... Черговий телефонний дзвінок відриває мене від поточних справ і веде у реанімаційне відділення неонатального центру, що діє при нашій обласній дитячій лікарні: тут на терміновий огляд невролога чекає щойно привезене з віддаленого району області новонароджене немовля з тяжкою патологією...
Ніна НИКИТЮК, обласний дитячий невролог, завідуюча неврологічним відділенням обласної дитячої клінічної лікарні
... Черговий телефонний дзвінок відриває мене від поточних справ і веде у реанімаційне відділення неонатального центру, що діє при нашій обласній дитячій лікарні: тут на терміновий огляд невролога чекає щойно привезене з віддаленого району області новонароджене немовля з тяжкою патологією.
Ретельно оглядаю малюка і фіксую симптоми ураження центральної нервової системи. Реаніматологи включилися в роботу вже в дорозі, коли везли дитину у Луцьк спеціальним реанімобілем. В стаціонарних умовах реанімації вони зроблять все можливе і навіть неможливе, щоб дитя вижило. А далі, швидше за все, малюк стане пацієнтом нашого неврологічного відділення і ми разом з батьками розпочнемо важку і тривалу боротьбу за уникнення недугу, який має назву дитячий церебральний параліч, або скорочено ДЦП. Ця зловісна абревіатура нависла над долями тисяч і тисяч дітей в усьому світі. І хоча минуло вже багато років з часу першого опису медиками цього недугу, число уражених ним на планеті істотно не знижується. У людей, які дивляться на цю проблему поверхово, складається уявлення, що корінь зла криється в родових травмах, або в соціальних умовах, в яких живуть матері, хворих на цей недуг дітей. Але найрозвинутішим країнам світу, які забезпечили своїм громадянам пристойний рівень життя, вдалося знизити частоту захворюваності на ДЦП тільки до певної межі. Отже, про ДЦП треба говорити, як про хворобу багатопричинну
ХВОРИЙ ПЛІД В МАТЕРИНСЬКІЙ УТРОБІ Стрімке вдосконалення методів функціональної діагностики та лабораторних досліджень останніми роками поставило крапки над кількома “і” у проблемі ДЦП . Зокрема, виявлено, що у 70 відсотків дітей ураження мозку розпочинається, коли плід перебуває в утробі матері. Основними причинами ДЦП залишаються внутрішньоутробне кисневе голодування (гіпоксія), ішемічне розм’якшення внаслідок припинення кровопостачання, крововиливи в мозок, внутрішньоутробні інфекції, пологові травми. Встановлено також, що ДЦП - хвороба недоношених дітей. Але науковці світу пішли глибше у своїх пошуках і зрозуміли, що на виникнення ДЦП впливають генетичні порушення, порушення імунних процесів, аномалії розвитку мозку та судин, які його живлять. Не випадково сучасне визначення цього недугу трактується як набуті розлади рухових та психічних функцій в аномально розвинутому та незрілому мозку та тлі імунної і генетичної схильності.
ФАКТОРИ РИЗИКУ Коли я оглядаю дитину, якій доля вже винесла вирок під назвою ДЦП, у мене виникає маса запитань: чи стояла її мама на обліку і чи проходила вона дородові обстеження, чи хворіла на інфекційні захворювання під час вагітності, а якщо ні, то чи не є вона носієм прихованої інфекції, яка психоемоційна атмосфера у сім’ї, чи був в родині хтось з проявами судомного синдрому та епілепсії немовлят, з проявами розумової відсталості, ходіння уві сні, з затримкою психічного і моторного розвитку особливо по жіночій лінії? Все це фактори ризику, які впливають на появу на світ дітей з розладами центральної нервової системи. Останніми роками, до цих запитань додався ще ряд: чи вживала мати дитини алкоголь, наркотичні речовини, чи палила і з якого віку, чи вела невпорядковане статеве життя до заміжжя? Незаперечним є той факт, що серед причин виникнення ДЦП - 50 відсотків відводиться внутрішньоутробним інфекціям, про які, будучи їх носієм, вагітна жінка може навіть на знати. А якщо вона вела невпорядковане статеве життя з раннього віку, то швидше за все вона є носієм інфекції і по цій лінії. Варто зауважити також, що носіння вузьких джинсів дівчатками-підлітками негативно впливає на розвиток тазових кісток. У таких дівчат формується вузький таз, що буде фактором ризику для них в майбутніх пологах. Про все це мусять знати сьогоднішні дівчатка-підлітки, якщо вони мріють мати повноцінних дітей.
ЛЮБОВ, ПОМНОЖЕНА НА МУЖНІСТЬ Вирок “ДЦП” для батьків, як правило, звучить, як грім з ясного неба. Скільки сліз і горя набачилася я, працюючи дитячим неврологом! Але скільки зустріла і по-справжньому мужніх, люблячих і самовідданих матерів і батьків, які з перших днів життя включаються в боротьбу за свою дитину і виходять переможцями, бо ретельно виконують усі рекомендації лікарів. А досвід лікування дітей з ураженою нервовою системою у нашому відділенні накопичений великий. Домінуючим фактором в успішності цього процесу є вчасне звернення за допомогою. Ми починаємо працювати з такими дітьми буквально з перших тижнів від народження. Часом дивлюся на знімок голови дитини, зроблений на комп’ютерному томографі, і думаю: що робити - тут майже немає мозку! Але починаємо лікувальний процес і бачимо вражаючі результати. Пластичні можливості дитячого організму просто колосальні. Протягом першого року малюки проходять у нашому відділенні 3-4 курси лікування у абсолютній більшості випадків з відчутним ефектом, нерідко з повним одужанням. У випадку ж, коли не вдається уникнути церебрального паралічу, не слід опускати рук. Хай ці діти не стануть вундеркіндами, але адаптуватися у житті вони зможуть. Пригадую випадок з луцькою родиною, де у хлопчика було значне ураження нервової системи, що загрожувало розвинутися в ДЦП : його тільце було буквально скрючене, спазмоване, змучене частими судомами. Але коли я говорила мамі привезти його для чергового курсу лікування такого-то дня на таку-то годину, то завжди саме в цей час і бачила її під дверима свого кабінету. А нещодавно вона зателефонувала і сказала: “Перелікували ви нашого сина: занадто добре вчиться!”.
НАШІ МОЖЛИВОСТІ ЗБІЛЬШУЮТЬСЯ Ще 10 років тому у світі вважалося, що церебральний параліч не лікується. Але кваліфікована реабілітація хворих спільно неврологами, ортопедами, психологами, дефектологами, фізіотерапевтами дає свої результати. А ось метод тульських медиків, в основі якого лежить хірургічна корекція, підтримки у світі не набув. Та й самі провідні вчені Росії не відгукуються про нього схвально. В основі методу лежить розсікання спазмованих м’язів лазерним скальпелем. Такі операції дають тимчасовий ефект місяців на 6-8, але на місці розсікання розростається сполучна тканина, утворюється рубець і операцію треба повторювати ще і ще. І все це робиться під загальним наркозом, який не додає здоров’я цим і так ослабленим дітям. Альтернативою цьому методу є введення препарату батоксу у паретичні м’язи, яке проводиться без наркозу, не викликає ускладнень і дає такий же ефект, як і операція. Ця методика застосовується в нашій лікувальній установі. Покази до операцій на м’язах і сухожиллях в наш час обмежені. Розроблені сучасні технології пересадки здорових нервових волокон на уражені м’язи. Науково-дослідні інститути столиці та ортопедичне відділення обласної дитячої клінічної лікарні використовують ці унікальні оперативні технології з прекрасним кінцевим результатом! З 1997 року на Волині створений реабілітаційний центр “Дачний” для дітей з органічним ураженням нервової системи, оснащений новітнім обладнанням, де застосовується все більше сучасних реабілітаційних методик. Незабаром при обласному дитячому територіальному медичному об’єднанні буде створено перинатальний центр, куди з усієї області направлятимуться породіллі з групи ризику. Отже, не буде втрачатися час на транспортування немовлят, народжених у тяжкому стані, чим на даний час займається спеціальна реанімаційна бригада. Отже боротьба за життя новонароджених буде починатися не з перших годин, а з перших секунд їхнього земного існування. Значить, є надія, що і здобутки наші на цій благородній ниві стануть вагомішими.
