Залізний наконечник знайшли в Хотині біля Давньоруського городища сільські краєзнавці.
Стріли з давньоруською автентикою майструє рівненський археолог
Стріли за зразком давньоруських з автентичними наконечниками робить археолог Олексій Войтюк. У майбутньому вони поповнять експозицію музейної кімнати, яку облаштовують в Хотині Шпанівської ОТГ
Наразі науковець має дві готові стріли за зразками 9 і 11-го століть. Одна з них – бойова і призначена для ураження кінноти. А інша – для полювання на пернату дичину, пише Суспільне.
Залізний наконечник знайшли в Хотині біля Давньоруського городища сільські краєзнавці. І передали його завідділу давньої історії та археології обласного краєзнавчого музею Олексію Войтюку. Науковець попередньо його відреставрував. А нині з цією автентичною знахідкою зробить сучасну репліку давньоруської стріли довжиною 70 сантиметрів.
Залізний наконечник знайшли в Хотині біля Давньоруського городища сільські краєзнавці.
«Це буде для експозиції, тобто наближена форма, наближений варіант того, як робили на той час. Початково виганяється ось ця форма», – розповідає археолог.
Потому майбутню стрілу Олексій Войтюк шліфує і пояснює, що в його випадку, це наждачний папір, а в Давній Русі використовували спеціальний камінь-пісковик. Щоб під час полювання не поранити руку.
Вушко для тятиви – теж за допомогою сучасних приладів.
У Давній Русі, каже Олексій Войтюк була спеціальна професія – стрільники. Для виготовлення стріл вони використовували пера з крил місцевої дикої і свійської птиці.
«Для того, щоб це зробити, треба нам два пера з протилежних крил», – додає Олексій Войтюк.
Пера до стріли Олексій Войтюк, які і давні русичі, прикріплює риб'ячим клеєм, що виготовлений з повітряного міхура сома.
«Для того, щоб перо не відстало в поході, перо обтягували сухожиллям. Але могли використовувати і звичайну нитку», – додає археолог.
За таким же принципом діє і Олексій Войтюк і пояснює, що в його випадку – це захист майбутніх експонатів від можливих перепадів температури й вологості.
«Тепер нам треба натягнути наконечник. Взагалі, в той час отвір засверлювався в древко і туди забивався черешок стріли. Але так, як це в нас оригінальний реставрований предмет, нам такого не можна робити», – розповідає Олексій Войтюк.
Відтак, Олексій Войтюк використовує шматок пластикової соломинки.
«Буде виконувати роль ізолятора. В ідеалі сюди приставлялася дощечка і легесенько забивався черешок у древко», – додає науковець.
Щоб наконечник не розколов стрілу під час полювання, її обмотували ниткою. Задля рівноваги це робили й зі зворотнього боку. І сучасна репліка давньоруської стріли готова.
Загалом, 14 різнотипних наконечників часів Давньої Русі знайшли біля городища в Хотині краєзнавці і передали їх Олексію Войтюку, аби він їх реставрував та виготовив кілька стріл з автентичними наконечниками.
Вони поповнять археологічну експозицію музейної кімнати, яку нині облаштовують в Хотині.
