«Такими ми були 25 років тому, а такими є зараз!»
«Нота Нео»: від «Волинської «віагри»» – до турне на знищення російської ескадри!
Історія відомого гурту нашого краю – через класичні сім нот
За 25 років існування в гурті «Нота Нео» було 16 учасниць. Нинішня її керівниця Аліна Степанюк співала в колективі впродовж усіх цих років. Були співачки, які протримались 3 – 6 місяців. Перший склад зберігався найдовше – 10 років. Його представниці покинули гурт за сімейними обставинами, але товаришують між собою до сьогодні та інколи виходять на заміну за відсутності нинішніх учасниць.
Тепер гурт складається з учениць Аліни Степанюк, яка викладає диригентсько-хорові дисципліни в Луцькому педагогічному коледжі. Перше сопрано – Мирослава Пашковська, друге сопрано – Марина Мельничук, перший альт – Діана Павлючик, а сама Аліна Степанюк – другий альт.
Нота «ДО»: уже чверть століття пісня – їхнє кредо
ДО того, як виник гурт «Нота Нео», в Луцькому районному будинку культури (нині це Культурно-мистецький центр «Красне») існував інший – «Нота-N». Назва – це абревіатура імен усіх учасників – чотирьох дівчат і одного хлопця. На випадок замін засновниця і перший керівник колективу Тетяна Келебай набирала підготовчий склад виконавиць. У вересні 1999 року студентки музичного відділення педагогічного училища – двоє сопрано і двоє альтів – прийшли на своєрідний кастинг. Учасниці основного складу колективу наспівували партії пісень, а потім вмикалася фонограма – і кандидатки мали разом із ними виконати пісню. За кілька хвилин потрібно було вивчити мелодію. Тобто, перевірялась слухова пам’ять, гармонічний слух і уміння співати в ансамблі. Одна з претенденток – Аліна Степанюк – дуже хвилювалась, адже вперше в житті тримала в руках мікрофон і чула свій голос через звукопідсилюючу апаратуру. Але із чотирьох студенток педучилища, які прийшли тоді на кастинг, лишилася тільки вона.
Згодом до підготовчого колективу долучилися школярка Юлія Шаранда і студентки музучилища Леся Корець та Оксана Масляк. Незабаром учасниці основного складу покинули ансамбль. Лишився тільки підготовчий. Тоді Леся Корець запропонувала змінити назву гурту «Нота-N» на «Нота Нео», тобто – «Нова Нота».
Нота «РЕ»: «Все минає, а музика – вічна»
РЕальним роком народження колективу «Нота Нео» учасниці вважають 2000-ий, а точніше – конкурс «Чорноморські ігри», який став першим професійним конкурсом в історії гурту. 90 відсотків репертуару ансамблю складали народні пісні, тому учасниці стали тлумачили назву «Нота Нео», як нове звучання народних пісень.
2006 року Тетяна Келебай, яка заснувала гурт і керувала ним, переїздить до столиці України, проте не припиняє спілкування з учасницями і до сьогодні консультує в питаннях творчості.
На початку кар’єри гурт «Нота Нео» неодноразово порівнювали з гуртом «ВІА «Гра». Музичний колектив навіть називали «Волинською «віагрою». Запитую в Аліни Степанюк, чи вважає вона це порівняння правильним і яке її ставлення до «Віагри» Костюка – Меладзе, що нещодавно офіційно припинила своє існування?
– Так, дійсно такі порівняння виникали, – усміхається. – В складі «Нота Нео» – молоді симпатичні дівчата, і костюми для виступів були досить цікаві, навіть можна сказати еротичні. До того ж, на початку творчого шляху виступи «Нота Нео» були наповнені хореографією. Зараз її спростили, – розповідає виконавиця і додає: – Але в нас із «Віагрою» – абсолютно різний репертуар, абсолютно різний напрямок. А щодо того, чи потрібні такі гурти, як їхній? Музика потрібна різна, як саме життя: і класична, і народна, і розважальна.
Нота «МІ»: хоч таврують – «не формат», а для людей – любимі!
МІрою популярності гурту є звучання його в ефірі. Тому запитую лідерку гурту, чому їхні пісні так мало чути по радіо? У відповідь Аліна Степанюк каже, що з усього багатого репертуару «Нота Нео» в ротацію взяли лише кавер всім відомого шлягеру 1960-х «Черемшина» і ще дві – три пісні. Решту творів гурту таврували як «не формат», «ніхто не буде слухати».
– А на живих концертах люди із задоволенням слухають, – каже співачка,– ще й масово підходять і дивуються: «Чому ваші пісні не звучать по радіо?» (усміхається). Фолк-музики (жанр популярної музики, який розвинувся на основі народної музики в середині XX століття. – Ред.) взагалі мало в музичному радіопросторі України. За останні роки стало модним включати елементи фолку в поп-рок композиції. Але реальних фолк-колективів, які постійно були б у ротації на радіо, за 34 роки незалежності можна перелічити на пальцях однієї руки.
Якщо в мене забрати творчість, то це вже буду не я. В декреті пробула всього три місяці – і знову вийшла на сцену…
Але останнім часом пані Аліні було не до просування «Ноти Нео», оскільки з початком повномасштабної війни в гурті знову змінився склад. Деякі учасниці виїхали за кордон, а двоє – пішли в декрет. Тож на початку 2022 року колективу, як такого, не було взагалі.
– Колишня учасниця гурту Оксана Масляк вселила у мене віру, що новий колектив навіть за таких складних умов вдасться відновити, – розповідає пані Аліна, – довелося набирати новий склад із учасниць, яких я особисто знала і яких навчала. Адже всі вони були студентками або випускницями Луцького педагогічного коледжу. В репертуарі гурту є такі пісні, які написані саме під конкретний склад виконавиць, і вже наступні вокалістки, які приходять на зміну, їх не виконують. І не тому, що не можуть, а тому, що ці пісні не підходять під даний тембр або є неактуальними, незрозумілими для нових учасниць… Я не гонюся за трендами – за тим, що зараз популярно в музиці, бо супертренди швидко з’являються і швидко минають…
Нота «ФА»: купа двійників – і в Євробаченні графа
ФАктично гурт був за крок від міжнародної популярності. Адже «Нота Нео» – півфіналісти національного відбору Євробачення 2005 року. Запитую в пані Аліни, чи не хотіли б дівчата ще раз спробувати штурмувати цю вершину?
– На той час ми не розуміли рівня відповідальності, рівня фінансових затрат, – відповідає керівниця гурту. – В якості реклами, звісно, цікаво спробувати і показати себе на цьому конкурсі. Проте кількість коштів, які витрачають на поїздку на «Євробачення», – дуже значна. Потрібно мати багатих спонсорів.
Щоправда, після участі у відбірковому турі Євробачення з’явилося чимало гуртів подібних до «Ноти Нео», які намагалися його копіювати.
– У таких колективів було ідентичне все: і склад – 4 учасниці, і костюми схожі на наші, і репертуар подібний, – розповідає пані Аліна. – Не раз казали нам: «От ви виступали там то, а нас там… взагалі не було». Виявляється, існували гурти-двійники «Ноти Нео». Нас це спочатку засмучувало, сердило. Але минули роки – і з тих колективів нікого не залишилося…
Нота «СОЛЬ»: хто встановить над плагіаторами контроль?
– СОЛЬно заспівати? – перепитує, усміхаючись, пані Аліна. – Напевно, мені вже пізно розпочинати сольну кар’єру. Хоча, якщо розібратися, то у всіх наших композиціях четверо виконавиць співають сольно, адже в основному ми виконуємо 4-голосі, і часто поліфонічні пісні, де кожна учасниця має власну «сольну» партію. Моє завдання – з’єднати ці чотири голоси в один акорд, щоб слухачі відчували єдине впізнаване співзвуччя під назвою «Нота Нео».
Взагалі, пані Аліна називає свій гурт експериментом. І шкодує, що раніше не було такої техніки для записів, і їхні унікальні репетиції збереглися лише в пам’яті, а не у відео чи аудіоносіях.
– От у нашому репертуарі є пісня «Казочка», – продовжує лідерка «Ноти Нео». – Вона розписана ще Тетяною Келебай. Ми тільки одного разу її виконували. Це такий цікаво скомпонований мікс із різних забавлянок, скоромовок, лічилок... Я поставила теперішнім учасницям запис цієї пісні. Вони запитали: «Чому ми такого не співаємо?». Але композицію не виставляли на загал, щоб ніхто не привласнив, бо вже були прикрі випадки «крадіжки». Я не раз писала деяким виконавцям із приводу пісень, які – ну дуже вже нагадують наші, що то – плагіат. У відповідь чула: «То не плагіат, то просто надихалися вашою творчістю». Але це таке «надихання», що просто як під копірку зроблене. Я в таких випадках по-людськи прошу, щоб хоча б зазначали, що то кавер пісні гурту «Нота Нео», а аранжування – такої то...

Спільна світлина гурту «Нота Нео» з директоркою культурно-мистецького центру «Красне», заслуженою артисткою України Аллою Опейдою. Фото: фейсбук-сторінка «Нота Нео».
Нота «ЛЯ»: як аплодувала їм фінська земля
ЛЯчно було учасницям гурту перед гастролями у Фінляндії. Спочатку думали – не впораються. Програма виступів була на 80 відсотків акапельною, тобто – лише живі голоси без інструментального супроводу. Лідерка «Ноти Нео» каже, що це дуже складно, бо, якщо є музичний супровід, то можна в «переграх» кілька секунд перепочити. А якщо нема – працює суто голос. Захворіти в співачок не було права – попереду ж 31 концерт.
– Після сотень кілометрів дороги, постійних переїздів, недосипів наступали моменти сильної фізичної і моральної втоми. Адже кожен концерт – це віддача енергії слухачу, – зізнається Аліна Степанюк. – Були моменти, що ми працювали вже на межі своїх можливостей, але змогли пересилити обставини і втому та достойно представили Україну на міжнародному рівні.
Каже, сил додавало, коли бачили, як в українських біженців текли сльози, коли чули українські пісні у виконанні «Ноти Нео».
– Відомі колядки «Нова радість стала» і «Добрий вечір тобі» ми співали разом, – каже пані Аліна Степанюк. – Вони плакали – і ми не могли стримати сліз. Підходили і дякували нам за те, що привезли їм частинку Батьківщини…
Оскільки репертуар різдвяного турне по Фінляндії був україномовним (лише колядку «Тиха ніч» колектив співав двома мовами – фінською і українською), то учасниці хвилювалися, як це сприйматимуть фіни. Але, на диво, дуже гарно сприйняли. Перед кожною піснею Аліна Степанюк намагалася англійською мовою донести зміст кожної композиції. У програмі виступів були колядки та щедрівки – від автентичних до авторських, сучасних. Загалом під час туру по Фінляндії зібрали майже 25 тисяч євро, частина з яких пішла на потреби ЗСУ і на допомогу українським біженцям у країні «Суомі».
Нота «СІ»: композицію «із крилами» співають усі!
СІм’я підтримує Аліну Степанюк у її професії.
– Сестра каже мені: «У тебе не дві дитини, а три. Третя – це музика», – усміхається співачка і додає, а чоловіка перед одруженням попередила, що творчість займає велику частину мого життя, від якої я не зможу відмовитися. Попросила подумати, чи зможе він жити з такою жінкою? Але коханий сказав, що його це не обтяжує – і ми одружилися. Він знав: якщо в мене забрати творчість, то це вже буду не я. В декреті я пробула всього три місяці – і знову вийшла на сцену…
Цікавлюся у лідерки «Ноти Нео», чи не було бажання писати англомовні пісні, як це на догоду моді зробили вже багато виконавців?
– Переходити на англійську – не бачу сенсу, – відповідає пані Аліна. – Думки змінити репертуар були, щоб не тільки народні пісні виконувати, а ще й авторські. І, в принципі, зараз у нас є авторські пісні, але все одно вони звучать як народні. Ми намагаємося тримати цю нішу і не переходити в інші. Адже народну пісню можна виконати у різних музичних стилях – надати їй таких крил, щоб у залі підспівували усі!
До речі
За весь час існування гурт «Нота Нео» випустив 4 альбоми. Автори пісень, окрім «Черемшини», – всі волиняни. Перший альбом, що вийшов у 2003 році, називався, як і гурт – «Нота Нео». Другий – «Чи ви чули» – з’явився на десятиріччя колективу. Третій – «Чисті озерця» – на двадцятиріччя. Четвертий – «Різдвяний» – побачив світ 2024 року.
Читайте також: «Волонтери волинського «Щита»: «Скільки поїздок здійснили до хлопців на фронт?! Та могли б уже 6 разів об’їхати навколо світу!».
