Інфаркти та інсульти вбивають не менш безжально, ніж COVID‑19

Сьогодні всі медики мають бути на «першій лінії»
— Миколо Миколайовичу, реформа медичної галузі передбачає, що ключовою фігурою для пацієнта є сімейний лікар. Особливо відчутно це зараз, коли людей із хронічними захворюваннями планово не госпіталізують. Ті, хто у групі ризику, навіть до поліклінік іти бояться. Як їм бути?
— Так, із понеділка Україна перейшла на другий етап реагування на поширення коронавірусної хвороби. Це не означає, що всі планові операції та госпіталізації в лікарнях заборонені, зміни не стосуються вагітних, породіль, новонароджених, людей із онкопатологіями. Прийматимуть усіх пацієнтів, які потребують невідкладної допомоги. Але не варто думати, що інші залишені напризволяще. Коли є загострення хронічних хвороб, виникають інші нагальні проблеми, потрібно звертатися до сімейного лікаря. Єдина умова: якщо маєте симптоми респіраторної інфекції, тоді необхідно консультуватися телефоном. Усі вже це знають, тому загроза заразитися в поліклініці не більша, ніж у громадському транспорті. Так, навантаження на сімейних лікарів зросло, на них — ​амбулаторне лікування пацієнтів із підозрою на COVID‑19 та з неважкими формами цієї недуги. У мене дружина працює на первинній ланці, я знаю, скільки людей їй телефонує і ввечері, й у вихідні. Але сьогодні всі медики мають бути на «першій лінії», і кожному з нас треба проявляти відповідальність, толерантність і витримку. Можна також по телефону проконсультуватися з лікарем, у якого пацієнт із хронічними захворюваннями перебуває під наглядом. І служба екстреної медичної допомоги працює. Тому вихід завжди є.

— Лучанин Олександр Климов зателефонував до редакції, він цікавиться, чи діятиме в наступному році державна програма «Доступні ліки»?
— Так, обіцяють, що і надалі буде можливість безоплатно отримувати або купувати з невеликою доплатою необхідні препарати пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями, діабетом ІІ типу та бронхіальною астмою. У період пандемії дуже важливо, щоб ці хворі були під контролем. Крім того, наступного року НСЗУ пропонує додатково включити до програми «Доступні ліки» засоби для пацієнтів, які перенесли інфаркт або інсульт, а також для людей з розладами психіки та поведінки. Йдеться про такі захворювання, як посттравматичний синдром, шизофренія, афективні розлади. Але чи будуть ці пропозиції враховані, залежить від затвердженого бюджету на Програму медичних гарантій‑2021.
— Скільки препаратів входить до програми «Доступні ліки» сьогодні?
— У цьому реєстрі — ​264 засоби, 85 з них пацієнт може отримати безоплатно. Загалом у переліку 200 препаратів для лікування серцево-судинних захворювань, 48 — ​діабету ІІ типу, 15 — ​бронхіальної астми. Засоби українських виробників становлять 60%, решта — ​фірм Угорщини, Німеччини, Румунії, Польщі, Швейцарії, Франції, Ізраїлю, Індії.
— Але чи всі хворі мають змогу скористатися можливістю здешевити лікування? Аптек у сільській місцевості майже нема, та й до електронних рецептів літнім людям нелегко звикнути.
— З цього приводу скарг в управління не надходило. Якщо сімейний лікар дохідливо пояснив, як діяти, то хворі не мають особливих труднощів. У електронному рецепті зазначено міжнародну непатентовану назву ліків — ​діючу речовину. На телефон пацієнта надходить смс із номером рецепта та кодом підтвердження, які потрібно назвати в аптеці. До речі, програма «Доступні ліки», як і медичні послуги, не прив’язана до території чи місця проживання пацієнта. Тому препарати можна отримати в будь-якій аптеці, яка бере участь у програмі реімбурсації. Зробити це можуть діти, онуки хворого або сусіди чи фельдшер. Люди знаходять різні можливості, адже іноді йдеться про чималу економію коштів. Скажімо, пацієнти з астмою без­оплатно одержують препарати, які коштують понад 600 гривень. Підраховано, що люди віком 65+, які отримують мінімальну пенсію, завдяки програмі «Доступні ліки» можуть щомісяця заощадити в середньому 12% свого доходу.

Чому одні хвороби більш «пріоритетні», ніж інші?
— Сьогодні лікарні перепрофільовують, облаштовують додаткові ліжкомісця для пацієнтів із COVID‑19. Отже, всіх інших виписують?
— Я працюю у Волинській обласній клінічній лікарні. Нам довелося «ущільнитися», бо приміщення у Боголюбах віддали під інфекційний шпиталь. Звичайно, і пацієнтам, і лікарям стало менш комфортно, але щодня в кожному відділенні рятують людські життя, хірурги оперують, усі спеціалісти працюють із хворими, яким необхідна невідкладна допомога. І такий порядок діє і в інших закладах.

У розпал пандемії COVID‑19 люди, що мають хронічні недуги і належать до груп ризику, повинні бути особливо уважними до стану свого здоров’я. 

— Є побоювання, що COVID‑19 «з’їсть» усі гроші, а на інші державні програми коштів не вистачить. Що на це скажете?
— Наскільки мені відомо, в наступному році МОЗ обіцяє зберегти 26 програм, які діяли досі. Так, не всі з них були достатньо підкріплені фінансово. Зокрема, ми одержували звернення від людей із орфанними (рідкісними) захворюваннями, лікування яких вимагає величезних затрат, від пацієнтів із онкопатологіями, які потребували допомоги. Але чимало категорій хворих, наприклад, із серцево-судинними проблемами, з інфарктом, інсультом, реально відчули значну підтримку держави. Волиняни, яким, скажімо, безоплатно зробили стентування чи провели тромболізис, підтвердять, що вони зекономили не одну тисячу гривень.
— З наступного року цих хворих обіцяють забезпечувати препаратами в рамках програми «Доступні ліки». А якби спитали у вас, ви б кого запропонували?
— Якби був ресурс, то однозначно варто було б розширити програму, передбачивши відчутнішу допомогу онкохворим. А те, що «пріоритетними» визнано серцево-судинні захворювання, абсолютно виправдано. Саме ці недуги спричиняють найвищу смертність та інвалідизацію.
— Відомо, що лікування пацієнтів із інсультом має бути безкоштовним, але, на жаль, родичі хворих іноді нарікають, що їм доводиться за свої гроші купувати необхідні препарати.
— Щороку в Україні трапляється понад 120 тисяч випадків інсульту. Тому НСЗУ визначила у Програмі медичних гарантій, що за хворого з таким діагнозом медичний заклад отримує кошти за підвищеним тарифом — ​від 19 тисяч гривень до майже 27 тисяч. Але це стосується лише тих лікарень, які мають договори з НСЗУ, відповідні ліцензії. На сьогодні в Україні 192 медзаклади надають допомогу пацієнтам при гострому мозковому інсульті, серед них Волинська обласна та Луцька міська клінічні лікарні та Ковельське МТМО, де є сучасне обладнання, кваліфіковані спеціалісти.
— Профілактика серцево-судинних недуг належить до пакета медичних послуг і на первинній ланці. Чому не спрацьовує система запобігання?
— Сімейний лікар має тримати на контролі ваш рівень артеріального тиску, результати аналізу крові на загальний холестерин. Він повинен за необхідності скеровувати на консультацію до невролога, кардіолога. А ще — ​пояснювати людям, як багато залежить від ретельного прийому призначених ліків. Але все ж насамперед самому треба бути відповідальним за власне здоров’я і розуміти, що на 50% саме наш спосіб життя призводить до появи серцево-судинних недуг. І лише у 20% причиною може стати спадковість. Профілактикою інсультів та інфарктів є відмова від куріння, зловживання алкоголем, дотримання правил здорового харчування, фізичної активності тощо. Якщо ж запобігти хворобам не вдалося, важливо у перші години після появи перших тривожних симптомів викликати працівників екстреної медичної допомоги, які доставлять людину у заклад, що має договір із НСЗУ на лікування серцево-судинних катастроф. У розпал пандемії COVID‑19 люди, що мають хронічні недуги і належать до груп ризику, повинні бути особливо уважними до стану свого здоров’я. 

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.