Волинський Іван Васильович 40 років не змінював професії - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.47 € 33.96
Волинський Іван Васильович 40 років не змінював професії

«Солошики передають з покоління в покоління слова: «Не підвести батьків, людей і Україну».

Фото volyn.com.ua.

Волинський Іван Васильович 40 років не змінював професії

Колишнього головного поштаря Любешівщини у Всесвітній день пошти народила… мама-листоноша Ірина Мартиянівна, тому він ще змалечку розносив кореспонденцію. А ще неньчині повчальні слова стали життєвим кредо Івана Солошика (на фото): «Людину цінують не по тому, що вона сама про себе думає чи говорить, а по її ділах, і по тому, що про неї кажуть інші»

«Мама овдовіла, коли мені було два роки – ​тато помер, бо не піддались лікуванню отримані під час війни хвороби. І ненька сама виростила, дала путівку в життя трьом дітям. Аби ми отримали освіту, їй довелося працювати одразу на трьох роботах – ​крім пошти, вела облік у колгоспній бригаді і прибирала контору. Ми, її діти, старались ніколи не підводити ні маму, ні людей, ні Україну. Завжди вважав маму дивовижною жінкою», – ​з теплотою говорить Іван Васильович.

«Теперішні молоді поштовики можуть не повірити, але колись шестиразове на тиждень перевезення пошти здійснювалось не лише автотранспортом, а й… літаками та кіньми! Так-так, у Любешові був аеропорт, ми завантажували кореспонденцію у «кукурузник» – ​АН‑2, який доставляв її у села Гірки та Ветли. А там уже розвозили листи та газети гужовим транспортом. Пошта мала на балансі 8 коней…

Теперішні молоді поштовики можуть не повірити, але колись шестиразове на тиждень перевезення пошти здійснювалось не лише автотранспортом, а й… літаками та кіньми!

«Приємно, що професійними зв’язківцями стали і багато членів моєї родини: дружина, двоє синів, невістка… В Одеській національній академії зв’язку мої обидва хлопці закінчили військову кафедру, стали кадровими офіцерами. І вже у першу хвилю мобілізації за покликом України і власного серця старший син Валентин пішов боронити рідну країну від російських окупантів. В зоні АТО спочатку керував зв’язком одного з батальйонів 51-ї окремої Володимир-Волинської бригади, а потім 53-ї Сєвєродонецької бригади. Можете уявити, що ми пережили тоді? Але як би не боліло за нього серце, навіть у той момент я не зміг сказати, щоб не йшов на фронт. Інакше б син не зрозумів слів, які Солошики передають уже новим поколінням: «Не підвести батьків, людей і Україну»…

Сергій БОРОХ.

А цими днями до нашої редакції надійшов лист від поштовиків Любешівського району, в якому наші колеги просили привітати ветерана галузі із 65-літнім ювілеєм. Залюбки це робимо.

«Солошики передають з покоління в покоління слова: «Не підвести батьків, людей і Україну».
«Солошики передають з покоління в покоління слова: «Не підвести батьків, людей і Україну».

 Дорогий Іване Васильовичу!

Щиро вітаємо вас з днем народження, а також із Всесвітнім днем пошти, якій ви присвятили 40 років свого життя. Бажаємо величезної сили духу, приємних подій та невичерпного оптимізму! Нехай вам завжди усміхається доля та дарує міцне здоров’я й довголіття. Щастя і благополуччя вам і вашій родині!

З повагою поштовики Любешівського району.

До цього привітання приєднується і колектив редакції «Газети Волинь». Нехай і надалі Солошики з покоління в покоління не підводять батьків, людей і Україну! А ще запрошуйте нас на рибалку, Іване Васильовичу! 

Читайте також на нашому сайті публікацію«Усі квіти на пошті в Затурцях – від листоноші Андрія».


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.