ЧИ ДОПОМОЖЕ ДОТАЦІЯ ЛЕЖАЧОМУ?

Хоча в Іваничівському районі вже в першому кварталі отримали різних державних допомог на сільське господарство у 15 разів більше, ніж минулоріч, цього, мабуть, мало, аби підняти з колін тих, хто впав.

Алла ЛІСОВА

Варто сказати, що цьогорічну посівну селяни розпочали з оптимізмом. Потішило те, що все ж таки не забарились обіцяні гроші – по 100 гривень на гектар посіяної озимини, а це кругленька сума – 730 550 гривень. До речі, вона надійшла в господарства району раніше, ніж до інших. Більше мільйона гривень отримали сільгоспвиробники за здану великовагову худобу, 280 тисяч – за селекційну роботу, 129 тисяч – за складні кліматичні умови і 35 тисяч – по програмі вапнування грунтів.
Про це з нотками задоволення у голосі повідомив начальник управління сільського господарства і продовольства Іваничівської райдержадміністрації Теодор Гавінський. За його словами, тепер, як ніколи, пільговими кредитами могли скористатися усі бажаючі. П’ятнадцять колективних господарств і два фермерських взяли його на загальну суму 5,5 млн. гривень, 400 тисяч з якої компенсує держава. Велику підмогу надала селянам й Іваничівська районна рада. Рішенням її сесії на господарства з районного бюджету було виділено 330 тисяч гривень безпроцентної позики. А з коштів, які надійшли в район за перевиконання бюджету-2005, десять відсотків – а це 80 тисяч гривень – спрямували на розвиток сільського господарства. Саме це дало змогу майже в усіх селах розпочати, не зволікаючи, посівну.
- Нема в районі жодного господарства, яке б не мало пального, насіння, міндобрив для весняного старту, - каже Теодор Гавінський. – Стримуючим фактором могло стати хіба лиш підтоплення в окремих селах нововолинської зони. Підживлення і боронування багаторічних трав, а також посів ярої пшениці впевнено проводять у “Вільній Україні”, “Вітчизні”, “Лузі-Новій”. До речі, суттєво збільшаться цьогоріч площі приватного підприємства “Луга-Нова”, яке свої землі поповнило тисячею гектарів грядівського клина. Відповідно збільшаться посіви зернових. Додадуть ярини і в інших селах. І причина цього у тому, що минулоріч найбільш привабливою на ринку була ціна саме на ячмінь. Окремі з “сильніших” господарств збільшать також площі цукрових буряків, ріпаку. А в цілому усіх цих культур буде посіяно у районі на 1200 гектарів більше.
- Можна сказати, що зворотний процес хоч повільно, але розпочинається, - сказав з цього приводу перший заступник голови Іваничівської райдержадміністрації Ярослав Гиць. – Тішить те, що частину морозовичівської землі, ще донедавна зарослої бур’янами, взяло підприємство “Круп’яний двір”. У Грядах, як вже казали, господарюватиме “Луга-Нова” відомого підприємця Сергія Ковальчука. Хоча, - мовив після паузи, - ще вистачає родючого поля, яке потребує робочих рук. Тому робитимемо все від нас залежне, аби від своїх намірів не відмовився й інвестор з іноземним капіталом, який взявся хазяйнувати на виробничих площах колишньої райсільгосптехніки.
Як не прикро, але за роки руйнації села ми більші надії почали покладати на іноземних інвесторів, які мають вкласти гроші і відродити руїну, яку ще можна побачити на багатьох фермах і колишніх спеціалізованих колгоспних комплексах. Бо ніде правди діти, навіть у тому ж Іваничівському районі, який по багатьох показниках входить у трійку кращих в області, з 24-х господарств 16 – працюючих, а з них лише 11 можуть похвалитися прибутками. І тільки в семи з них постійно займаються тваринництвом, що дає змогу вести господарку рентабельно, а в інших – худоба була пущена від безвиході під ніж.
Тим, хто впав на коліна, очевидно, кампанійські ін’єкції у вигляді доплат, дотацій, кредитів за великим рахунком не допоможуть. Погоджується з тим начальник управління сільського господарства райдержадміністрації Теодор Гавінський, додаючи:
- Порівняно з попередніми роками, допомогу від держави ми отримали відчутну. Але якщо брати до уваги ріст цін на пальне, техніку, то ця цифра, образно кажучи, блідне...
Дивно, що тепер, коли багато спеціалізованих господарств “розлетілося”, високопосадовці заговорили про те, що ефективніше хазяйнувати там, де крупнотоварний уклад. А селянин, який не звик до великої уваги і допомоги, радий і малому. Вірить, що надійде й дотація у 65 гривень на гектар посіяної ярини. Але те, що не обійтись у нас без радикальних кроків у формуванні подальшої сільгоспполітики у вигляді чіткого регулювання цін, системи держзамовлень, регулярної фінансової підтримки, реанімуючих заходів для ряду підприємств, - відомо усім. І люди цього зачекались.