Які нововведення в освіті не підтримує нардеп Ірина Констанкевич та яким може бути навчання з 1 вересня - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.82 € 32.72
Які  нововведення в освіті не підтримує нардеп Ірина Констанкевич та яким може бути навчання з 1 вересня

Фото imk.ua.

Які нововведення в освіті не підтримує нардеп Ірина Констанкевич та яким може бути навчання з 1 вересня

Коронавірус вніс корективи у всі сфери нашого життя. Освіта не стала винятком. На практиці наче і був знайдений вихід щодо організації навчального процесу, в реаліях — ​у багатьох селах ані учні, ані педагоги не мали елементарно технічних можливостей, аби вчити і вчитися онлайн. Українська школа виявилася абсолютно не готовою швидко зреагувати на непередбачувані виклики сьогодення. Згідно з результатами онлайн–опитування служби освітнього омбудсмена, лише 25% батьків були повністю задоволені тим, як відбувалося навчання їхніх дітей під час карантину. Більше того, у такий нелегкий період мова йшла про скасування ЗНО, вилучення зі шкільних предметів, як окремих, української літератури та зарубіжної літератури і навіть про дозвіл навчатися в школах російською. Про це спілкуємося з народною депутаткою, членкинею депутатської групи «Партія «За майбутнє» Іриною Констанкевич (на фото)

«Якщо ми хочемо мати розумне суспільство, мусимо підтримати тестування всіма силами»

Запровадження Зовнішнього незалежного оцінювання унеможливило корупційні ризики при вступі до закладів вищої освіти. Але під час карантину були наміри його скасувати.

— Суспільство вирувало від того, що на грані знищення може опинитися одна з найуспішніших та найефективніших реформ, які відбулися в Україні в останні десятиліття. Дискутувалося саме право існування ЗНО, чи потрібно воно нам і в якій формі. Наприклад, чи варто залишити ЗНО лише для вступу на державну форму, а на контракт — ​можливо ні. Я категорично відстоюю тестування, як єдиний спосіб унеможливити корупцію при вступі до вищих навчальних закладів. З його впровадженням діти з різними соціальними можливостями, з сільської місцевості мають змогу вступати на різні спеціальності престижних університетів. Якщо ми хочемо мати розумне суспільство, нам треба підтримати цю форму оцінювання всіма силами. Разом із тим ми не почули впевненої позиції і намірів Міністерства науки і освіти щодо подальшої долі ЗНО.

У липні парламентська монобільшість запропонувала прийняти законопроєкт 3734, який надав право дітям з тимчасово окупованих територій вступати без ЗНО до будь–якого навчального закладу і на будь–яку спеціальність. Ви за цей документ не проголосували. Чому?

Разом із колегами з депутатської групи «Партія «За майбутнє» ми категорично за українську мову як мову освіти, тому що відповідальні за майбутнє.

— Цим законопроєктом порушили правило рівного доступу до вищої освіти. На мою думку, вступники повинні конкурувати між собою виключно знаннями. Це потрібно для того, аби не дискримінувати тих дітей, які успішно навчалися в школі, брали участь у різноманітних олімпіадах, а коли дійшли до вступу — ​то виявляється, що держмісць немає, тому що частину з них отримали пільгові категорії. А чому ініціатори цього закону не ставили питання щодо надання пільг дітям учасників бойових дій, чиї батьки боронять суверенність України, ризикуючи своїм життям? Чому такі пільги не запропонували для дітей внутрішньо переміщених осіб, які прийняли рішення залишити тимчасово окуповану територію?

Хвилю обурення викликав законопроєкт нардепа від «Слуги народу» Максима Бужанського, яким запропоновано, щоб «перелік навчальних предметів, що вивчаються державною мовою, визначався освітньою програмою закладу освіти з урахуванням особливостей мовного середовища». Тобто по суті у разі прийняття цього документа в Україні офіційно у школах дозволять викладати предмети російською.

— Цю ініціативу я не підтримую і моя позиція категорична. У 2017 році було ухвалено Закон «Про освіту», який народжувався в дуже непростих умовах. Головні принципи, закладені в ньому, стосувалися того, що українська освіта має бути визнана у світі і відповідати всім сучасним запитам і що це повинна бути україноцентрична освіта. Ревізія вітчизняного освітнього законодавства наразі суспільно небезпечна. Українська мова як державна і освіта — ​це дві головні сфери для формування нашої державної ідентичності, дві ключові позиції для нацбезпеки і суверенітету, це інтелектуальний портрет держави, народу і нації. Разом із колегами з депутатської групи «Партія «За майбутнє» ми категорично за українську мову як мову освіти, тому що відповідальні за майбутнє.

«Організовувати навчання батьки точно не повинні»

Близько року в середовищі освітян триває громадське обговорення проєкту Державного стандарту базової середньої освіти. І тут теж є свої «підводні камені»…

— Найбільш проблемною частиною цього проєкту, яка спричинила гостре несприйняття освітянської спільноти, є мовно–літературна галузь, оскільки були створені підстави для знищення двох важливих світоглядних для учнівської молоді предметів — ​української і зарубіжної літератур. Вони є кардинально важливими для збереження й розвитку культурної самобутності українців. До слова, щодо цього документа отримала чимало звернень від вчителів. Ми провели ряд консультацій із представниками освітянських спільнот, за участі провідних фахівців Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. Внаслідок тривалих обговорень та дискусій спільно з розробниками Стандарту вийшли на результат. Літературу у школі зберегли.

Топтема останніх кількох місяців — ​як буде організоване навчання у середніх загальноосвітніх закладах. Заява щодо впровадження дистанційної форми у школах викликала резонанс. Чи є якісь альтернативні моделі організації навчального процесу?

— Дистанційна форма навчання — ​це вимушене та тимчасове нововведення через виклики, пов’язані з карантином, Але це точно не та форма освіти, яка має впроваджуватися на постійній основі. Відсоток знань, засвоєних учнями під час онлайн–уроків, дуже низький. Окрім цього, адміністрації закладів освіти, вчителі, батьки зіштовхнулися з низкою проблем. Зокрема, згідно з даними опитування педагогів, серед трійки найбільших проблем такої форми навчання: «не всі учні виходять на зв’язок», «відсутність досвіду організації дистанційного навчання», «складно зібрати дітей для навчання в один час». Щодо організації навчального процесу з 1 вересня спілкувалася з т.в.о міністра освіти і науки Сергієм Шкарлетом. Він запевнив, що варіанти розв’язання цього питання опрацьовуються. Зокрема, один із можливих — ​це впровадження позмінного класно–урочного навчання, наприклад, через день. Точно організовувати навчання не повинні батьки. Необхідно шукати такий варіант, щоб з 1 вересня діти пішли до школи і навчальний процес організовувався у школах!

Це реально налагодити, якщо мати політичну волю і фінансування. Хоча б таке, як у правоохоронних органів. До речі, на їхнє утримання виділяється у 25 разів більше, ніж на освіту!! Коментарі зайві.

Соломія ДОБРОЛЮБОВА.

 

«Категоричне «НІ» відміні ЗНО»

 Начальник відділу освіти Колківської селищної ради Леонід НОВАК:

— Зовнішнє оцінювання — ​реальний шанс кожному випускнику закладу загальної середньої освіти вступити до вищих навчальних закладів на державну форму навчання. Це, мабуть, єдина освітня реформа в Україні з позитивним результатом. Сьогодні, в час зубожіння українських родин, коли в середньому платна форма навчання студента обходиться сімейному бюджету в 20 тисяч гривень на рік, ЗНО дає можливість вступити до вузів за результатами клопіткої роботи дитини впродовж навчання в школі, завдяки виключно своїм знанням. Висловлюю думку від імені всіх батьків, особливо із сільської місцевості: категоричне «НІ» відміні ЗНО!

* * *

Ми частково були підготовлені до організації дистанційної форми навчання в Колківській ОТГ. У нас усі школи, крім ЗОШ І–ІІ ст. села Криничне, підключені до швидкісного інтернету. Зараз ми працюємо над тим, щоб і в цьому закладі до 1 вересня 2020 року ця робота була виконана. Положення про дистанційне навчання затверджене ще у 2013–му, але весь цей час воно ні разу не застосовувалося. До дистанційного навчання не готові батьки та діти. Не у всіх є відповідні гаджети, не всі батьки можуть брати участь в освітньому процесі за таких умов. На мою думку, з 1 вересня діти повинні йти до школи. Потрібно дати можливість органам влади на місцях визначати форми та підходи до організації навчального процесу у підпорядкованих навчальних закладах.

 

«Для дистанційних уроків у дітей немає техніки»

 Завідувачка навчально–виховного комплексу «Загальноосвітня школа І–ІІ ступенів–дошкільний навчальний заклад села Городок» — ​філія опорного закладу «ЗОШ І–ІІІ ступенів села Прилісне» Ніна ТЕРЕЩЕНКО:

— З 11 наших випускників, які завершили навчання в 11–му класі у Прилісному, 5 — медалісти. Підтримую позицію Ірини Констанкевич, що ЗНО відміняти не можна, адже це ефективна форма забезпечення об’єктивності при вступі до вищих навчальних закладів.

* * *

Дистанційне навчання важко організувати з технічної точки зору. Якщо у вчителів удома вже є комп’ютери, то з наявністю відповідної техніки для участі в онлайн–навчанні у дітей — ​набагато складніша ситуація. На мою думку, оптимальний варіант — ​надання права органам місцевого самоврядування обирати форму організації навчального процесу залежно від ситуації.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.