Запоріжанка смакувала паскою з Борочича й читала газети з Волині - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.56 € 33.44
Запоріжанка смакувала паскою з Борочича й читала газети з Волині

Гостинці своїй колишній вчительці вже кілька років поспіль надсилає Ігор Богонос (Фото ілюстративне).

Фото УНІАН.

Запоріжанка смакувала паскою з Борочича й читала газети з Волині

Схожий на сонечко Великодній хліб та інші домашні смаколики жителька міста Запоріжжя Людмила Йосипівна Мартиненко отримала посилкою

Гостинці з села Борочича, що тепер  в Мар’янівській територіальній громаді, їй, своїй колишній вчительці, вже кілька років поспіль надсилає Ігор Богонос. Жінка радіє їм та найбільше – вдячності колишнього учня  напередодні Різдва й Великодня, в День свого народження й просто тоді, коли Ігор Михайлович згадує свою класну керівничку другою мамою. 

… Їх обох невпинний час  все більше віддаляє від шкільних років у литовському місті Кедайняй. Такий сенс життя, щоб поспішати до здійснення свої мрій,  успіхів й розчарувань, які кожній людині щодня готує невтомна доля. У спогадах пані Людмили цей учень залишився особистістю, яка починалася з  невгамовного старшокласника з характером, сформованим у сім’ї військовослужбовця. Тоді вона, як ніхто інший, зрозуміла юнака,  втомленого частими  переїздами, знайомствами  з учителями й ровесниками, необхідністю звикати до шкіл і їхніх вимог.  

Тепер у частих телефонних розмовах щоразу адресує в Запоріжжя свою щирість, а в  пакунках  надсилає горіхи, мед, який зібрав на своїй пасіці, власноруч зроблене вино зі соковитої смакоти, вирощеної в своєму саду… 

- Не раз дошкуляв своїми витівками. Шибеників у класі вистачало, але кожному наша класна керівничка знаходила потрібне слово. Із висоти літ завдячую Людмилі Йосипівні найголовнішим – професійним вибором, своїми нинішніми дороговказами й врешті - авторитетом, – каже знаний на Горохівщині й Волині ексначальник Горохівського РВ УМВС України у Волинській області підполковник міліції Ігор Богонос, нині – затребуваний адвокат, член ради адвокатів Волинської області, лідер Горохівської районної організації пенсіонерів МВС України «Ветеран».  

Свого часу в Кедайняї їхні дороги розійшлися. Ігор вступив навчатися в Мінську вищу школу міліції, сім’я пані Людмили, теж дружини військовослужбовця, переїхала жити в Запоріжжя. Вже спочиває у Вічності чоловік Микола, розлетілися з отчого дому в Київ і в Мінськ доньки Ірина й Наталія, але вчителька англійської мови на заслуженому відпочинку не почувається одинокою, бо свого часу, як найрідніших, виховала хорошими людьми багато своїх учнів. 

Читайте у нас також: Митрополит розповів, чого не варто класти до великоднього кошика​.

Щоб віддати данину  поваги цій досі рідній людині, Ігор Михайлович кілька років тому розшукав її. Тепер у частих телефонних розмовах щоразу адресує в Запоріжжя свою щирість, а в  пакунках  надсилає горіхи, мед, який зібрав на своїй пасіці, власноруч зроблене вино зі соковитої смакоти, вирощеної в своєму саду…  Словом, волинські делікатеси, які навряд чи купиш у Запоріжжі чи в іншому мегаполісі. 

Два місяці тому цю зворушливу й у великій мірі повчальну історію почув головний редактор «Газети Волинь», «Цікавої газети», «Читанки для всіх» і журналу «Так ніхто не кохав» Олександр Згоранець і від редакції зробив запоріжчанці подарунок, гідний  учительської  праці – передплату змістовних тижневиків і романтичного журналу, мережа розповсюдження яких охоплює чи всі регіони України.   Ігор Богонос знає, що його класна керівничка Людмила Мартиненко пресу з Волині читає із задоволенням, за шо сердечно дякувала її творцям, вітаючи з Великоднем.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.