Вірш волинської поетеси спричинив фурор після ЗНО з літератури - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.82 € 32.72
Вірш волинської поетеси спричинив фурор після ЗНО з літератури

Творчість авторки високо оцінена літературознавцями й літературними критиками.

Фото testportal.gov.ua.

Вірш волинської поетеси спричинив фурор після ЗНО з літератури

Про вірш Надії Гуменюк заговорила вся Україна

Визначити чий це вірш не міг навіть письменник Іван Андрусяк, пише glavcom.ua. Він припустив, що це творчість самих укладачів питань для ЗНО.

«Мене теж цей відверто слабенький «стишок» збентежив, і я намагався встановити автора - марна справа! Маю підозру, що це «творчість» самих укладачів питань для ЗНО. Якщо так - то на якій підставі вони його в тест «просунули»? Якщо ні - то чому приховують автора?»– написав він на Facebook.

У зв’язку із резонансом Український центр оцінювання якості освіти надав роз’яснення.

Цьогоріч у зошиті сертифікаційної роботи з української мови і літератури основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання в частині 2 «Українська література» вміщено низку завдань (кластерні завдання), що стосуються незнайомого для тестованих позапрограмового поетичного твору (завдання № 49–53). Практика використання кластерних тестових завдань до незнайомих текстів не нова в тестах ЗНО з української мови та літератури. Так, традиційно в частині 1 «Українська мова» сертифікаційної роботи пропонуються тестові завдання, під час виконання яких учасникам тестування необхідно працювати з незнайомим текстом, тим самим засвідчуючи як свої знання з лінгвістики тексту, так і вміння читати й аналізувати тексти різної тематики, композиційної, жанрової й стильової природи.

Варто зазначити, що практика використання позапрограмових творів є типовою в тестуваннях з літератури в багатьох країнах, приміром, у Польщі, Македонії, Фінляндії та ін. У вітчизняному субтесті з літератури вона лише започатковується, доповнюючи усталену на сьогодні практику: основна увага в тестових завданнях з літератури зосереджена на програмових творах, а позапрограмовий твір, який уводиться до тесту, так чи так пов’язаний із якимось програмовим і має до себе завдання, які не виходять за межі вимог, визначених програмою ЗНО щодо вмінь учасників тестування.

У тесті основної сесії 2020 року таким позапрограмовим твором став вірш «О панно Інно! Липень. Спека…», який, з одного боку, є алюзією на програмовий твір Павла Тичини «О панно Інно…», а з іншого, – прийнятним з естетичного та тестологічного погляду прикладом для перевірки сформованості в тестованих визначених програмою ЗНО вмінь і навичок у галузі аналізу ліричного твору.

Автором відібраного до включення в тест 2020 року вірша є Надія Гуменюк – відома сучасна письменниця, поетеса, журналістка, лауреатка премій імені Лесі Українки, імені Олександра Олеся, імені Віктора Близнеця, імені Агатангела Кримського, імені родини Косачів. 

Оскільки згаданий вірш до тесту включено як позапрограмовий, укладачі тестового зошита свідомо не зазначали автора (як це було і у випадку з пробним ЗНО-2020), аби не відволікати увагу учасників неактуальною (у цьому конкретному випадку) для виконання завдань інформацією й відразу скерувати їх безпосередньо на роботу з текстом та завданнями до нього.

Автором відібраного до включення в тест 2020 року вірша є Надія Гуменюк – відома сучасна письменниця, поетеса, журналістка, лауреатка премій імені Лесі Українки, імені Олександра Олеся, імені Віктора Близнеця, імені Агатангела Кримського, імені родини Косачів; лауреатка, дипломантка численних Всеукраїнських літературних конкурсів «Золотий лелека», «Книжкова толока», «Ярославів Вал», «Коронація слова» та багатьох інших; володарка «Почесної відзнаки» Національної спілки письменників України, «Почесної відзнаки» Національної спілки журналістів України, Почесної відзнаки «Журналістська гідність».

 

Творчість авторки високо оцінена літературознавцями й літературними критиками.

Микола Жулинський, академік НАН України, директор Інституту літератури імені Т. Шевченка, доктор філологічних наук, відзначає: «Вона чудовий прозаїк і публіцист. Але передовсім Надія Гуменюк – чудова поетеса. Її поезії з останньої збірки, що має назву «Голос папороті», мене вражають тим, що в них така волинська, тиха, але надзвичайно багата образність. Це поетеса класичного стилю, дуже виваженої поетичної традиції».

Євген Баран, літературний критик, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, пише про авторку: «Легка й доступна поетична мова Надії Гуменюк. Немає насильства, літературної штучності у слові й образі. Таке природне взаємопереплетіння: життєвого досвіду, таланту й літературної традиції».

Микола Кодак, доктор філологічних наук, наголошує: «Ця поетеса давно вже склалася в особистість, гідну всілякої підтримки, аж до вшанування іменем (чи титулом) лауреата премії імені Т. Г. Шевченка. Таким – значущим і величним – бачиться мені це ім’я гордої волинянки, – Надії Павлівни Гуменюк, – кожне слово якої поетично відгранене і злеліяне задля рідного народу».

Включений до тесту ЗНО-2020 вірш Надії Гуменюк «О панно Інно! Липень. Спека…» опубліковано в збірці «Голос папороті» (Луцьк, 2009). Це блискуча алюзія на одну з найкращих інтимних поезій Павла Тичини «О панно Інно…». Об’єднує обидва твори мотив щемливих спогадів про втрачене, а відтак далеке, кохання, і сумне відчуття самотності.