Андрій пішов у 14-ту окрему механізовану бригаду у Володимир-Волинський в лютому 2015 року як кулеметник.
Волинянин став «Депутатом» на війні
Ще 19-річним юнаком у нелегкий час російсько-української війни Андрій Бортник із села Кукли колишнього Маневицького, а нині Камінь-Каширського району прийняв рішення йти боронити нашу державу
В музеї школи села Кукли мою увагу привертає прапор, подарований випускником навчального закладу Андрієм Бортником, на якому акуратним почерком виведено позивний хлопця — Депутат. Директор школи Ніна Хомич зауважує, що пишаються вони усіма своїми учнями, а найбільше — такими свідомими й патріотичними, як Андрій, який у час російсько-української війни став на захист нашої держави.
У свої двадцять п’ять Андрій Бортник півтора року служить за другим контрактом, а загалом уже більше чотирьох літ — у Збройних силах України. Коли був школярем, стати військовим не планував — захоплювався спортом, грав у футбол, а після закінчення школи здобув професію столяра в Маневицькому професійному ліцеї. Та коли вирішив іти в ЗСУ, отримав підтримку й благословення своїх батьків — Олександра і Таїсії Бортників, старший син яких, Олександр, коли був на строковій службі, познайомився із дівчиною-контрактницею, з якою й одружився. Нині молода пара має трьох діток і мешкає в Коломиї.
«Мені хотілося служити…» — зауважує Андрій, який у важкий для України час, не вагаючись, обрав шлях захисника. Все, що відбувалося в нашій країні з початком російської агресії в 2014 році, непокоїло і не давало йому спокійно жити. Тому вже на початку 2015-го він сам прийшов до військкомату.
— Я пішов у 14-ту окрему механізовану бригаду у Володимир-Волинський в лютому 2015 року як кулеметник. Спочатку був вишкіл на полігонах у Рівненській, Миколаївській та Дніпропетровській областях і влітку того ж року — перша відправка на схід, під Маріуполь до селища Новоселівка, міста Докучаєвська, — розповідає Андрій Бортник, який отримав позивний Депутат за свою небайдужість до політичних подій і власну думку щодо них.
Уже через кілька місяців служби молодого бійця перевели в 24- ту окрему механізовану бригаду, яка з 2017 року носить ім’я короля Данила Галицького. Там він у складі кулеметного взводу першого батальйону бригади став учасником військових навчань у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки «Яворівський полігон». Військовослужбовці відпрацьовували стрільбу з ручних протитанкових гранатометів, кулеметів та стрілецької зброї під керівництвом інструкторів із Канади та США.
Майже два роки Андрій прослужив у 24-й бригаді, тримав оборону біля населених пунктів Кримське та Попасна на Луганщині.
Майже два роки Андрій прослужив у 24-й бригаді, тримав оборону біля населених пунктів Кримське та Попасна на Луганщині.
Вдруге на контрактну службу хлопець пішов у лютому 2019 року в 14-ту окрему механізовану бригаду імені князя Романа Великого, у складі якої він із кінця липня цього року перебуває в зоні проведення ООС.
— Хотів бути водієм, і зараз їжджу на новенькому бортовому автомобілі підвищеної прохідності. Здійснюю доставку боєприпасів, харчів, дров, речей на позиції нашої бригади в зоні ООС на Луганщині, — поділився Андрій у ранковій телефонній розмові зі мною.
А в його голосі відчувалася втома, бо хлопець був у районі міста Рубіжне й вночі возив військових гасити пожежі, які вирували поблизу місць дислокації наших бійців і через шквалистий вітер їх було важко приборкувати.
Протягом усього часу військової служби Андрій не розлучається з гітарою. Та хлопець зізнається, що грає на ній нечасто. Каже: «Якщо трохи вільніший — краще машину підремонтую…». З теплом згадує рідних і село Кукли, де на нього чекають й пишаються тим, що їхній молодий земляк — мужній український воїн і захисник.
Юлія МУЗИКА.
