ЧОМУ ВИЯВИЛИ НЕДОВІРУ СЕЛИЩНОМУ ГОЛОВІ?

Депутати принципово виступили проти стилю роботи керівника громади, обраного на третій строк.

Святослав ЛЕСЮК

У селищі Мар’янівка, що в Горохівському районі, затягнулось протистояння між новообраним складом місцевої ради і селищним головою. А почалося все з того, що депутати, яким люди на останніх виборах довірили представляти свої інтереси, вирішили з’ясувати, чому другий за чисельністю жителів населений пункт району, його промисловий центр занепадає. Адже на його території розташований Горохівський цукровий завод, сирзавод, залізнична станція, колись потужне районне хлібоприймальне підприємство, ринок, сільське споживче товариство, численні об’єкти торгівлі. Здавалося б, лише сплата земельного податку могла б суттєво поповнювати бюджет. Але в місцевій скарбничці чомусь не знаходиться коштів не тільки на ремонт доріг, а навіть на те, щоб замінити покрівлю будинку культури, яка давно протікає, чи електроплиту на кухні дитсадка, що давно відслужила свій термін і не споживає, а буквально пожирає електроенергію.
Об’єднавшись у групу “Демократичний вибір”, більшість новообраних депутатів селищної ради запропонували селищному голові Миколі Шереметі свої кандидатури до виконкому, налаштувавшись на плідну співпрацю на благо громади. Прийнявши пропозицію більшості, пан Шеремета почав вже третю свою каденцію. Але в його діях “Демократичний вибір” не побачив належної прозорості. Більше того, селищний голова почав ігнорувати рішення сесії, не виконувати їх і, нарешті, був спійманий на тому, що підробив рішення виконкому, засідання якого не було.
Тому на позачерговій сесії селищної ради 29 серпня, скликаній на вимогу депутатів, до порядку денного, крім багатьох інших, було внесено питання “Звіт про використання коштів селищного бюджету за сім місяців поточного року” і “Про недовіру селищному голові”. Як стало зрозуміло зі звіту, оприлюдненого головним бухгалтером пані Білокурець, семимісячне завдання із власних доходів селищна рада виконала на 102 відсотки. Якщо плани зі збору земельного податку, держмита, єдиного податку і надходжень від державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності перевиконані, то зібрані суми від справляння ринкового збору, прибуткового податку з громадян і комунального податку менші, ніж очікувалося. При складанні річного бюджету, за словами головного бухгалтера, розраховували на те, що цукровий завод, як і торік, працюватиме в міжсезоння на привізній сировині (тобто перероблятиме ввезену з-за кордону цукрову тростину), вироблятиме продукцію підприємство “Горохівзернопрод” (колишє хлібоприймальне підприємство, проти нового власника якого через незаконні оборудки порушено кримінальну справу). А чому так мало надходить коштів від ринкового збору, ніхто сьогодні толком сказати не може. Місяць тому новим директором місцевого комунгоспу призначили Леоніда Баб’юка. На сесії він просив допомоги в заміні директора ринку, обіцяючи при цьому значно збільшити доходи від роботи торговиці, яка тут діє двічі на тиждень. Та на ринок немає жодної документації, тому здавати в оренду торговельну площу не можна.
Основні ж баталії на сесії розгорнулися після того, як пані Білокурець повідомила, що до спеціального фонду бюджету ради надійшло 23 тисячі 390 гривень від справляння транспортного збору. Ці кошти можна було б використати на ремонт доріг, проте 22 тисячі з них селищний голова переказав підприємцеві-вірменину в рахунок боргу за виконані ним роботи з асфальтування селища у попередні роки. Саме стільки становило річне призначення. А за 1390 гривень, зібраних понад план, Микола Шеремета запропонував після уточнення бюджету найняти грейдер і порівняти за день всі грунтові дороги селища, після чого засипати в ями відходи вапнякового каменю, які дарує раді адміністрація цукроварні.
І тут член виконкому селищної ради Олександр Осоховський зачитав акт перевірки контрольно-ревізійним відділом Горохівського району виконання у 2005 році робіт з виготовлення підприємцем асфальтобетонної суміші й укладання асфальту на території селищної ради. З нього випливає, що замовник мав заасфальтувати 1402 квадратні метри території, отримавши за це 56 тисяч гривень. Проте асфальтне покриття на 517 квадратних метрах площі вже через рік після його укладання встановити неможливо. Крім того, асфальт мав кластися на щебеневу основу. У багатьох місцях вона відсутня. Ще на попередній сесії депутати пропонували селищному голові не переказувати гроші підприємливому гостеві з Кавказу, а передати матеріали в суд, аби домогтися виконання договору в повному обсязі. Проте Микола Шеремета до думки більшості не прислухався, а спішно проплатив 22 тисячі гривень.
Говорили депутати на сесії й про бездіяльність селищного голови, що призводить до недоотримання бюджетом значних сум надходжень. Як з’ясувалося, майже всі підприємці, які мають на території Мар’янівки свої невеличкі крамниці й кафе, справно сплачують земельний податок. Проте є такі, які володіють значними земельними площами, а від цього громаді не перепадає ані копійки. Наприклад, усі будівлі і майно колишнього плодоконсервного заводу продані фізичним і юридичним особам, проте державні акти на право володіння землею, на якій вони розташовані, не виготовлялися. Як наслідок, за використання землі ніхто не платить. А один затятий любитель спорту веде на місцевому стадіоні грандіозне будівництво, не маючи навіть договору оренди. Крім того, він викупив у центрі Мар’янівки стару базу Горохівського сирзаводу, що займає більше гектара. Загородив її парканом. Але вже не один рік ніхто не може його вмовити виготовити хоча би план відведення земельної ділянки, на якій розташовані будівлі. А придбавши у свою власність лазню, використовує її на повну потужність, роками не сплачуючи ВУЖКГ за воду. Лише за три останні роки, що входять до терміну позовної давності, за оцінкою нового керівника комунгоспу Леоніда Баб’юка, власнику лазні належить сплатити 168 тисяч гривень. Але передати документи в суд керівник територіальної громади селища навіть не збирався.
Не можуть збагнути депутати і те, чому не надходять в бюджет селища кошти за використання 57 гектарів землі підприємством “Горохівнасіння”, яке є дочірньою фірмою ВАТ “Горохівський цукровий завод”. Вони запитували селищного голову, чому не виконується місцевими барами розпорядок роботи, затверджений на попередній сесії, чому не надходять в бюджет гроші за розміщення на території селища візуальної реклами, адже порядок її встановлення теж було регламентовано органом місцевого самоврядування. Нарешті згадали й про те, що Микола Шеремета не виконав доручення провести на вулицях селища сходи селян, аби погодити графіки вивезення сміття.
А ще на початку роботи сесії за наполяганням депутата, члена громадянської партії “ПОРА” Сергія Савки до порядку денного було внесено питання про розгляд заяви члена виконкому Михайла Коваленка. У ній він повідомив, що 18 квітня 2006 року на засіданні виконкому не був і про те, які рішення на ньому приймались, не знає через те, що хворів. Проте Сергій Савка у документах селищної ради виявив підписаний селищним головою протокол засідання виконкому саме від цього числа. У ньому значиться, що в роботі засідання брало участь 5 членів виконкому, у тому числі й пан Коваленко. А оскільки, як стверджує в заяві Коваленко, він присутнім не був, то й засідання проводити не можна було, адже не набиралося кворуму. Спіймавши Миколу Шеремету на підробці документів, Сергій Савка запропонував направити заяву Михайла Коваленка із копією рішення виконкому в районну прокуратуру.
Принципова позиція депутатів, схоже, не подобається керівникам, які звикли працювати по-старому. Уже деякі впливові в районі люди мали з ними особисті розмови з наполегливими “порадами” залишити Шеремету в спокої. Та члени “Демократичного вибору” до цих настанов не прислухалися і на понеділок, 4 вересня, скликали ще одну позачергову сесію ради з єдиним питанням “Про недовіру селищному голові”. І за недовіру проголосувало 11 депутатів із 15. А нові вибори селищного голови призначено на листопад.