«Чому не розлучалися? Бо два рази витримати такі обряди, як на буковинському весіллі, неможливо…» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.05 € 34.01
«Чому не розлучалися? Бо два рази витримати такі обряди, як на буковинському весіллі, неможливо…»

До якої страви не мали права торкатися наречені на весіллі, щоб не пропала між ними любов?

Волинь-нова

«Чому не розлучалися? Бо два рази витримати такі обряди, як на буковинському весіллі, неможливо…»

Ох і розсмішила мене сьогодні знову Тетяна Репетило зі славного села Гуляйполе Катеринопільського району Черкаської області! Дякую за порцію оздоровчого позитиву! Аж захотілося взяти в руки іншу порцію під страву, яку сьогодні ми заховали. Аби тільки не переборщити, щоб не …

Стоп! Ледь не проговорився з відповіддю, а завдання ж іще не нагадав. Тим паче, переконаний, є читачі, які вперше тримають у руках «Цікаву газету на вихідні». Тож вони сміливо можуть, ознайомившись із завданням, кілька хвилин над ним помізкувати, а потім, «якшо шо», і підглянути нижче відповідь. Всілякі ж там кросворди-сканворди за допомогою дядька Гугла зараз так і розв’язують, що аж гай шумить!

«Гарбуз із секретом» – 44 (2020)

Зізнаюся, вже з добрий місяць читаю одну книгу (колосальна праця, а не якесь дешеве чтиво, напевне, наймасштабніша в нашій сучасній літературі) про край, який славиться особливими деревами. І між 30-ю і 530-ю сторінками розповідається в ній один епізод із весілля, яке відбулося понад століття тому. 37-річний удівець брав собі за дружину чотирнадцятилітню дівчину з багатодітної сім’ї. На столі перед весільним князем і весільною князівною були традиційні для того часу й місцевості страви. Молодий і молода все їли з одної миски. Але до однієї страви вони не мали права торкатися, щоб не пропала між ними любов. Саме цей наїдок сьогодні ми і заховали.

Популярна страва і нині. Але, звісно, не всім подобається. Навіть приказка про неї використовується у негативному, хоч і гумористичному відтінку. Проте й українці, і поляки, і румуни, й білоруси, і росіяни вважають її своєю національною. Готується не дуже швидко. Буває також пісного варіанту. У нашій мові має колоритні назви-синоніми.

Що за страву ми заховали в гарбузі?

Але перед тим, як процитувати переможницю конкурсу історій пошуку правильної відповіді, оголошу одну невеселу думку. Багато наших читачів, розв’язуючи нинішнє завдання, із сумом констатували, що викласти 300 гривень за книгу Марії Матіос «Букова земля» вони через свої мізерні пенсії чи зарплати не можуть. А в бібліотеки її не завезли… Сумно. Нинішній владі не до культури і літератури – тільки відосики в стилі «95 кварталу». Але роман на 927 сторінок менше просто не може коштувати…

Щоб нам не пришили політики,  далі – слово Тетяні Репетило.

«Насамперед хочу написати про те, що я одразу ж таки зрозуміла, про яку книгу йде мова. Пам’ятаю, що пан Григорій ще 20 серпня задавав нам завдання з книги (про німб), яке ніхто не зумів відгадати. І потім, розповідаючи про відповідь до завдання, з великим захопленням відгукувався про чудову книгу Марії Матіос «Букова земля». Так що цю монументальну книгу про край, який славиться особливими деревами – буками, пан Гарбуз читає вже не добрий місяць, а добрих два місяці. (☺ Круто підловили, пані Тетяно, – респект! – Г.Г.). А оскільки книга має понад 900 сторінок і її в мене ще немає, то, звісно, прочитати епізод із весілля, про який згадується у завданні, я не змогла, тож і довелося підключити логічне мислення.
Пригадала страви, які були популярні серед українців Буковини понад сто років тому, – галушки, вареники, узвар, борщ, деруни, пироги, мамалига… і дійшла до думки, що це – холодець, який у народі ще називають студенець, драглі, леденець, захолод. Готується він досить довго, буває і м’ясний, і пісний, і рибний…

Холодець у народі ще називають студенець, драглі, леденець, захолод. Готується він досить довго, буває і м’ясний, і пісний, і рибний…

А молодий і молода не їли його, на мою думку, щоб їхня любов не охолола. Потім звернулася за підтвердженням до дядька Гугла і, зізнаюся, нічого такого про холодець він мені не знайшов. Проте я тепер точно знаю, чому раніше розлучень майже не було. Як начиталася про весільні звичаї Буковини, то це, мушу сказати, ціла наука, яку осилити ох же й непросто. Куди і як іти, кому і що сказати, скільки разів вклонитися і в яку сторону, кому що дарувати, що одягати, як косу розплітати і що при цьому співати…. Два рази витримати це, звичайно, неможливо. ☺ 
Крім того, я ще прочитала дещо і про походження цієї давньої національної української страви. Хоча, як написав пан Гарбуз, холодець вважають своїм національним наїдком і поляки, і росіяни, і білоруси, й румуни. Ось  одна  з  теорій  походження, яка  здалася  мені  найбільш  вірогідною. Згідно з нею драглі з’явилися завдяки північним народам, які були мисливцями. Прародич холодцю приготувався сам чисто випадково, коли за межі яранги виставили котел із недоїденими залишками вареного м’яса в міцному бульйоні. Через невеликий проміжок часу побачили, що рідина захолола і стала густою та ще більш смачною. Це оцінили  мисливці  як  можливість  зберігати  м’ясо  та  не  витрачати  час і дрова на приготування їжі, коли переслідують дичину. Потім страва малу-помалу розповсюдилася по світу і дійшла  до  українців,  які  почали  готувати  холодець  зі  своїми  добавками, такими  як  часник,  і  їсти  його  з  хроном.

Ще в завданні мова була про приказку. Думаю, що вона звучить так: «Трясеться, як холодець» (мова про боягуза або про людину, яка дуже замерзла)».
А ось із приказкою, пані Тетяно, ви і не вгадали. Хоча навели не менш колоритну. Я ж мав на увазі всім відому: «Заснути мордою в холодці». І чули ви її, переконаний, і навіть бачили цю епічну картину не тільки по тєліку. ☺ 
Втім,  ви  заслужено  стаєте  володаркою  150  гривень  –  призу  переможниці  конкурсу  історій  пошуку правильної  відповіді.

А по 100 гривень серед 6 учасників, які правильно вказали відповідь – слово «ХОЛОДЕЦЬ» – отримають Анатолій Скальт із міста Жмеринка Вінницької області і Тамара Бершадська із села Бродецьке Катеринопільського району Черкаської області. Такі результати жеребкування, яке провела головний бухгалтер «Цікавої газети на вихідні» Тамара Вдовиченко.
А перед тим як оголосити нове завдання,  нагадую:  щоб  отримати призові, треба відправити на адресу редакції копії першої та другої сторінок  свого  паспорта  (або  ID-картки),  а  також  ідентифікаційного  коду (номер  телефону  нашої  бухгалтерії: (0332) 72-71-07).

«Гарбуз із секретом» – 48 (2020)

Начитався і наслухався ваших відповідей про холодець – і у мене, чесно кажучи, потекла слинка. І не раз. А коли ще згадав той особливий, який приготувала народна артистка України, прима Волинського облмуздрамтеатру імені Тараса Шевченка Людмила Приходько… Ой, люди добрі, тут не гріх було і «заснути мордою в холодці». Жартую, звісно. ☺ Просто герой нинішнього нашого запитання після такого перебору вранці завжди відчував свої внутрішні органи, особливо той, який відповідає за переробку отого цілющого, якщо в міру, і не дуже, коли «що забардзо, то не здрово», трунку. І теж промовляв першу фразу іноземною, встаючи не з тої ноги…
 Коли ж день напередодні не вдався, бо, навпаки, – закінчився «нє в адном глазу»,  стартував  з  іншого  іноземного словечка. І вставав уже з тої ноги.
А заховали ми сьогодні цифру, завдяки якій більшість із нас знає цього пана. І не треба до дядька Гугла звертатись. Чи все ж тре? ☺

Що за цифра знаходиться в гарбузі?
Відповідь  треба  надіслати  до 5 грудня тільки у вигляді sms-повідомлення  на  номери: 0501354776 і  0672829775 (наприклад: «Коронавірус», «Три ведмеді», «Петро Порошенко»).
Увага: з  одного  номера  можна відправляти лише одне sms! Цей номер і братиме участь у жеребкуванні при розіграші призових 200 гривень, якщо правильних відповідей буде більше двох. А ще спеціальний приз – 150 гривень – отримає той, хто в листі на поштову адресу (43 025, Луцьк, просп. Волі, 13) чи  електронну ([email protected])  найяскравіше опише, як шукав відповідь.
Будьте крепко-здорові!

Грицько ГАРБУЗ