НЕВ’ЯНУЧІ КВІТИ ЛЮБОВІ

Володимир РОЖКО,
історик-архівіст.

Так назвав автор цих рядків передмову до нової книги нашої відомої землячки Любові Василів-Базюк “У вирі тоталітарних режимів”, яка вийшла в Чернівцях, 2005 року. Її презентація відбулась у Волинській та Рівненській духовних семінаріях УПЦ КП.

Ім’я нашої визначної землячки з села Видерта Камінь-Каширського району добре відоме не лише серед української волинської діаспори, а й на рідній землі. Вона автор двох книг з нашого трагічного минулого, історії Голгофи української церкви.
Читачам газети добре відоме ім’я авторки, яка 62 роки тому залишила рідну землю і весь цей час жила, здобувала освіту, захищала дисертацію, працювала в далекому Торонто в Канаді, але думками і справами завжди була в Украні і з українцями.
В попередній своїй праці “Вони служили церкві і рідному народу” наша землячка розповіла про тернистий шлях свого дідуся – архімандрита Серафима, батька — отця Йосипа Василіва, які вірою і правдою служили Богові й Україні в 20—40-их роках, закладали підвалини Української православної помісної церкви. В новій книзі “У вирі тоталітарних режимів”, яку вона присвятила своїм друзям з Волині і Холмщини, постають долі не лише головних героїв, а й всього українського народу під тиранією тоталітарних режимів з їх “вождями”, “маршалками”, “фюрерами”. Всі вони прагнули одного — винищити наш народ, мати нашу землю за свій життєвий простір.
Герої нової книги авторки — українська молодь, її цвіт, юнаки і дівчата, що стали фізичними і моральними в’язнями тоталітарних систем: одні загинули в катівнях НКВС, інші — від польської поліції, німецького гестапо. Окремі опинились на американському континенті, щоб продовжити шлях боротьби за волю України в інших умовах, іншими методами.
Коли постала незалежна Україна, її розкидані по всьому світу кривавими буревіями воєн і лихоліть діти знову прилітають на рідну землю, як птахи з вирію, несучи нев’янучі квіти любові рідному народу. Про все це говорили присутні на презентаціях книги авторки лучани, рівненчани, де найбільше було свідомої студіюючої молоді. Своїми думками про книгу нашої землячки поділились її гімназійні сивочолі друзі з української гімназії в Холмі, серед героїв книги є багато їх однокласників, викладачів, духовних наставників.
На презентаціях своєї нової книги авторка не тільки дякувала за щирі слова, сказані про її працю, а й вручила 11 стипендій в Луцьку та 6 — в Рівному. А ще вона зробила нові внески на розбудову помісної Української православної церкви.