Валерій Панасюк навіть коли очолив сільгосппідприємство, і надалі працював вчителем - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.35 € 30.57
Валерій Панасюк навіть коли очолив сільгосппідприємство, і надалі працював вчителем

Душа компанії і серед дорослих, і серед дітей.

Фото volyn.com.ua.

Валерій Панасюк навіть коли очолив сільгосппідприємство, і надалі працював вчителем

Перестало битися серце відомого на Волині педагога та депутата. Відійшла у Вічність світла людина, яка любила свій край і вкладала у його розвиток багато сил та енергії

Валерій Сергійович Панасюк (на фото) до останньої миті мріяв, як після карантину вони з учнями штурмуватимуть нові вершини. Але саме ускладнення від коронавірусу й обірвало його життєвий політ. Більше він не дасть своїм вихованцям за вдале рішення дружнє «п’ять»…

Редакція «Газети Волинь» глибоко сумує з приводу цієї непоправної втрати. Валерій Сергійович Панасюк був другом нашої редакції і героєм публікацій

Свого часу він очолював успішне сільськогосподарське підприємство у сусідньому селі Седлище, був головою Любешівської районної ради. Але навіть будучи керівником господарства, продовжував викладати у школі. Унікальний випадок. В останні кілька років він повністю зосередився на праці з дітьми у своєму рідному селі — ​очолював заклад загальної середньої освіти «Судченський ліцей», був депутатом селищної ради. Як завжди віддавався роботі без остатку.

– Освітнє середовище — ​це і якісний інтернет, і сходинка шкільного порога, що не повинна відвалюватись, — ​захопливо розповідав Валерій Сергійович нашій газеті про очолювану ним школу та її колектив. — ​Кожен, хто заходить у навчальний заклад, повинен відчувати, що його тут ждуть.

 Кожен, хто заходить у навчальний заклад, повинен відчувати, що його тут ждуть.

І все для цього робив. Гордився, що у програмі озеленення школи «Зелена феєрія» беруть участь понад 10 «друзів проєкту» — ​не лише вчителі та учні, а й батьки, фермери, підприємці, преса, лісові господарства та національні парки.

– А що може краще виховати та мотивувати, ніж велика спільна справа, яку діти роблять разом зі всією громадою? — ​не раз повторював.

У школі села Судче є чудова традиція — ​випускники дарують не якісь матеріальні речі, а троянди у шкільний розарій. Квіти на клумбах переходять до трохи молодших учнів, які їх доглядають, а потім передають своїм наступникам.

Віримо, що всі добрі справи Валерія Сергійовича Панасюка назавжди залишать свій слід у душах та серцях його вихованців.

Світла пам’ять!

А він так хотів побачити, як вони виростуть справжніми українцями...
А він так хотів побачити, як вони виростуть справжніми українцями...
 


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.