Поляки стріляють собі в ногу

Польський істеблішмент ніяк не може зрозуміти, що нагнітати істерію щодо питання УПА і ставити складні історичні події перепоною для майбутньої співпраці – то стріляти собі в ногу. Як мінімум. Я постійно повторюю, що неможливо йти вперед, коли голова постійно повернута в протилежний бік.

Проте раціо не працює – емоції у сусідів розпалені до червоного кольору.

Я розумію, чому історична віктимізація актуальна для поляків і майже не має дзеркальної реакції у відповідь серед українців. Ми маємо тисячі жертв прямо зараз. Перед очима. Щодня. Які вже важливіші за історію, бо цей біль зараз і триває безупинно. Для поляків біль зосереджений на темних сторінках спільної історії – жертв у наш час вони, на щастя, не мають.

Для поляків біль зосереджений на темних сторінках спільної історії – жертв у наш час вони, на щастя, не мають.

Чи маємо ми розуміти і враховувати почуття сусідів? Безумовно, якщо ми претендуємо на роль морального компасу – країни, що бореться за правду і справедливість. Проте це розуміння має в ідеалі стати обопільним.

Якщо його не буде, то жертви нинішнього часу можуть стати болючішими не тільки для нас, що не раз доведено історією росії. Може, хоч інстинкт спрацює врешті-решт.

Володимир АР’ЄВ, народний депутат України, фракція «Європейська Солідарність».

Зараз також читають: Чому Польща вимагає від українців каятися за Волинь?