Доброго дня, шановна Катерино Василівно! Так захотілося обізватися, привітати з приходом весни, побажати міцного здоров’я, хорошого весняного настрою — вам і всім читачам сторінки “Любить! Не любить”...
Доброго дня, шановна Катерино Василівно! Так захотілося обізватися, привітати з приходом весни, побажати міцного здоров’я, хорошого весняного настрою — вам і всім читачам сторінки “Любить! Не любить”.
Нарешті, прийшла весна, ще холодна та інколи похмура, але весна! А за нею обов’язково настане літо — тепле, добре, щедре. Шануймо те, що маємо, вміймо розпізнавати свята серед буднів, цінуймо навіть миті щастя, даровані нам долею. Вони ще не раз озвуться до нас через пелену прийдешніх весен і літ щемним спогадом, вихлюпнуться тихим смутком, зігріють доброю, мудрою усмішкою. І ляжуть на папір, як кажуть, під настрій... Чи було, чи не було — Наше літо розцвіло, Віщували нам зірки Чар-кохання на віки.
Чи наснилось, чи пройшло Дивне літо і тепло? Чи осінні журавлі Літо в вирій віднесли?
Чи було, чи не було, Чи наснилось, чи пройшло — Відшуміло, відболіло, Буйним вітром пролетіло,
Білим снігом замело Нашу юність і тепло. Тільки пам’ять, наче птах У високих небесах.
