ЛЮДИ ВИМАГАЮТЬ ДИСЦИПЛІНИ І ПОРЯДКУ

Репортаж з «прямої лінії» з головою обласної ради Анатолієм Петровичем Грицюком.


Галина
СВІТЛІКОВСЬКА

ЧИМ ЖИВЕ СЕЛО В «РІК СЕЛА»?
Літнього дня селяни як не в полі, на городах, то на сінокосах, в лісі на ягодах. Та дзвінків з сіл було багато, бо багато проблем у їх жителів, причому, деякі не вирішуються роками.

— Анатолію Петровичу, турбує вас жителька села Новий Загорів Локачинського району Неоніла Федорівна Кренц. Маємо вісім гектарів землі, вирощуємо худобу, продаємо молоко. Молоко зараз беруть заготівельники по 55 копійок за літр, м’ясо — від чотирьох до п’яти гривень за кілограм. Хіба ж це справедливо? Чи обласна рада щось робить, аби захистити селянина?
— Звичайно, такі ціни на сільськогосподарську продукцію є несправедливими. Але вплинути на ситуацію на місцевому рівні складно. Разом з першим заступником голови облдержадміністрації Віталієм Зарембою плануємо найближчим часом повторно запросити представників молокопереробних, м’ясопереробних підприємств, ще раз поставити питання про врегулювання цін. Попередня розмова не дала позитивного результату. Знаю, що в Сумській області сесія обласної ради прийняла рішення підтримати страйк селян, які на кілька днів припиняють здачу молока. Як бачимо, і такі важелі впливу доводиться застосовувати.
— Телефоную від імені жителів села Бужани Горохівського району. Люди в нас обурюються, що ціна молока зараз 60 копійок за літр, а солярки — 3 грн.95 копійок. І ще одна проблема, Анатолію Петровичу, мене турбує. Село спивається, земля облогує.
— Я поділяю вашу стурбованість. І щодо цін, і щодо сільського пияцтва. Буваю в багатьох селах області і бачу, що молоді вчорашні трактористи, шофери ходять з посинілими обличчями від безпробудного пияцтва. Безумовно, це дуже серйозна проблема, яка потребує мобілізувати зусилля всіх. І влада на місцях, і громадськість, і працівники культури, охорони здоров’я, правоохоронці мають більше уваги приділяти темі боротьби з алкоголізмом, бо це справді трагедія села.
— Давно назріла необхідність створити систему реалізації продукції селян, бо на наших ринках — диктат перекупників. Чому цим питанням мало займаються органи місцевого самоврядування? — поцікавився лучанин Анатолій Семенюк.
— Маєте на увазі створення оптової бази для закупівлі сільгосппродукції? Днями я зустрічався з фермерами, і голова Асоціації фермерів Микола Собуцький також озвучив цю проблему. Погоджуюсь, що її слід негайно вирішувати. Є досвід Польщі, є певні власні напрацювання. Дехто пов’язує збут сільгосппродукції тільки з аграрною біржею, з тим, щоб створити повну базу даних, хто і якою продукцією володіє, в яких обсягах, щоб працівники аграрної біржі шукали покупців. На мою думку, можуть бути різні варіанти вирішення проблеми, але без зволікання.
— Хочу запитати від імені всіх жителів сіл Затурцівської сільської ради Локачинського району, як нам бути з фінансуванням пожежної команди. Місцева пожежна команда знаходиться на балансі сільської ради, але сільська рада не має коштів, щоб утримувати її. Люди збирають по 10 гривень, але дуже важко це дається.
— Добре, що збережено пожежні автомашини, які належали колишнім КСП, адже пожежні команди потрібні. Поки що питання фінансування їх з бюджету не вирішено. Тому й доводиться діяти методом самооподаткування, дольової участі тих підприємств, які є на території. Я порушував цю проблему перед міністром фінансів, він обіцяв, що при формуванні бюджету 2007 року врахує наші пропозиції. Думаю, на черговій сесії обласної ради доцільно буде прийняти відповідне звернення, щоб привернути увагу нового міністра фінансів до цієї теми. Доручимо і народним депутатам від Волині звернутися з депутатським запитом.
— Нарікають також наші люди, зокрема, жителі віддалених сіл Великий Окорськ, Квасовиця, Малий Окорськ на погане транспортне забезпечення. Ходить одна маршрутка, та й то не завжди.
— Але ж коли автоперевізник виграє тендер на перевезення пасажирів на тій чи іншій території, то він графік руху повинен погоджувати з сільським головою. Автотранспортні перевезення, згідно із законом, це — прерогатива відповідного управління облдержадміністрації. Я доручу розібратися, в чому річ.
— Жителі села Прилуцьке турбують. Чому у нашому селі дитсадок працюватиме тільки до липня?
— Мені відомо, що торік в Ківерцівському районі у дошкільних закладах було вдвічі менше дітей, ніж нині. І коли планувався бюджет, кошти виділили на минулорічну кількість дітей. Адже гроші виділяють тепер на душу населення і в освіті, і в охороні здоров’я. Тому й виникла проблема з фінансуванням, яку у великій мірі батьки самі створили, користуючись послугами дитсадків тільки у весняно-літні місяці. Цього року ситуація з фінансуванням дошкільної освіти дуже важка, але будемо намагатися її поліпшити.
— Анатолію Петровичу, ви колись приїжджали до нас у Дерно, обіцяли виділити 32 тисячі гривень на підведення газу. Чому з нас, селян, вимагають гроші?
— Ми прийняли рішення виділити кошти Дернівській сільській раді Ківерцівського району, враховуючи велике навантаження на кожен двір, більше, ніж по інших селах. 32 тисячі гривень було виділено.

З ВБОЛІВАННЯМ ЗА СПРАВИ ГРОМАДСЬКІ
Журналісти, які були присутні на «телефонному прийомі» голови обласної ради, зауважили, що цього разу люди переважно задавали запитання не приватного характеру, а ті, які хвилюють всю громаду. Зокрема, стосувалися вони й розвитку економіки, вирішення соціальних проблем.

— Енергоносії дорожчають, а тому, очевидно, варто подбати про відновлення вугледобувної промисловості у Нововолинську. Десяту шахту в нас будують уже 17 років, — зателефонував Андрій Развін з Нововолинська.
— На жаль, добувна промисловість області за п’ять місяців цього року зменшила обсяги виробництва на 28 відсотків. Нещодавно я зустрічався з міським головою Нововолинська, побував на шахті № 10, спілкувався з будівельниками. Думаю, новий міністр паливної промисловості й енергетики буде приділяти більшу увагу діяльності Львівсько-Волинського вугільного басейну, в тому числі й будівництву шахти № 10.
— Анатолій Якимович, ковельчанин, спеціаліст громадської приймальні Української партії честі, боротьби з корупцією та оргзлочинністю, турбує. Чи вважаєте ви обгрунтованим зростання тарифів для населення на газ та електроенергію, які виробляються в Україні?
— Я поділяю вашу стурбованість підвищенням тарифів. Переконаний, що Юлія Тимошенко на посаді прем’єра буде займатися проблемою врегулювання ціни на газ. Недопустимо також, щоб власники, акціонери газових компаній наживалися. Але треба визнати, що тарифи для населення все ж будуть зростати. У важкому стані житлово-комунальне господарство, яке завжди було дотаційним. У місцевих бюджетах бракує грошей, щоб поліпшити ситуацію в сфері житлово-комунального господарства. Тому люди повинні дотримуватись дисципліни платежів.
— Хочу також з’ясувати, які пріоритети в економіці намітила обласна рада, чи розроблені програми інтенсивного розвитку Полісся, наприклад, льонарства, розвитку туризму, заготівлі дикоростучих ягід? — продовжив розмову Анатолій Якимович.
— Програма соціально-економічного розвитку області була затверджена раніше. Кардинальних змін до неї ми не робимо, хоча окремі розділи доводиться підправляти, зокрема, щодо зовнішньоекономічної торгівлі, певних програм в сільському господарстві. В області ведеться робота з відродження льонарства. У кожному поліському районі плануємо створити базові господарства, які відродять насінництво льону. Взимку будуть організовані курси для керівників господарств, фермерів з питань льонарства.
Зроблено кроки і для розвитку зеленого туризму. Зокрема, у Ківерцівському районі маємо до двадцяти садиб, господарі яких офіційно зареєстровані, приймають відпочиваючих, туристів. Подібний досвід є і в інших районах. Згоден, що слід впорядкувати і питання заготівлі дикоростучих ягід.
— Люблю їздити за грибами у ліс, що біля села Поворськ Ковельського району. Таке враження, що там скоро лісу взагалі не залишиться. Чому обласна рада не може впоратися з розкрадачами лісу, підпільними пилорамами?
— На моє клопотання зараз в області працює комісія з участю фахівців управління екології, вивчає ситуацію в Камінь-Каширському, Любешівському районах. Знаю, що голова Ковельської райдержадміністрації приділяє велику увагу боротьбі з лісокрадами. Тут необхідно всім об’єднати зусилля.
— Телефоную від імені працівників підприємства «Кроноспан», що в Нововолинську. Яка ваша думка про доцільність спеціальних економічних зон?
— Враховуючи специфіку Нововолинська з його проблемами після закриття шахт, думаю, що статус спеціальної економічної зони зіграв для міста позитивну роль. Мені сподобалося те, що я бачив у вас на підприємстві. Особисто я — за чесні економічні зони в депресивних регіонах, які потребують підтримки.
— Про хаотичну забудову обласного центру, зокрема, про незаконне спорудження котеджу в центрі міста навпроти четвертої гімназії, розповідали засоби масової інформації. Невже не можна навести порядок, притягнути порушників до відповідальності?
— Я не в повній мірі обізнаний з усіма перипетіями довкола згаданого вами котеджу, але згоден, що в Луцьку було чимало порушень у виділенні земельних ділянок, наданні дозволів на будівництво. Теперішній міський голова Луцька Богдан Шиба розповідав, що на минулій сесії Луцької міської ради розглянуто до 180 питань про виділення землі. Багато рішень колишнього виконкому переглядається. Згоден з вами, що винні у розбазарюванні землі повинні понести відповідальність.
— Усіх волинян схвилювала трагічна історія сім’ї колишнього офіцера міліції Довжика. Люди пов’язують цей злочин у Камінь-Каширському районі з темними оборудками на кордоні, з так званим «автомобільним клондайком». Як буде реагувати обласна рада?
— Я запрошував на розмову прокурора області. Він мені повідомив, що є певні версії з приводу злочину в Камінь-Каширському районі, їх розробляють правоохоронні органи. Одна з цих версій — автотранспортні махінації. Але висновки поки робити зарано.
(А висновки, на нашу думку, треба робити не лише по цьому окремому факту — Г. С. Адже те, що сталося, — зухвалий виклик криміналітету владі і нам усім).

ВМІТИ СЛУХАТИ І ЧУТИ
Телефонували до голови обласної ради люди, які потребують соціального захисту, підтримки у зв’язку з інвалідністю, хворобами. Але не менш важливі для волинян і проблеми духовного, морального здоров’я, бо «не хлібом єдиним живемо». Анатолій Петрович часто дякував людям за слушні пропозиції, вболівання й громадянську небайдужість.

— Анатолію Петровичу, звертається до вас Жанна Борщ з Горохівського району, з села Бистровиця.
— У цьому селі я колись працював помічником комбайнера, був на практиці, коли навчався в Горохівському технікумі. А наставника мого звали Ростислав Новосад, передавайте йому вітання.
— Та він недалеко й живе. А я — інвалід дитинства першої групи, прикута до ліжка. Стою на черзі на отримання автомобіля. Але з управління праці і соціального захисту повідомили, що знімуть з черги, бо я не маю прав на водіння.
— Обіцяю запросити працівників управління, розібратися, наскільки законними є їхні вимоги. Вам буде надіслано письмову відповідь.
—Я, Галина Мороз, жителька села Мирків Горохівського району відпрацювала 30 років у лікарні, а тепер сама потребую медичної допомоги, операції. Щоб замінити суглоб на штучний, треба мати десять тисяч гривень. Заощадження мої не повертають. Де ж взяти такі кошти?
— Єдиний вихід — шукати благодійників-спонсорів. Попрошу депутатів обласної ради від Горохівського району підключитися.
— Як бути багатодітним, малозабезпеченим сім’ям Клепачова, Озерця? У нас 50 відсотків корів захворіло на лейкоз. Люди мусять здавати худобу за дуже низькими цінами, за корову дають 1200—1300 гривень. А щоб купити здорову, необхідно викласти 3,5 тисячі гривень. Можливо, обласна рада допоможе людям дотаціями? — звернулася сільський голова з села Озерце Ківерцівського району Євгенія Терпелюк.
— Приїдьте у понеділок до мене на прийом. Знаю, що є державні дотації на придбання племінної худоби, з’ясую, чи розповсюджується право на них для індивідуальних господарів. У будь-якому випадку будемо шукати вихід.
— Щоб підвищити статус вчителя, заохотити молодих спеціалістів працювати в селах, потрібно допомогти їм вирішити житлову проблему, — пропонує Ростислав Кінах, вчитель з Старої Вижівки.
— Ця проблема дуже болюча не тільки для освітян, а й для молодих спеціалістів інших професій. Я рекомендую головам районних рад і райдержадміністрацій ширше використовувати можливості програми «Власний дім», яка стимулює будівництво на селі. Ківерцівському району в такий спосіб вдалося залучити 376 тисяч гривень на будівництво у селі.
— Чи є в області програма молодіжної політики? Адже не можна заплющувати очі на проблеми виховання молодого покоління, — з вболіванням говорила Галина Бондаренко, жителька Нововолинська.
— В обласному центрі зареєстровано до 80 організацій, які займаються проблемами молоді. Але серед них є багато формально створених, які не діють. Маємо управління молоді, але не завжди дії влади відповідають молодіжним вимогам. Я теж вважаю, що виховання молодого покоління — найважливіша тема.
— А ще мене, Анатолію Петровичу, хвилює те, як формується влада, спостерігається тенденція до розширення штатів за рахунок однопартійців.
— Якщо вести мову про штат обласної ради, то в ньому налічується 37 працівників. Він такий, яким був до мого приходу на посаду голови. Нікого з однопартійців я не влаштовував, а те, що в голови обласної ради є два заступники, то це не моє нововведення, стільки ж їх і було раніше.
— Валерій Черняков з Ковеля телефонує. Мене турбує теперішнє становище української мови. Окрім декларацій про її захист, нічого не робиться.
— На сесії обласної ради було прийнято звернення на захист української мови, ми підтримали рішення депутатів Івано-франківської обласної ради щодо впровадження державної мови на всіх рівнях, і засудили позицію тих обласних рад, які вирішили, що на їхніх територіях другою державною мовою є російська. Хоча і в нас в обласній раді є два депутати, які виступають мовою сусідньої держави. Але вони обіцяють вивчити українську.
— Наскільки серйозною, на вашу думку, є заява депутата Олександра Свириди про те, що обласна рада може висловити недовіру голові облдержадміністрації Володимиру Бондару?
— Депутат Свирида оприлюднив власну точку зору. Я не можу говорити про весь депутатський корпус. Моє завдання, як голови обласної ради, консолідувати зусилля всіх депутатів — представників різних політичних партій.