ВОЛИНСЬКИЙ СИР ЗНАЮТЬ В РОСІЇ, А ДЕРЕВИНУ — В КАЗАХСТАНІ

Про це говорили посли цих держав в Україні, котрі побували на Волині.

Під час перебування на Волині Над-звичайні і Повноважні Посли в Україні: Російської Федерації — Віктор Чорномирдін, Республіки Казахстан — Амангельди Жумабаєв і держави Узбекистан — Ільхам Кадиров, крім участі в заходах до 90-річчя Луцького (Брусиловського) прориву, провели зустрічі й переговори з головою облдержадміністрації Володимиром Бондаром і головою обласної ради Анатолієм Грицюком, іншими керівниками області, підприємцями. Віктор Чорномирдін і Амангельди Жумабаєв, які, до речі, вперше побували в нашій області, дали короткі ексклюзивні інтерв’ю журналісту «Волині»

Володимир ЛИС

– Вікторе Степановичу, скажіть, будь ласка, яке місце наша Волинська область посідає в інтересах вашого посольства?
– Важко сказати (сміється), яке місце яка область займає в інтересах посольства зокрема. Залежить від обставин. Але я можу сказати, що українсько-російські стосунки мають величезне значення для нас — і для Росії, і для України. Повірте, ми, і посольство наше зокрема, робимо все, аби розвивати ці стосунки, робити їх багатограннішими. Ми щойно говорили з вашим губернатором, наскільки важливо розвивати міждержавні відносини, співробітництво, розвивати і міжрегіональні стосунки. Ми за те, щоб кожен ваш регіон знаходив собі цікавого партнера в Росії, а російські регіони — в Україні, Білорусі, Польщі. Як прагматик, я роблю все, щоб просувати російські регіони на український ринок, а в Україні шукати ту продукцію, яка цікава для Росії.
– Зроблено якісь конкретні намітки для подальшого просування Волині в Росію?
– У розмові з керівниками вашої області ми відзначили, що ваші підприємства дуже непогано розвивають співробітництво, торгівлю з Росією — і ті, хто сільськогосподарську продукцію поставляє, і деревообробні, й машинобудівні. Я думаю, що це ще не вечір, а тільки початок справжньої роботи по налагоджуванню взаємовигідних стосунків. Щодо показників українсько-російських стосунків, якщо говорити по торговому балансу, товарообороту, то ми вийшли за минулий рік на більш ніж 23 мільярди доларів. Це вже справді стратегічне партнерство.
– А чи не перешкодять розвитку такого партнерства останні події — торгові непорозуміння, події довкола Криму?
– Я думаю, що ці події швидко закінчаться. Як тільки завершаться формування владних структур в Україні, я вважаю, ми вийдемо на новий рівень і будемо далі нарощувати наші стосунки. Вони мають бути на взаємовигідній основі. Це повинно бути вигідно обом сторонам — я це постійно повторюю. Розвиваючи співробітництво з Волинською чи Рівненською областями, ми тим самим поліпшуємо міждержавні стосунки. Я думаю, що треба з обох сторін підходити більш відповідально і більш напористо. Ми тільки вчимося жити як суверенні держави.
А труднощів не треба боятися. Я завжди кажу — на труднощі, на проблеми треба йти, наступати, не чекати, коли вони тебе візьмуть у кільце, оточать. Чим швидше ми їх почнемо вирішувати, тим краще вирішимо. Це я роблю як Посол Росії і як представник Президента Росії в Україні з розвитку торгово-економічних відносин Росії й України. Ми за розвиток цих відносин, бо з ким їх розвивати, як не з найближчими сусідами? А ми далеко не використовуємо всі наші можливості. Я називав цифру в 23 мільярди, але вважаю, що має бути як мінімум 50 мільярдів доларів — ось такий оборот. А це й нові робочі місця, і поліпшення зайнятості наших людей, і вирішення соціальних проблем. Поліпшення співпраці з вашим регіоном — таке завдання стоїть і перед Генеральним консульством Росії у Львові. Я доповідатиму своєму керівництву, що у вас дуже цікавий регіон.
– Пане Посол, як представник Президента Росії з розвитку торгово-економічних відносин, спрогнозуйте, будь ласка, можливий розвиток конфліктів — газового, продовольчого, який навіть називають війною. Чим це закінчиться і коли?
– Закінчиться все добре (голосно сміється). Як завжди закінчувалося. Принаймні ми цього хочемо. Про витоки цих проблем не всі знають. Про це ми вчора говорили і в Рівному. Можливо, про це треба було говорити раніше.
Ось в Росію надходить м’ясо з Аргентини, інших країн, м’ясо буйволів, ще більш екзотичних тварин, а штамп на ньому стоїть український. Це нас не може не хвилювати. Я б, звичайно, насамперед висловив претензію до своїх служб, які пропускали і пропускають це. Бо ж знайшли канали, є і люди, які на всьому цьому наживаються. Це треба було припинити. Ми, по-моєму, не заслуговуємо, щоб їсти чиє попало м’ясо.
Я повинен сказати, що з усіх поставок, які йдуть через Україну, українського м’яса небагато. Ваше м’ясо, повинен сказати, дуже добре. До українського м’яса жодних претензій нема. Але хто ставить українські штампи на чуже м’ясо? Тут треба навести порядок.
Що стосується молочної продукції, то ось були наші спеціалісти у вашій області, на підприємствах, здається, «Комо», результати хороші, ці підприємства лишили добре враження, і рішення по поставках їхньої продукції будуть прийняті нормальні. Ми любимо ваш сир, я знаю, що про волинський сир дуже гарно відгукуються російські споживачі. Я хотів би такі відгуки чути і про іншу українську продукцію. Тут ви можете подавати приклад.
Про співпрацю Волині з Казахстаном йшлося у короткій розмові з Надзвичайним і Повноважним Послом цієї держави.
– У нас товарооборот з Україною становить один мільярд доларів, — сказав Амангельди Жумабаєв. — В основному це торгівля з дніпропетровськими і донецькими підприємствами. А хотіли б співробітничати і з Волинню. Бо поки що від вас отримуємо хіба що тільки деревину, яка є якісною і для нас дуже потрібною. Ще є співпраця з Львівським автобусним заводом. Але ж у вас є також і автозавод, й інші підприємства. Ми вели мову про подальші контакти і співпрацю. А ще я щойно поспілкувався з казахами, котрі живуть на Волині. І був радий почути, що їм тут затишно, що вони почуваються своїми, і що намагаються щось робити для налагодження зв’язків між українською і казахською культурами.