ЧИ СТАНУТЬ ПЕРЕМОЖЦІ ТЕСТУВАННЯ СТУДЕНТАМИ?

Певно, цього ніхто з упевненістю сьогодні сказати не може про тих юнаків і дівчат, які брали участь у незалежному, зовнішньому тестуванні. Згідно з квотами мали можливість спробувати свої сили ще задовго до вступних екзаменів у вищі навчальні заклади 901 випускник шкіл. Тестування проходило з української мови, математики, історії, яка мала питання як з курсу історії України, так і всесвітньої

Анастасія ФІЛАТЕНКО

Участь в експерименті мали право брати випускники Луцька, Ковеля та Маневицького району. Прокоментувати результати незалежного тестування ми попросили заступника начальника управління освіти і науки облдержадміністрації Володимира Войтовича, який безпосередньо займався цією справою разом зі своїми колегами, і має копії матеріалів, які надійшли із Києва.
— Я, звичайно, не можу оцінювати конкретно виконану роботу тим чи іншим учнем. Адже їх перевіряли незалежні експерти-педагоги, яких визначав Центр у Києві. До нас, по суті, надійшли листи з цифрами. Ось подивіться — тут коди учнів, хто складав тестування. Вони є на запрошеннях у кожного випускника. В іншій колонці бали, які вони мають з названих предметів тестування. А третя колонка свідчить про відповідність здобутого під час тестування результату до вимог вищих навчальних закладів під час вступних екзаменів.
— Зрозуміло, що конкретних прізвищ назвати не можете, але результати тестування дають підставу сказати, як наші випускники загалом справилися із завданнями?
— Під час випускного екзамену з українського диктанту по радіо виступав заступник міністра освіти Віктор Олександрович Огнев’юк. Приємно було почути, що Волинь на другому місці в країні по тестуванню з української мови.
— Володимире Івановичу, але ж ним було сказано, що високі результати саме з української мови під час тестування здобули і випускники міста Севастополя. Ми знаємо, на яких ролях там українська мова. То як же зрозуміти подібні успіхи?
— Стосовно Волині, то можу сказати, що 82 відсотки тих юнаків і дівчат, які брали участь у тестуванні з української мови, склали випробування на високий і достатній рівень. У Ковелі він становить 89,1 відсотка, у Луцьку — 82,1, а в Маневицькому районі — 67,9 відсотка. А якщо взяти окремі загальноосвітні навчальні заклади, наприклад, Ковельську гімназію, ковельські школи №№ 1, 3, Луцьку гімназію № 4, Луцьку загальноосвітню школу № 25, загальноосвітні школи у Красноволі та Чорнижі Маневицького району, то всі сто відсотків тих юнаків і дівчат, які брали участь у тестуванні, склали його на достатній і високий рівень. Але зрозуміло, що це стосується невеликої кількості учнів. Так вийшло і з Севастополем. Складали тести з української мови ті, хто добре її знає. І тому-то загалом такий високий результат.
— Напевно, це не зовсім точний критерій оцінки. Адже таким чином виходить — чим менше учнів брало участь у тестуванні і чим краще вони склали тести, то та чи інша школа або регіон здобувають високий бал.
— Тут я з вами згоден. Особливо не треба, певно, радіти високим показникам у тій чи іншій школі, учні якої брали участь у тестуванні. Не секрет, що це були найкращі учні, ті, котрі хочуть стати студентами вищих навчальних закладів. Звичайно, це добре, що, наприклад, випускники Ковельської гімназії стовідсотково підтвердили під час тестування з історії високий і достатній рівень знань. Але таких дітей було восьмеро. Зрозуміло, що випускників значно більше.
— Цікаво, а загалом як виглядає наша область стосовно тестування з історії?
— Історію можна розділити на “Всесвітню” та “Історію України”. Якщо взяти знання учнів з історії України, то 82 відсотки випускників склали тести на високий і достатній рівень. Ковель навіть обігнав Луцьк — має 91 відсоток проти 84. Дещо гірший цей результат — 76 відсотків — у Маневицькому районі. А якщо брати окремо військовий ліцей, то 90 відсотків випускників, які проходили тестування з історії, склали випробування успішно. Знання учнів із всесвітньої історії нижчі і становлять 74,7 відсотка належного рівня.
— А що показали ті учні, які проходили тестування з математики?
— Тут результат дещо гірший. Загалом високого і достатнього рівня знань здобули майже 58 відсотків випускників. Найгірший цей результат у Маневицькому районі — 26,9 відсотка. Власне, все це дає нам підстави глибоко проаналізувати результати нашої роботи на серпневих конференціях. Тестування показало з одного боку, що, врешті-решт, учень самостійно має можливість заявити про свої знання без будь-яких підказок. А з другого боку виявило і ряд недоліків у роботі педагогів. Як бачимо, далеко не всім учням дають у школах належні знання. І по тій, часом невеликій кількості учнів, які проходили тестування і здобули високі бали, не можна судити про весь навчальний процес у школі.
— До того ж, якщо врахувати, що чимало учнів, і це не секрет, працювали з репетиторами, то подібні результати тестування не можуть особливо радувати. Батьки повинні бути впевнені, що школа без репетиторства дасть хороші знання. А то ж як виходить — маєш гроші, аби заплатити репетиторам, то у твоєї дитини значно менше проблем буде.
— Довелося почути нещодавно з вуст одного з керівників Міністерства освіти і науки, що, можливо, і наступного року буде проводитися експеримент, а не суцільне тестування у школах. Адже, якщо відверто, до кінця не відпрацьовано такий аспект, як вступ до вищих навчальних закладів. Учні складали тестування з трьох предметів. Як правило, їм доведеться ще проходити випробування у тих навчальних закладах, куди вони будуть вступати. Адже випускники не проходили тестування з української літератури, декому потрібно буде складати іноземну мову, право та й інші дисципліни. І це ще абсолютно не гарантує, що учень, який одержав під час тестування навіть з усіх предметів високий рівень балів, стане студентом. Адже у вищому навчальному закладі дещо свої підходи і критерії, окрім того, вступник може не набрати високих балів з предмета, який йому доведеться складати там. Власне, хочу сказати, добре, що такий експеримент відбувся, але в той же час він поставив багато запитань як перед Міністерством освіти і науки, так і перед органами освіти на місцях, педагогами у школах.