Сьогодні святкує 82-й День народження ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор»»

Як це - працювати на землі, а весь час думати про небо, добре знають на Державному підприємстві «Луцький ремонтний завод «Мотор»», стверджує на своїй сторінці у Facebook Наталія Кононович.

А ще на цьому підприємстві не люблять вібрації двигунів – хороший двигун працює тихо.

Єдині вібрації, які заохочуються і цінуються у колективі – вібрації сердець.

Єдині вібрації, які заохочуються і цінуються у колективі – вібрації сердець.

Проєкт «Можливість літати на землі», учасниками якого є родини службовців Севастопольської бригади тактичної авіації та працівників заводу «Мотор», стартував саме на цьому підприємстві.

Сьогодні, 18 серпня, у 82-й День народження ДП «ЛРЗ «Мотор», яке входить до складу ДК «Укроборонпром», знайомимо вас з учасниками проєкту – представниками трудового колективу заводу – Валентиною Мачулкою, Оксаною Мачулкою, Богданом Валерко, Христиною Валерко, Людмилою Трикуш та Анастасією Трикуш.

«У 1969 році я закінчила школу і відразу пішла працювати на завод «Мотор». Свій трудовий шлях розпочала з посади механіка по випробуванню авіаційних двигунів. У той же рік я вступила до Київського автодорожного інституту на спеціальність «електроніка». Через три роки інститут розформували. Мене перевели до Львова, де отримала диплом «інженера-економіста», – розповідає найдосвідченіша у родині, мама, Валентина Павлівна. – Мій трудовий шлях на заводі становить 44 роки. Тут працюють двоє моїх дочок та зять Богдан, старший майстер на виробництві цеху №1. Ми все вже життя пропрацювали на заводі. Любимо свою роботу. Завод – уособлення чогось рідного. Це наш дім».

На учасниках проєкту – вбрання українського етнобренду «Едельвіка», колекції волинської та яворівської вишиванки.

Волинські вишиванки з їх самобутньою красою гарно підкреслюють енергетику сильних, дають крила ніжності та натхнення. Особливість волинської вишиванки – чіткі, прості геометричні візерунки та ромбоподібна лінія композиції, яка повторюється декілька разів і виконана переважно одним кольором ниток на білому або сірому полотні лляної тканини.

Яворівська вишиванка – це вишуканість і чарівність візерунків. Це популярна вишивка гладдю, розлогі квіти, завиточки листя, ніжні пуп’янки бавлять око відтінками зеленого, помаранчевого, жовтого, інколи чорного кольорів. Ці вбрання у заводській кузні та на тлі літака, який є невід’ємним символом заводу «Мотор», відчеканюють впевненість і єдність героїв нашого сюжету.

«Ми знаємо, що таке справжні цінності, знаємо як важливо їх оберігати», – читаємо на кожному родинному фото.

«У мене четверо онуків. Одна закінчила авіаційний інститут, друга вчиться в університеті Лесі Українки і двоє ще маленьких. Нас запросили на фотосесію, напевно, тому, що ми довго і сумлінно працюємо на заводі.

У нас дуже позитивні враження від фотосесії. Приємно, що і директор Володимир Маракулін з нами фотографувався. Він дуже хороша людина та професіонал. Ми отримали багато позитивних емоцій. Я впевнена, що на заводі є ще багато людей, які гідні такого проєкту та уваги», – ділиться враженнями родини Валентина Мачулка.