Медсестра, яка під прицільним вогнем врятувала пораненого під Шумами, - з Рівненщини

В селі, де живе військова медсестра, Суспільне познайомилися з її великою родиною та розпитало, як вдалось виховати таку сміливицю.

На двох з чоловіком у Людмили Панасюк семеро дітей і дев'ятеро онуків.

Дівчина в мереживній сукні на фото – та сама військова медсестра Світлана Земліна, яка 26-го березня рятувала поранених бійців.

26 березня у день обстрілів її мама була на роботі, новини почула по радіо.

«Прийшла з роботи, бо в нас там поганий зв'язок, щоб її набрати. Не брала, я знов в інтернеті все шукаю. Потім передзвонила. Кажу: що там, Свєта, у вас робиться? Вона почала плакати, бо вона Максима добре знала, з ним три роки служила», – пригадує мама Світлани Людмила Панасюк.

27-річний Максим Абрамович з Дубровиці загинув під час того обстрілу. Тоді ворожі війська вбили чотирьох бійців, а двох поранених медсестра Світлана врятувала.

«Звичайно, дуже гордість. Але це ж могла вона там загинути, своє життя залишити. Всередині все завмирає, сльози на очах. Тривога, тривога... Я кажу: ти мені подзвони, що в тебе все добре, щоб я тебе почула», – каже мама Світлани.

Телефонні розмови з донькою у Людмили Панасюк щодня.

У війську Світлана Земліна служить четвертий рік.

У війську Світлана Земліна служить четвертий рік. Пані Людмила каже, що донька здивувала усіх, коли після завершення Рівненської медичної академії одразу підписала контракт і стала бойовою медсестрою «Едельвейсів», 10-ї гірсько-штурмової бригади.

«Вона від такого дуже далека була. Навіть її класний керівник казав, що скоріше Валя таке зробить, бо вона в нас така більш бойова і має більш хлопчачий характер. А Свєта була дуже ніжна, тендітна завжди. Спочатку хотіла навіть поступати на педагога. А потім різко все змінилося і захотіла поступити на медика», – додає Людмила Панасюк.

Валентина і Світлана – зведені сестри, народжені з різницею в шість днів, і навчалися в одному класі.

«Вона мене завжди прикривала, бо вона така була тихенька, а я така буйна дівчина була. А вийшло все навпаки – вона пішла, а я тут», – розповідає сестра Світлани Валентина Кирилюк.

Коли дівчина приїздить додому після чергової ротації, уся велика родина збирається разом.

«Спілкуємося, бо заскучали. З дітьми дуже грається, бо вона любить дуже дітей, фотографуються. І діти її люблять», – каже сестра Світлани Наталія Тищенко.

Світлана гостювала удома на Різдво, а в серпні-вересні після ротації має приїхати у відпустку, – кажуть її рідні. При цьому додають, що на повернення чекають щодня. І так вже четвертий рік її служби у війську.

Читайте також: 24-річна лікарка-реаніматолог під Шумами витягнула пораненого прямо під кулеметним вогнем