Вищий антикорупційний суд скасував арешт грошей і цінних паперів Олександра Януковича - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.67 € 33.67
Вищий антикорупційний суд скасував арешт грошей і цінних паперів Олександра Януковича

З 2014 року правоохоронні органи України підозрюють сина президента-втікача Олександра Януковича у тому, що бюджет недоотримав податків на суму 42,5 млн грн.

Фото glavcom.ua.

Вищий антикорупційний суд скасував арешт грошей і цінних паперів Олександра Януковича

Через сім років суд вважає, що Олександр Янукович не має статусу підозрюваного

Вищий антикорупційний суд скасував арешти грошей та цінних паперів, які лежать у ПАТ «Перший український міжнародний банк», ПАТ «Український бізнес банк» і ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» і належать старшому сину президента-втікача Олександру Януковичу. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на ухвали від 2 квітня.

До антикорупційного суду з відповідними клопотаннями звернувся адковат Єгор Воротинцев. Діючи в інтересах Олександра Януковича, він зазначив, що ще 1 квітня 2014 року Печерський районний суд Києва арештував гроші та цінні папери його клієнта. Однак на теперішній час досудове розслідування стосовно Олександра Януковича у кримінальному провадженні не здійснюється, він не має статусу підозрюваного.

Що стосується арештованого майна, то воно, за словами адвоката, не є об`єктом, предметом чи доказом кримінального правопорушення, не підлягає спеціальній конфіскації, не може виступати забезпеченням цивільного позову та можливої конфіскації майна.

Таким чином, адвокат вважав, що втручання держави у конституційні права пана Януковича та їхнє обмеження є невиправданими, а тому необхідно скасувати арешти, які діють з 2014 року.

Оскільки у кримінальному провадженні відсутній підозрюваний, щодо якого може бути застосовано конфіскацію майна як виду покарання, арешт майна Олександра Януковича як захід забезпечення цього кримінального провадження не відповідає своєму призначенню і жодним чином не може забезпечити його дієвість.

Прокурор заперечила проти скасування арештів. Повідомила, що у кримінальному провадженні №42014000000000069 від 6 березня 2014 року Олександру Януковичу повідомлено про підозру і накладено арешт на його майно з метою забезпечення можливої конфіскації. За даними досудового розслідування, протягом 2012-2013 років Олександр Янукович, будучи власником групи компаній «Мако», до складу якої поряд з іншими підприємствами входило також приватне акціонерне товариство «Артемівськ Вайнері», вступив із невстановленими слідством особами, в тому числі із керівниками акціонерного товариства у злочинну змову, спрямовану на створення суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття злочинної діяльності. Це спричинило недотримання бюджетом 42,5 млн грн податку на додану вартість та податку на прибуток.

Читайте також: Прихвостню Януковича Азарову повідомлено про підозру в державній зраді

Крім цього, прокурор зауважила, що після арешту грошей матеріали за підозрою Олександра Януковича були виділені в окреме кримінальне провадження. А провадження №42014000000000069 знаходиться на етапі передачі до Національного антикорупційного бюро.

Водночас слідча суддя Вищого антикорупційного суду дійшла висновків, що на час розгляду клопотань адвоката Януковича відсутнє належне підтвердження того, що матеріали стосовно арешту майна були виділені і передані в окреме кримінальне провадження щодо сина президента-втікача.

Більше того з листопада 2019 року, коли НАБУ почало розслідувати кримінальне провадження, в якому накладені арешти на гроші Олександра Януковича, минуло 14 місяців. За цей час можна було б організувати процес передачі-прийняття матеріалів.

Також суддя наголосила, що у кримінальному провадженні № 42014000000000069 від 6 березня 2014 року відсутні особи, які мають процесуальний статус підозрюваного.

«Оскільки у кримінальному провадженні № 42014000000000069 від 6 березня 2014 року відсутній підозрюваний, щодо якого може бути застосовано конфіскацію майна як виду покарання, арешт майна Олександра Януковича як захід забезпечення цього кримінального провадження не відповідає своєму призначенню і жодним чином не може забезпечити його дієвість. Враховуючи тривалість досудового розслідування кримінального провадження (понад 7 років), беручи до уваги мету накладення арешту - забезпечення конфіскації як виду покарання, з урахуванням виділення відповідних матеріалів в окреме провадження, подальший арешт цього майна в первісному кримінальному провадженні не має сенсу та не сприяє виконанню завдань кримінального провадження», – вважав Антикорупційний суд.