона вільний час проводить біля телевізора чи комп’ютера. Що стосується останнього, безумовно, юнаки і дівчата більш незалежні, поінформовані, окремі з них мають сильну ерудицію. Але впевнена, що живого спілкування не замінить ніщо. Воно людину збагачує, через дозвілля зміцнюються традиції нашого народу. Та доки у закладах культури буде холодно — саме таку ситуацію ми маємо тепер — то нічим ми людей туди не заманимо.
— Однозначно, підняти можна, лиш би покращити фінансування. На щастя, у наших селах ще залишилися ентузіасти. Тому тішить, що вогник культури якщо й не горить яскравим полум’ям, то не гасне. Будуть нормальні умови праці у тих жертовних людей — впевнена, що молодь потягнеться у заклади культури. Пригадую, як взимку на Різдвяні свята гостювали у нас діти з Луганська. Кілька днів вони жили у Жашковичах. Які прекрасні концерти вони давали, і скільки людей збиралося їх послухати!

Павло БЕЗЕКА,
дубівський сільський голова, Ковельський район:
— Якщо сьогодні сільські діти відвідують клуби, то молодь, на жаль, більше перебуває у барах. У Дубівській школі ми проводили раду з профілактики куріння серед учнів. Дуже прикро, що у магазинах підліткам продають цигарки та пиво. У Прибалтиці, наприклад, за продаж неповнолітнім цигарок та алкогольних напоїв як на продавця, так і керівника торговельного закладу накладається величезний штраф. А у нас за це, по суті, ніхто не відповідає
— У будинку культури нашого села часто проводяться концерти художньої самодіяльності, для дітей працюють спортивні секції з акробатики та вільної боротьби, є вокальна група і танцювальний гурток, чого не можна сказати про інші села. Культуру, як і любов до своєї батьківщини, потрібно закладати ще змалечку.

Микола МУЛЯР,
заступник селищного голови Млинова, Рівненська область:
- Зараз сільські клуби животіють, тож часом якусь частину приміщень віддають і під бари. Добре, якщо вони мають з того якусь копійку полатати баяна... Головне – як організувати справу. Якщо у кафе чи барі лунає хороша українська музика, а в приміщенні затишно і культурно, то хіба це погано? Краще слухати хорошу музику в барі, аніж не слухати її взагалі.
- Найперше потрібно розвинути соціальну сферу на селі, підняти авторитет культосвітніх закладів. А для цього потрібне фінансування. Сільські клуби зараз найбільш обділені увагою – немає грошей не тільки на нові музичні інструменти, а й на необхідний ремонт. Щоб підвищити сільську культуру, насамперед варто збільшити фінансування культзакладів, підняти рейтинг працівника культури. Вони ж можуть, і головне – хочуть працювати! Але якщо раніше казали “Буде і хліб, і пісня”, то тепер твердять: “Буде хліб – буде пісня”.