«Це пекло на землі» в Україні затримали біженця з Китаю, якого можуть відправити «на смерть» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.05 € 31.85
«Це пекло на землі» в Україні затримали біженця з Китаю, якого можуть відправити «на смерть»

Втеча з китайської в’язниці.

Фото Обозреватель.

«Це пекло на землі» в Україні затримали біженця з Китаю, якого можуть відправити «на смерть»

У Китаї в ув'язненні перебуває близько 1 млн представників нацменшин, заявили посли країн ООН ще торік. В'язнів тримають у спеціальних таборах, де їх намагаються перевиховати і, як кажуть самі китайці, б'ють, принижують і змушують працювати за мізерну плату або зовсім без неї

З міста-в'язниці в Піднебесній в Україну втік 23-річний Ерсін Еркінули. Потім він планував виїхати до Казахстану або в одну із країн ЄС. У підсумку ж хлопець потрапив до прикордонників і зараз перебуває під загрозою депортації.

«Обозреватель» поспілкувався з хлопцем і з'ясував, що йому загрожує і як він потрапив в Україну.

«У Китаї мене можуть убити»

«Якщо я повернуся в Китай, мене без суду відправлять на 15-20 років в'язниці, і я, як і сотні й тисячі людей до мене, незабаром помру від побоїв», – говорить громадянин Китаю.

Еркінули родом із китайського міста-в'язниці Сіньцзян. Більше половини населення тут – уйгури й казахи, китайців же меншість. Цілодобове спостереження за кожним, відстеження всіх комунікацій, обмеження зв'язку та сучасні «центри перевиховання» (правозахисники називають концтаборами) – звичний атрибут життя місцевих жителів. Ерсін за національністю казах, а за віросповіданням мусульманин. У Сіньцзяні цього достатньо, щоб у будь-який момент опинитися на «перевихованні». Влада розповідає, що там усього лише навчатимуть китайської мови, пісень, каже хлопець. Ті, хто вийшов із «концтабору», вважають за краще мовчати. За «довгий язик» можуть покарати членів сім'ї й повернути на повторне «перевиховання».

«Жінок принижують, а чоловіків б'ють до напівсмерті. Колють невідомі препарати й дають таблетки. Це місце мук, страждань. Це пекло на землі! Кожен концтабір відрізняється один від одного. У СУАР (Сіньцзян-Уйгурський автономний район. – Ред.) є більш ніж 380 концтаборів. Найстрашніші з них розташовані в Тарбагатайському окрузі, район Дурбульджін, у самій столиці Боро-Тала-Монгольського автономного округу, Боро-Талі, ще в Урумчі, район Дабаньчен, і в Або-Казахському автономному окрузі, район Монголкюре», – розповідає біженець.

Отримавши паспорт (його видають тільки благонадійним), Ерсін вирішив бігти. Так він опинився в Україні. Потім планував в'їхати на територію ЄС і попросити притулку в Польщі або виїхати в Казахстан. Але план його зірвався, українські правоохоронці затримали хлопця і тепер він опинився під загрозою депортації назад у Китай.

Лідер об'єднання «Атажұрт еріктілері» Серікжан Біяш, який одним із перших почав говорити про ситуацію з обмеженням прав національних меншин у Китаї, розповідає OBOZREVATEL: «Табори» – сучасний ГУЛАГ. Мовляв, Китай залишився комуністичною державою і зберіг найгірші її якості. На показ країна демонструє успіхи, економічний прорив, досягнення у всіх сферах, водночас усередині держави, за великим муром, створюють нестерпні умови, розповідає правозахисник.

«У цих таборах змушують працювати без будь-якої зарплати. Це гірше в'язниці. Там нелюдське ставлення. І в таборах перебуває близько мільйона осіб!» – говорить Біяш.

Ерсін три роки спостерігав за ситуацією і планував свою втечу з міста-в'язниці. Він бачив, як у концтабір забирають його знайомих, друзів і знав, що така сама доля чекає й на нього. Тепер же він боїться, що його змусять повернутися. «Торік Туреччина через Таджикистан, далі через Кашгар передала Китаю уйгурську жінку Зайнаткуль, я знаю, що вона померла в тюрмі. Якщо я повернуся, то мене чекає те саме», – каже хлопець.

Просить притулку в Україні

«Українська імміграційна служба видала мені карту здобувача притулку, але ще не дала мені свободи. Мене продовжують тримати під вартою. Я не злочинець. Я біженець», – розповідає чоловік.

Політичний біженець Іса Ботагоз, яка перебуває в Швеції, розповідає: у ЄС досить бути представником нацменшини і приїхати з Китаю, щоб отримати притулок. Якби Ерсіна затримали не в Україні, а, наприклад, у Польщі, можливо, у нього б не було таких проблем.

 

«Це типова історія. З Китаю біжать так, як можуть. Намагаються дістатися в країну, яка готова надати притулок...» – розповідає Іса.

Ботагоз упевнена: Україна, яка прагне стати частиною ЄС, також повинна дотримуватися прав біженців (ба більше, це передбачено й підписаними з міжнародними організаціями угодами). Тепер же, за словами Іса, якщо Україна депортує Ерсіна, відправивши його на правильне рішення або навіть смерть, це може стати міжнародним скандалом.

Зараз чоловік перебуває в ув'язненні. Мобільним телефоном він може користуватися лише кілька годин на день. Він не знає ані російської, ані української, ані англійської мов. Допомагають йому такі ж біженці з Китаю, які зараз розкидані по всьому світу. Також надає підтримку місія ООН в Україні. Ерсін мріє отримати легальний статус і допомагати таким же біженцям, як і він. Власну сім'ю в Китаї, ймовірно, він вже ніколи не побачить. Вони перестали виходити з ним на зв'язок, а саме спілкування зі втікачем із міста-в'язниці може нашкодити родичам.

Джерело: Обозреватель