Ставлю під сумнів «волинський бренд» Лесі Українки, - історик Ростислав Мартинюк - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.93 € 33.28
Ставлю під сумнів «волинський бренд» Лесі Українки, - історик Ростислав Мартинюк

«Волинську» Лесю Українку придумали комуністи?

Фото zn.

Ставлю під сумнів «волинський бренд» Лесі Українки, - історик Ростислав Мартинюк

Науковець вважає, що «не з волинського ґрунту, а з родини лівобережної шляхти народилася Леся Українка»

Своїми думками він поділився у колонці для «Газети по-українськи».

Подаємо його текст повністю:

«Лариса Косач - малоросійська дворянка. Шляхетна квіточка на полі євгенічної Гетьманщини. Праонучка скарбничого Гадяцького полку Війська Запорозького Городового Якима Драгоманова. Огого! Могла народитися в Бересті, Ізмаїлі чи Мелітополі. Куди б занесла доля стародубівського шляхтича Петра Косача та його вірну дружину Драгоманову-Цяцьку. Але ні, не з волинського ґрунту, а з родини лівобережної шляхти народилася Леся Українка.

Не зарадить і 200 гривнева купюра з замком Любарта - вона фальшива.

Так, безжально ставлю під сумнів цей «волинський бренд» - письменниця Леся Українка. Не зарадить і 200 гривнева купюра з замком Любарта - вона фальшива. Так сталося, що «волинська Леся Українка» знадобилася українофобам-комуністам аби притлумити повоєнну польськість Ковеля та Луцька. Є там підходящі украінци? Є украінка! Сюда йєйо! Звідти пам'ятники, музей у Колодяжному і вся лесезнавча активність у краї, яку так зворушливо толерували «другі совєти».

Хоча от значно важче давався пам'ятник Лесі Українці у Київі. Чого б це? Комуністи-цекісти вперто перешкоджали його появі східніше Волині. Бо не було як «збалансувати» образ модерної поетеси якоюсь модною русскою бабою (Ахматова і Цвєтаєва нє в щот). І от цей бульвар Лесі Украінкі - він таки зробив свою чорну справу «розгерметизації» українського в центрі столиці УССР. Який прикрий компроміс! «Прибандерився» Київ. У самому центрі.

Але у льоху далі тримали маму «волинячки» - Олену Пчілку. Її вулиці так і не з'явилося в окупованому Київі. А у вільному Київі їй велося не краще - маму запхали на дикі піски Позняків, де вулиця на її честь у вустах мігрантів-донеччан мило звучить як «Єлєна Пчьолка».

Читайте також «Відновити газове опалення в будиночках Косачів у Колодяжному і зробити в них ремонт — сьогодні вже замало»​.

Власне ключ до причини доволі прісного свята 150-річчя Лесі Українки - отієї стародубівсько-гадяцької шляхтянки - є імя її матері: Олена Пчілка. Проспавши її 150 років з дня народження, ну й 90 років з дня смерти, ми далі носимося з Лесею Українкою чуть-чуть по-совєцьки. Без ґрунту. Без таємниці шляхетства. Без приналежності до старовинної воїнської касти козацтва. Без джерел».

Джерело: Газета по-українськи.