Курси НБУ $ 43.84 € 50.49

НЕЧИМНЕ КЛИЧЕ ДО ЛЕСИНОЇ "ЛІСОВОЇ ПІСНІ"

Кожного року все більше паломників збирає зелений храм скулинського лісу. Приходять земляки дядька Лева – скулинці, білинці, дорослі й малі із навколишніх сіл, тонкий голос сопілки скликає дедалі більше коло шанувальників творчості нашої геніальної поетеси Лесі Українки. Приходять на ці смарагдові береги лісового озера, щоб зрозуміти щось незбагненне, істинне і вічне, ввібрати силу водяну і лісову та стати кращими, вищими духом.

Кожного року все більше паломників збирає зелений храм скулинського лісу. Приходять земляки дядька Лева – скулинці, білинці, дорослі й малі із навколишніх сіл, тонкий голос сопілки скликає дедалі більше коло шанувальників творчості нашої геніальної поетеси Лесі Українки. Приходять на ці смарагдові береги лісового озера, щоб зрозуміти щось незбагненне, істинне і вічне, ввібрати силу водяну і лісову та стати кращими, вищими духом.

Ярослав ГАВРИЛЮК

У ці дні минає 95 років з часу написання “Лісової пісні”, тож свято душі і поезії під однойменною назвою на просторій галявині під кронами старезного дуба набуло ще більшої урочистості. А зовсім неподалік під дією невблаганного часу і, мабуть, від нерозумного втручання в природу людини, міліє і зникає озеро Нечимне – наш біль. Бо саме воно, оте незглибиме око озерної Волині, наворожило юній Лесі казку, лісову пісню, настояну на легендах Скулина і Білина, на мудрих основах народної філософії, на прекрасних народних обрядах. Буде дуже прикро, якщо один із безсмертних образів “Лісової пісні”, по суті тло, на якому відбувається дія драми-феєрії, зникне назавжди і його не побачать наступні покоління.
Організатори хвилювалися за погоду, адже напередодні Ковельщиною пройшла злива. Але яким би не був день – дощовий чи грозовий, на цій галявині завжди звучатиме калинова сопілка, голосом якої нам промовляє душа зеленокосої Мавки, душа самої Лесі. Свято почалося з обряду “На Івана Купала”, який виконав фольклорний гурт “Передзвін” Ковельського палацу учнівської молоді (керівник – Софія Нестерук). Проникливо декламувала вірш Лесі Українки “Як я люблю оті години праці” школярка Анастасія Шумик. Уривок з драми-феєрії виконали артисти обласного драматичного театру імені Шевченка Ірина Самрук, Людмила Савош та Олена Небось.
Про те, що пророчі відчуття великої Лесі не були оманливими, мовили заступник голови облдержадміністрації Святослав Кравчук, заступник голови Ковельської райдержадміністрації Олександр Місяць, ковельський міський голова Сергій Кошарук, професор Волинського державного університету імені Лесі Українки, відомий народознавець Віктор Давидюк, заслужена артистка України Галина Кажан, викладач кафедри української мови ВДУ Світлана Богдан. Привітав учасників свята гість з Польщі – вуйт гміни Вержбіче Холмського повіту Анджей Кшонстовскі. Від імені Національної Спілки письменників України її секретар Ніна Гнатюк побажала всім лесиного духу, щодня, щомиті високо нести світом звання українця, робити все для того, щоб наша земля квітувала, а культура народжувала нові таланти.
Із своїми творчими доробками знайомили присутніх поетеса Надія Гуменюк, київський прозаїк і публіцист Валерій Герасимчук, науковець Ігор Павлюк, молодий поет і журналіст Юрій Сегеда із Вінниці, викладач легендарної Острозької академії Анатолій Криловець, голова Тернопільської письменницької організації Богдан Бастюк. Натхненно співала усім уродженка села Дубового Ковельського району, солістка Національного радіо, заслужена артистка України Світлана Мирвода, а грою на сопілці порадував її син – Тимофій. Чудовий прадавній обряд вибілювання полотна продемонстрував народний фольклорний гурт “Родина” із села Білин.
Поети голова обласної письменницької організації Ніна Горик і Василь Гей нагородили грамотами обласної письменницької організації, управлінь культури та освіти облдержадміністрації переможців учнівських літературних конкурсів на Волині, які прилучаються до поетичного слова, випробовують свої таланти, – Марію Демчук та Катерину Кардаш із Ковеля, Марію Письменну (Луцьк), Ігоря Сенечка та Івана Систалюка (обоє – із Турійська). А останнім, заключним, акордом свята був голос цієї землі – земляків дядька Лева – фольклорного гурту скулинців, яких поетеса Ніна Горик представила, як “народних артистів скулинського краю”.
Telegram Channel