Має відбутися багато баталій, поки діти навчаться з'ясовувати стосунки цивілізовано.
Як діяти, коли сваряться рідні діти. Колонка Оксани Коваленко
Ох ці брати й сестри!
— Це моє лего!
— Але ти не вмієш його складати!
— Вмію. Не бери його!
— Жаднюга нещасний! Сам собі машинку роби!
Свіжий діалог між майже 4-літнім сином та втричі старшою донькою, певна річ, закінчився на вищій ноті, яку й передавати не хочеться. Роками спостерігаючи за попередньою парою своїх дітей, а тоді ще й за двобоями середнього із сестрою, щоразу намагалася й намагаюся вставити саме такі 5 копійок, які пригасять конфлікт і допоможуть їм, як би це смішно не звучало, сваритися ввічливо. Це все, що можна зробити. (До певної міри конфлікт — корисна штука, бо навчає поведінки в складних обставинах).
— А пам’ятаєш, як недавно він тобі твоє «жаднюга нещасна» повернув? Сподобався ефект бумеранга? — спокійненько так питаю в доньки.
У відповідь вона бурмоситься й коситься на мене, чекаючи ще й нотацій. Але я мама з досвідом: якусь хвилю мовчу і, наче мені щойно спало на думку, висновую: «От мале ще не знає, що йому казати при сварці, але ж старшенькі усе на блюдечку принесуть». Навмисно не кажу «ти», бо почне захищатися і не матиме бажання «прийняти пас». Але одну помилку все‑таки роблю — «Я не мале, самі ви мале», — подає голос син, нагадуючи цим, що не варто було би при ньому організовувати «розбір польотів» сестрі. Аби й собі не брався згодом її повчати.
Подумки роблю зарубку, а вголос визнаю, що таки доросліший, ніж був колись. Далі уже в нього цікавлюся, чи хотілося би йому, щоб отак у нього сестра забирала якусь річ, яку вподобає. Поглядає на мене. На лобі написано, що хоче викрутитися. Нарешті реагує: «А я збирався поділитися, але завтра, бо сьогодні не ділильний настрій». З останніх сил тамуючи посмішку, відказую, що мені сумно, коли в нього такий настрій. Каяттям і не пахне, але неспокій в очах таки промайнув… Отак стараюся регулярно обговорювати емоції переможців і переможених з обома по черзі.
Рецепт більш-менш нормального перебігу братерсько-сестринських суперечок поганий тим, що має дуже віддалений результат. Принаймні з мого досвіду. Має відбутися дуже багато баталій, поки якась чергова раптом перейде на цивілізовану ниву переговорів, та й це ще не означатиме, що такими стануть і наступні.
Дітей рано можна навчити не ображати й не обзивати одне одного при сварці. «Ми таких слів вдома й ніде не говоримо», — якось зробив зауваження мій найменшенький старшому брату.
Однак дітей рано можна навчити не ображати й не обзивати одне одного при сварці. «Ми таких слів вдома й ніде не говоримо», — якось зробив зауваження мій найменшенький старшому брату. Запам’ятав сто разів повторене мною правило і, хоч не завжди дотримується, але рух є. А ще уміє просити вибачення.
Взагалі, спостерігаючи за дітьми в сім’ї, можна робити висновки «від супротивного», бо наші маленькі віддзеркалюють лекала поведінки дорослих рідних. Виховуючи їх, можна «довиховати» й себе.
У сімейному вихованні — багато підводних течій. Маєте свої спостереження чи питання щодо цього — діліться за допомогою електронних адрес: [email protected] або ж [email protected]. Також є поштова — м. Луцьк, просп. Волі, 13.
