ПИСАНКИ КНЯЖОГО ГРАДУ

“Писанки княжого граду” — таку назву має мистецька виставка, яка відкрилася нещодавно у Волинському краєзнавчому музеї. Важко собі уявити український Великдень без крашанок, писанок, а ще — дряпанок, крапанок, мальованок, мотанок — неповторних символічних витворів людської фантазії. Автори виставки — волинянка Оксана Білик та уродженка Тернопільщини Леся Дембровська — не лише самі досконало оволоділи древнім мистецтвом писанкарства, а й навчають цьому інших. Обоє відзначені дипломом ім. Модеста Левицького, найвищою нагородою обласного конкурсу писанкарів. Про нестаріюче мистецтво писанкарства розмовляє з ними наш позаштатний кореспондент

Ганна ДЖЕРЕЛЬНА

— Пані Оксано, пані Лесю, у вас так багато робіт і нема двох схожих. Певно, багато часу займає ця копітка праця?
Оксана Білик. — Так, і перш ніж приступити до самого розпису, потрібно підготувати матеріал. Як кажуть писанкарі – видути яйце. А це досить складно.
Леся Домбровська. — Для моїх студентів це перша проблема. А щоб уже з видутого яйця виготовити складну багатоколірну писанку, потрібно п’ять годин затратити. На розпис писанки меншої складності й часу потрібно менше.
— І коли ж ви встигаєте займатися писанкою? Адже обидві працюєте викладачами та ще й гуртки ведете. А ще ж сім’я, діти, господарство...
Л.Д. — Звичайно, часу не вистачає. Гуртки наші створені чисто на громадських засадах. Ентузіазм допомагає! А писанкую лише перед Великоднем.
О.Б. — В інший час і не пишеться – ідеї не приходять.
— Сьогодні ви навчаєте своїх гуртківців писанкарству. А хто ж навчав вас?
О.Б. — Я займаюся писанкою з 1998 року. Одразу кажу, в моїй родині ніхто не робив цього до мене. Навчаючись в інституті, а закінчила я Луцький педінститут, почала писати батик. А потім трапилось так, що захотілося написати писанку. До того навіть поняття не мала, що буду коли-небудь це робити! Якось саме прийшло до мене це бажання… Писанка дуже багато чим перегукується з моїм найпершим захопленням – батиком.
Л.Д. — А в мене якраз навпаки. Бо в моїй родині на Тернопіллі вже з дитинства починають писати писанки. Спочатку мені нічого не вдавалося, але потім я набралася таки вміння. Професійно розписую писанки вже сім років. За цей час ми з Оксаною вивчили всю можливу літературу, “викопуємо” звідусюди відповідні наукові праці.
— Нині модно займатися бісеруванням писанок. На вашій виставці я не побачила таких робіт.
Л.Д. — Така технологія мені та й Оксані відома, але ми не робили таких писанок. Колись цією технологією займалися при монастирях черниці, такі писанки не є традиційними.
— А чим відрізняється робота на “різній природі” курячих, гусячих або перепелиних яйцях? Певно, на цих останніх писати візерунок найскладніше, бо вони невеликого розміру.
О.Б. — Перш за все, з перепелиних яєць треба зняти характерну для них рябанку, плямистість. Я роблю це оцтом. Складність у тому, що дійсно замала площа для того, щоб розмахнутись із візерунком, але зате як цікаво!
— Як засвідчила недавня виставка, ваші роботи відрізняються різними мотивами. Що є характерним для орнаментики волинських та західно-подільських писанок?
О.Б. — Волинські писанки лаконічніші.
Л.Д. — Характерні кольори волинських писанок – жовті, червоні, чорні. А подільські писанки – це чорне тло, кольорове крапання і білий розпис. Тоді як, скажімо, гуцульська писанка досить таки різнобарвна, а космацька взагалі має аж 9 відтінків жовтого кольору.
— Пані Лесю, пані Оксано, поділіться, будь ласка, з читачами, звідки ви берете такі різні й неповторювані візерунки?
О.Б. — Багато читала. Сама знаходжу й придумую, а ще маю сусідів, які також пишуть писанки. Та все ж найголовніше — власна фантазія.
Спочатку моїм символом на писанках був віночок. Але сьогодні це вже і вітрячки, і сосонки, і грабельки, а ще також — квітка рожа.
Л.Д. — І має квітка рожа завжди лише 8 пелюсток: знак зірки України. Саме з такою восьмикутною зіркою і ходять колядники. Зірка – сонце.


Хоча цю квітку рожу можна подати в різних інтерпретаціях. Кожен знак містить у собі свій смисл і випадковим не буває. Усі кучерики, завиточки, пелюсточки в орнаменті писанки мають бути за годинниковою стрілкою. Є ще таке повір’я, що писанку з парною кількістю пелюсток слід дарувати дівчині. Взагалі, парність у візерунках писанок символізує успіх, удачу. Ромб, трикутник, квадрат у крапочки – зоране поле, межу, що покликані символізувати межі багатого господаря, велику його родину і багату Україну. Окрім цього, знак трикутника ще й чоловічу силу символізує.
— Дуже цікаво! А чи є ще знаки, що, можливо, приховують символіку у коханні, почуттях наших?
О.Б. — Усі рослинні символи, наш багатий рослинний світ.
— Що б ви порадили нашим читачам, якщо вони раптом побажають займатися писанкарством?
О.Б. — Щоб не зупинялися перед перешкодами, якщо вирішили писати – пишіть! Бо ж трапляється, що поперервах то барвник не бере, то фарба не така…