«Подивіться, як працюють – «адський» труд»: як на Волині збирають пекінську капусту (Фото)

Село Хорохорин Луцького району відоме не тільки полуничними, а й капустяними плантаціями. Понад 10 років тому житель села Віталій Карпович привіз технології вирощування з Польщі. Зараз пекінську капусту тут садять і агрокомпанії, і фермери-одноосібники.

Про це пише Район.Бізнес.

Капустяні поля видно відразу. Вони тягнуться зеленими смугами посеред чорних подискованих паїв. Плантації розташовані біля траси «Луцьк-Устилуг» по обидві сторони. Капустяні «жнива» стартують у середині жовтня. Кожен фермер намагається зібрати «пекінку» якомога швидше, поки не почалися заморозки.

 На полі чоловіків більше, аніж жінок. Капусту ріжуть вручну. Крайнє листя залишають на полі. Кладуть головки в рядок. Потім складають їх у дерев’яні ящики. 

 

Сільський голова нас попередив: люди про заробітки розповідати не люблять.

«Люди не говорять і я не хочу. Приїжджають кореспонденти з усієї України і пишуть, як люди заробляють. А в яких умовах вони живуть і по яких дорогах їздять, цього ніхто не пише!» – каже фермер Володимир.

«Наше село – за шість кілометрів від дороги. Це ж не глибинка десь в лісі, що треба 150 кілометрів дороги роботи. Лише шість кілометрів! Дали б грошей з обласного бюджету, то й місцеві підприємці щось докинули», –  каже чоловік.

Треба встати о 6:00, щоб о 8:00 прийти на поле

«Подивіться, як працюють. Адський труд», – каже фермер. На полі чоловіків більше, аніж жінок. Капусту ріжуть вручну. Крайнє листя залишають на полі. Кладуть головки в рядок. Потім складають їх у дерев’яні ящики. В один поміщається близько 200 кілограмів капусти. Їх фермери роблять самі. 

«Раніше ящики були менші і їх вантажили на причіп і з причепа вручну. Потім на складі треба все скласти. Море роботи було… – пригадує фермер. – І зараз поки все повозиш і вивантажиш, то настає пізня ніч. Нема такого, що відпрацював до якоїсь години й все. Скільки зараз того дня? О 17-й вже темніє».

Працівники приходять на поле о 8:00 годині. Це треба встати о 6:00, щоб нагодувати худобу (в кого є), поснідати, зібратись, наготувати обід, щоб взяти з собою…«Якщо йде дощ – люди ховаються. Він минає – знову до роботи. А що чекати? Щоб мороз побив? Чи сніг нападав?» – каже Володимир.

Пекінська капуста може витримати температуру до -4 ºC, якщо далі наступить потепління. А от для росту має бути не менше 12 ºC. Інакше не ростиме.

По технології з інтернету «нічого не вродить»

Фермер Володимир на ооендованому полі «пекінку» вирощує 5 років. Висівають її влітку в спеціальні касети. Потім вручну пересаджують у відкритий ґрунт. Рядки розташовані так, щоб між ними міг проїхати трактор, не зім’явши капусту.

«Пекінку важче вирощувати, ніж білокачанну капусту, бо вона делікатніша, вразливіша до хвороб. Гусениця з’їсть чи мошка нападе, і нічого не буде. Треба обробляти. Як часто – залежить від погоди. Дощів більше – треба обробляти більше», – розповідає фермер.

 

 

Кроплять хімікатами від шкідників за допомогою трактора. Якщо рік посушливий, то капусту потрібно ще й поливати, інакше не виросте.

«У нас ґрунти слабкі. Найгірші в районі: глина, пісок… Треба удобрювати, щоб щось виросло. Використовуємо і гній, і добрива, – ділиться Володимир. – Хлопці в Польщі були і «вкрали» технологію вирощування. Зараз є інтернет, але він нічого не розкаже. Там таке пишуть, що по тій технології ніде не вродить».

 

 

Поле після збору врожаю обробляють фрезою. Таким чином обрізане листя слугує як удобрення.

Фермер каже, що врожай рахують навесні. Якщо капуста збережеться і вдасться її вигідно збути, тоді й варто рахувати прибутки.

 

 

 

 

Восени ж «пекінка» завжди дешевша.