Скоро в Україні здорожчають товари: прогнози експертів - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.19 € 32.29
Скоро в Україні здорожчають товари: прогнози експертів

У Раді готують зміни у ставці ПДВ.

Фото Polsha24.

Скоро в Україні здорожчають товари: прогнози експертів

У разі ухвалення змін до податкового законодавства підвищення ПДВ стосуватиметься кожного українця – цей податок нараховується на усі групи товарів

Найближчим часом усі товари в Україні можуть здорожчати – у парламенті обговорюють ідею підвищення податку на додану вартість (ПДВ) від чинних 20% до 22-24%. Ці плани 26 квітня озвучив віцепрезидент Міжнародної торгової палати України Сергій Сіволап, додавши, що наразі інформація неофіційна – на рівні «інсайту», передає ТСН.

Авторство ідеї приписують народному депутату від «Слуги народу» та очільнику парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилу Гетманцеву. Водночас політик неодноразово раніше заявляв про наміри зменшити частку тіньової економіки, в той час як ініціатива з підвищення ПДВ, за словами експертів, матиме протилежні результати.

У разі ухвалення змін до податкового законодавства підвищення ПДВ стосуватиметься кожного українця – цей податок нараховується на усі групи товарів і збирається з кінцевого споживача, тобто населення. Тому очевидно, що підвищення податку на додану вартість одразу ж відіб’ється на цінах.

В Україні податок на додану вартість діє ще від 1992 року, проте за неповні 30 років його економічне призначення зазнало значних змін.

Проте між підвищенням ПДВ і зростанням цін немає прямої залежності. Ціни на одні товари можуть зрости в рази, в той час як на інші – навіть впасти.

ПДВ в Україні: як це працює?

Податок на додану вартість є непрямим податком, тобто він закладений в ціну товару. Його за будь-яких умов сплачує кінцевий споживач, а перерахування до бюджету здійснює продавець.

Хоча українські підприємці часто жаліються, що податок на додану вартість дуже високий, та й взагалі його варто було б скасувати на користь податку на прибуток або ж на виведений капітал, проте в Євросоюзі, директиви якого зобов’язана імплементувати Україна, ПДВ є обов’язковим.

Водночас «український» ПДВ – один з найнижчих за європейськими мірками. Найвищі ставки ПДВ – в Угорщині (27%), Швеції, Хорватії та Данії (25%). Хоча є і нижчі за українські: в Люксембурзі (17%), Мальті (18%), Німеччині і Румунії (по 19%), а у Швейцарії ПДВ взагалі 7,6%.

В Україні ПДВ складає 20%, але на певні групи товарів та послуг діють пільгові ставки. Так, приміром, податок на додану вартість лікарських засобів складає 7%, а ПДВ на послуги з міжнародного перевезення багажу або пасажирів – взагалі 0%.

Переважна більшість країн-членів Євросоюзу, окрім базової, встановлюють і пільгові ставки податку на соціальні товари. Приміром, в Польщі, де базова ставка ПДВ на рівні 23%, діють пільгові ставки – 8%, 5%, а на деякі групи товарів і 0%.

Читайте також: Товарооборот між Україною та Китаєм зріс на 20,5%.

«Викривлений» податок

ПДВ нараховується за результатами операцій із купівлі-продажу товарів на кожному етапі виробництва. Тобто, до собівартості продукції додається 20% ПДВ, які покупець сплачує до бюджету. Проте якщо покупець не є кінцевим споживачем, він, своєю чергою, має право зменшити свої податкові зобов’язання на суму, еквівалентну 20%, які йому нарахували як ПДВ, коли продає товар наступному виробнику.

В Україні податок на додану вартість діє ще від 1992 року, проте за неповні 30 років його економічне призначення зазнало значних змін. Планувалось, що «український» ПДВ (зібраний під час купівлі товарів вітчизняного виробництва) мав бути основним бюджетоутворювальним податком, але з поступовою переорієнтацією української економіки на експорт сировини і зменшенням доданої вартості товарів українського виробництва він цю функцію втратив. Відповідно, тепер основний бюджетоутворювальний податок – так званий імпортний ПДВ, тобто податок, зібраний при купівлі товарів, вироблених за кордоном.

В 2008 році кошти, зібрані як ПДВ, складали 39,7% від усіх надходжень до бюджету, а в 2013-му – лише 29%. Тоді було зібрано 128,3 млрд грн, в 2016-му – 132,1 млрд грн. Торік, за підрахунками експертів, загальні збори ПДВ складають трохи більше 100 млрд грн (сума зібраних коштів мінус відшкодування експортерам).

Зараз ПДВ, на думку експертів, є одним з найбільш викривлених з економічної точки зору податків – він не відповідає своєму економічному призначенню, тобто втратив функцію бюджетоутворюючого податку.

«На це є низка об’єктивних і суб’єктивних причин. Приміром, з кожним роком рівень доданої вартості в українській економіці поступово знижується. В нас спрощується профіль економіки – ми переходимо до звичайної сировинної моделі, тобто експортуємо переважно сировину, яка видобувається з надр, або аграрну – переважно технічні монокультури. Постійно проходить процес деіндустріалізації. Відповідно, зникає економічна база для податку на додану вартість», – пояснює в коментарі ТСН.ua економічний експерт Олексій Кущ.

Водночас, значна частина коштів, які збираються всередині країни, повертається бізнесу у вигляді відшкодування ПДВ. За даними Центру аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської школи економіки, у березні платникам ПДВ було відшкодовано з бюджету 12,1 млрд грн. Тобто, в річному вимірі український бізнес отримує приблизно 150 млрд грн в рамках відшкодування ПДВ. В п’ятірці підприємств, що в березні отримали в рамках відшкодування найбільше коштів – два великих аграрні холдинги («Сантрейд» і «Кернел») та три металургійні комбінати (ММК ім. Ілліча, «Азовсталь» і «Запоріжсталь»).

«Відшкодування сплачується переважно сировинним компаніям. Більшість із них – це аграрні підприємства, які експортують технічну сировину. Фактично, така політика спрямована на стимулювання експорту – але не товарів з високим рівнем доданої вартості, а сировини», – каже Олексій Кущ.

Водночас, за словами експерта, рентабельність сировинних товарів, за експорту яких держава відшкодовує ПДВ, – кукурудзи, соняшника, зерна, або ж залізної руди – від  50% і вище. Також спостерігається значние зростання цін на сировинні товари. Приміром, якщо в 2016 році залізна руда на міжнародних ринках коштувала близько 60 доларів за тонну, то у першому кварталі 2021-го її вартість очікувалась на рівні 180-200 доларів за тонну.

Як стверджує Кущ, це призводить до казусів, на кшталт того, який відбувся з цінами на соняшникову олію на початку 2021 року, коли її вартість зросла майже на 50%.

«У крупному гурті партія товару для внутрішнього ринку буде коштувати значно дорожче, аніж ідентична партія на експорт. Продаючи олію на внутрішньому ринку, підприємці закладають в ціну ПДВ, а при експорті – ні, адже держава йому це ПДВ відшкодовує. Відповідно, в Чехії чи Польщі пляшка сонячної олії коштує значно дешевше – на рівні 30 - 40 грн, тоді як в Україні – близько 50-60 грн. Така система збирання ПДВ призводить до того, що українці фактично за рахунок власних грошей уможливлюють дешеву соняшникову олію в чеському супермаркеті», – пояснює експерт.

За його словами, бюджет вже залежний від так званого імпортного ПДВ (сплачується під час імпорту товарів).

«Зараз митниця збирає близько 300 млрд грн, левова частка з цієї суми – імпортний ПДВ, який і став економічною базою для наповнення бюджету. За рахунок насичення внутрішнього ринку імпортними товарами ми збираємо імпортний ПДВ, фінансуємо бюджет, але паралельно знищуємо власну промисловість», – додає Кущ.

Як зростуть ціни

Наскільки здорожчають українські товари в разі зміни розміру ПДВ, залежить від того, яку модель оберуть в парламенті. Опитані експерти стверджують, що правильною була б багатоступенева модель – підняття базової ставки ПДВ з паралельним введенням пільгових ставок податку (5-10%) на соціальні товари, такі як овочі, фрукти, цукор, олію, хліб. Якщо ж парламент вибере такий варіант – ціни на соціальні товари можуть навіть знизитись.

У разі збільшення ставки ПДВ за всіма або окремими групам товарів ціни на продукцію зростуть автоматично.

«Різні товари мають різну еластичність попиту. Є товари, зростання ціни на які фактично не впливає на рівень попиту. Наприклад, хліб, паливо чи соняшникова олія. Якщо людина купувала 1 пляшку олії на тиждень, вона і буде її купувати, навіть якщо ціна буде не 50 гривень, а 90. А є товари, зростання ціни яких призведе до того, що люди їх стануть менше споживати. Тобто, ціна на ті групи товарів, де залежність між попитом і ціною слабка, може вирости на більший відсоток, ніж зростання ПДВ», – каже Олексій Кущ.

Якими будуть наслідки для економіки

Найочевидніша мета збільшення ПДВ – зібрати з платників додаткові кошти для латання дірок в бюджеті. Втім, експерти вважають, що окрім наповнення бюджету у підвищення ПДВ можуть бути й інші мотиви.

«По-перше, за рахунок збільшення ставки податку буде посилений тиск на митницю. А чим сильніший тиск на митницю – тим краще збирати гроші, причому не тільки офіційні. По-друге, введення соціальних ставок податку відкриє шлях для лобіювання інтересів певних виробників. Наприклад, минулого року парламент знизив ПДВ на продаж сільськогосподарської сировини на внутрішньому ринку до 14%. Це рішення – виключно в інтересах аграрних трейдерів – експортерів зерна, і направлене на знищення внутрішньої переробки аграрної сировини», – зазначає Олексій Кущ.

Проте, на думку експертів, підняття базової ставки податку на 2-4% без введення пільгових ставок на користь економіки не спрацює. Економічний аналітик Михайло Кухар в коментарі ТСН пояснив, що є закономірність: чим вищий фіскальний відсоток ВВП (частка доходів працюючих громадян і бізнесу, яку уряд збирає в якості податків), тим нижчі темпи економічного зростання.

«Чим вищий рівень оподаткування, чим більше коштів збирається у тих, хто їх заробив, тим менше вони можуть інвестувати і споживати. Зниження споживання приватного сектору моментально «зрізає» економічний ріст поточного року (тому, що «зайві» гроші йдуть на податки), а зниження інвестицій «підриває» темпи економічного росту на роки вперед», – каже експерт.

За його словами, уряду є сенс залучати додаткові кошти, підійнявши той чи той податок, якщо необхідно вирішити якесь термінове загальнодержавне завдання чи потребу (війна, епідемія, катастрофа).

«Але навіщо підвищувати податки (не лише ПДВ, а загалом будь-які) в Україні в 2021 році? У нас перевиконання плану надходжень в бюджет більш як 5% у першому кварталі навіть за чинними ставками. Тобто ми, фактично, вилучаємо живі гроші у тих, хто їх заробив в умовах, коли економіка тільки-но почала ріст і ще не до кінця оговталася від коронакризи. Це призведе до сповільнення економічного росту», – каже Кухар.

За його словами, в умовах коли до бюджету надходить більше податків, доцільніше було б думати, які податки можна було б знизити. Водночас він прогнозує, що підприємці відреагують на посилення фіскалізації та збільшення податків виходом в тіньовий сегмент.

«Це об’єктивний процес. Так само, як створення більш привабливих податкових та регуляторних умов буде стимулювати компанії переходити в «білий» сектор за власною ініціативою», – вважає експерт.

Масштаби виходу підприємств «в тінь», за словами Кухаря, поки що підрахувати важно, адже накладається ефект кризи і локдауну. Проте експерт відзначає один чіткий індикатор: за березень банки купили валюти на 53 млрд доларів – і це, за його словами, є запитом на обігові кошти тіньового ринку.

Олексій Кущ стверджує, що підвищення податків під час кризи є економічним моветоном, а подібні реформи зазвичай проводять після кризи, коли економіка розвивається.

«Підвищення ПДВ призведе до того, що збільшиться тіньовий сектор економіки та рівень контрабанди. Також це негативно вплине на внутрішнє виробництво, адже зараз і так зростають ціни. У разі збільшення ПДВ, ціна на товари додатково зросте, і підприємцям цей товар продати буде ще важче. Відповідно, внутрішні виробники остаточно втратять потенціал для розвитку», – каже він. 

Читайте також: В Україні зникне частина сигарет: які будуть під забороною.