Колядувати починають після закінчення Різдвяної Літургії.
Гуцульська коляда стане надбанням культурної спадщини ЮНЕСКО
Раніше така різдвяна пісня і плєс увійшли у національний реєстр нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО
Гуцульська коляда Верховинщини стане нематеріальним надбанням культурної спадщини ЮНЕСКО.
Зараз стоїть питання, щоб внести її до всесвітнього надбання ЮНЕСКО.
Про це журналістам Суспільне Карпати розповів настоятель церкви Різдва Пресвятої Богородиці Православної церкви України, що в Криворівні на Івано-Франківщині, отець Іван Рибарук.
«Зараз стоїть питання, щоб внести її до всесвітнього надбання ЮНЕСКО. Бо минулого року таким надбанням стала косівська кераміка. Тому це вже говорить про себе. Я думаю, що з Божою поміччю ми це допровадимо до успішного завершення, і весь світ буде знати нашу коляду. Це буде офіційне визнання», – зазначив отець Іван Рибарук.
Колядувати починають після закінчення Різдвяної Літургії. Тоді із церкви виходять чоловіки у кептарях та шикуються у ряд. У декого в руках – гуцульські топірці, трембіти, роги чи скрипки.
Читайте також: 5 питань про українське Різдво.
Після цього починається святковий урочистий обхід довкола церкви. Навколо храму утворюється кільце.
Коляда лунає по-різному: то стихає, то знову набирає сили. Потім із церкви виходить священик, який благословляє колядників.
Загалом, за словами отця Івана Рибарука, святкування Різдва Христового відрізняється від того, як відзначають цей день в Україні. Найкраще, каже священик, приїхати та почути гуцульську верховинську коляду на власні вуха.
