Як відомо, вищі навчальні заклади України, у тому числі і Волині, готуються до вступу в Болонський процес. Адже Україна серед тих, хто має прилучитися до спільного освітнього і наукового простору Європи, розробити такі критерії і стандарти, щоб вони були єдиними в масштабах всього континенту...
Анастасія ФІЛАТЕНКО
Як відомо, вищі навчальні заклади України, у тому числі і Волині, готуються до вступу в Болонський процес. Адже Україна серед тих, хто має прилучитися до спільного освітнього і наукового простору Європи, розробити такі критерії і стандарти, щоб вони були єдиними в масштабах всього континенту.
Цей процес отримав назву Болонського від назви університету в італійському місті Болонья, де було започатковано такі ініціативи. Отож на цей раз гості Волинського прес-клубу, зокрема ректор Волинського державного університету імені Лесі Українки Ігор Коцан, перший проректор Луцького державного технічного університету Зоряна Герасимчук, декан факультету обліку та фінансів цього університету Алла Московчук, доцент Надія Куц, яка у цьому навчальному закладі є координатором з Болонського процесу, ректор Луцького гуманітарного університету недержавної форми навчання Андрій Журавльов, завідувач навчально-консультативного центру Тернопільського державного економічного університету в Луцьку Олена Стрішинець, гість, який читає нині лекції у Луцькому гуманітарному університеті, професор журналістики з США Роберт Бергланд поділилися з представниками ЗМІ своїм баченням Болонського процесу, назвали його позитивні, а також проблемні для нашої вищої освіти сторони. Зокрема, ректор Волинського університету імені Лесі Українки професор Ігор Коцан наголосив на тому, що Україна, підписавши у 2005 році Болонську угоду, взяла на себе певні зобов’язання. І, на його погляд, зробила правильно. Хоч це, звичайно, додало роботи керівникам, викладачам вищих навчальних закладів. В очолюваному ним університеті на педфаці проводиться експеримент по Болонскому процесу. Нині йде наполеглива робота над тим, аби усі студенти ВДУ знали дві іноземні мови, щоб згодом могли навчатися у будь-якому європейському вузі за їх бажанням. Зоряна Герасимчук поінформувала журналістів, що нині два факультети працюють саме в тому режимі, який вимагає Болонський процес. Вона зазначила, що налагодили плідні зв’язки між навчальними закладами різних країн світу, створили бібліотеку, де кожен викладач і студент може знайти необхідну літературу, яка стосується Болонського процесу. До Міністерства освіти й науки надіслали ряд пропозицій по удосконаленню кредитно-модульної системи, яка передбачена цим процесом. Зоряна Герасимчук вказала і на негативні наслідки, які варто очікувати вищим навчальним закладам України від впровадження Болонського процесу. Зокрема, наш значно нижчий рівень життя може призвести до того, що здібні студенти, молоді науковці будуть виїжджати за кордон. До того ж у нас багатоступенева освіта. А в Болонському процесі немає місця молодшому спеціалісту, окрім бакалавра і магістра. Хоч Андрій Журавльов очолює недержавний вуз, але вважає, що перехід до Болонського процесу вимагає і від подібних вузів багато змін, інтегрування у світовий простір. Вже сьогодні очолюваний ним університет запрошує викладачів із зарубіжних держав, намагається скористатися з їх досвіду. Професор із США Роберт Бергланд зазначив, що позитивне, на його погляд, у вищій освіті США — це те, що там більше уваги приділяється практичним навичкам. Він наголосив на тому, що проблемними у нас лишаються якість освіти та корумпованість у вищих навчальних закладах. Він за 15 років роботи вдома з подібним не зустрічався, ніколи ніхто навіть не смів просити за гроші поставити позитивну оцінку.
