Добрий день, шановна ведуча рубрики “Любить! Не любить”. Я хочу розповісти історію свого життя, при цьому знаючи, що це непоодинокий випадок у наш час. Спонукав мене до цього лист двадцятидворічної дівчини, надрукований у минулому випуску добірки “Я розчарувалася у хлопцях...”. Дійсно, він мене “зачепив”...
Добрий день, шановна ведуча рубрики “Любить! Не любить”. Я хочу розповісти історію свого життя, при цьому знаючи, що це непоодинокий випадок у наш час. Спонукав мене до цього лист двадцятидворічної дівчини, надрукований у минулому випуску добірки “Я розчарувалася у хлопцях...”. Дійсно, він мене “зачепив”.
У сімнадцять років я познайомився з гарною дівчиною. Закохався в неї. Наші стосунки тривали рік, після чого, як це не банально, вона поміняла мене на іншого. Після такого я, звісно, довго не міг взяти себе в руки і продовжувати жити. Почуття втраченого кохання всім (чи майже всім) відомі. Позитивним у стосунках з цією дівчиною було те, що в мене створився певний образ ідеалу представниці слабкої статі. За два наступні роки я познайомився з багатьма різними дівчатами, але взнавав їх краще — і розчаровувався. Ідеалів не буває — в кожного з нас є свої недоліки. Я це розумію. І в той же час я не знаходжу дівчини, яка відповідала б моїм певним критеріям. Здавалося б, високої планки не встановлюю, але все одно в мене не виникає бажання мати стабільні стосунки із жодною з дівчат. За віком мені треба обирати сімнадцяти-, дев’ятнадцятилітню дівчину. Але коли дивишся на цю юнь, то задумуєшся, чи не краще самотність. Зайшовши на нічну дискотеку в дешевий клуб, я можу побачити там нерідко п’яних дівчат, які, не соромлячись, танцюють стриптиз, вульгарно лаються. В дорожчих нічних клубах цього нема. Але туди приходять дівчата з високою самооцінкою, які хочуть показати одна одній свою перевагу. Познайомитись, одне слово, з хорошою дівчиною важко. Часто зустрічаються такі дівчата, легенди про яких “ходять по всьому місту”. Старші хлопці покатали на іномарці, пригостили коктейлем, подарували троянду, а взамін треба чимось віддячувати... І віддячують... Так і з’являються молоді мами-одиночки. Хіба можна вірити таким дівчатам? А яке у них здоров’я? До речі, коли я бачу дівчину з цигаркою, то втрачаю відразу інтерес до неї. Мені здається, лише у двадцять один—двадцять два роки дівчина реально задумується, яким повинен бути її майбутній чоловік. Вона “передивляється” свої інтереси, уподобання, певне світосприйняття. Розуміє, що їй потрібний чесний, добрий, ніжний, коханий чоловік з багатим внутрішнім світом, а приваблива зовнішність відходить на другий план. Про це й пише авторка згаданого листа. Але куди подіти помилки юності? Мабуть, їх просто не треба робити. Над своїм вибором треба задумуватись з ранніх літ, і тоді буде менше розчарувань. І все ж я вірю, що поряд зі мною є чесні, виховані, гарної вроди дівчата, серед яких і та моя єдина, якій можна буде відкрити своє серце.
