Лучанин Петро Здунюк переконався, що тільки завдяки власній внутрішній силі можна позбутися недуг, завжди бути у формі...
Лучанин Петро Здунюк переконався, що тільки завдяки власній внутрішній силі можна позбутися недуг, завжди бути у формі.
Галина СВІТЛІКОВСЬКА
Інтерес до різних оздоровчих методик у Петра Олександровича здавна. У молодості захоплювався бігом. Втягнувся так, що заради цього ранкового «допінгу» відмовлявся від пізніх вечірок. Гартував тіло й дух, цікавився літературою на цю тему. Коли розмовляєш з Петром Здунюком, здається, що він випробував на собі усі можливі способи оздоровлення. Голодував за методикою Малахова. Каже, що справді переконався в ефективності голодування, однак для його худорлявої статури швидка втрата ваги була небажаною, тому на 15 день мусив припинити «експеримент». Завжди цікавився східною медициною. Почав займатися хатха-йогою, і теж відчув її позитивний вплив на організм. Хоча, як зізнається, зрозумів, що самостійно опанувати всю глибинну суть йоги — непосильне завдання для тих, хто не всмоктав дух, традиції, культуру Сходу з молоком матері. — Що більше читав про східну медицину, цікавився, дізнавався — то більше розумів, яка це велика і досі непізнана сфера. А потім мені до рук потрапили книги Норбекова, де було зроблено своєрідний «переклад» східних методик для нас, європейців. Це було ще у 1990 році. Самостійно пройшов курс самовідновлення і саморегуляції організму. Тому, коли в лютому цього року довідався, що в Луцьку організовуються курси Мірзаахмата Норбекова, подумав, що навряд чи це мені потрібно. Перші два заняття просто спостерігав. А потім мимохіть включився в роботу, бо атмосфера групових занять діє з особливою силою. Тиждень — і я зняв окуляри, без яких досі не міг обходитися. Були й інші люди, які віддавали свої окуляри викладачам наприкінці курсу, — ділиться Петро Олександрович. До редакції Петро Здунюк прийшов не сам. Запросив викладача Харківської академії самовідновлення людини, президентом якої є Мірзаахмат Норбеков. Мовляв, він краще передасть суть методики, яка не тільки допомагає позбутися хвороб, а й потрібна здоровим людям, бо додає впевненості у своїх силах, вчить позитивно мислити. Лікар-пульмонолог, голкорефлексотерапевт, фахівець з суфійського масажу Абдулкасим Ірисбаєв відразу наголосив на головній відмінності своєї ролі від офіційно усталеного у «західній медицині» порядку, коли хворого лікують фактично без його участі. Тут же головне — навчити людей усвідомити причини хвороби, змінити звички, спосіб мислення, запустити механізми самовідновлення та саморегуляції організму, гармонізуючи зв’язок з природою, з оточуючим світом. — Хвороба — це спосіб самозахисту організму від неправильного способу життя, негативного мислення, неправильного дихання і харчування. Ми звикли отруювати організм негативними емоціями, які блокують потоки енергії меридіанами. Страх вражає нирки, гнів — печінку, надмірна радість — серце, печаль — легені і т.д. Треба змінити сприйняття світу, дбати про чистоту думок, душевний спокій, рівновагу, — почав розповідь Абдулкасим Ірисбаєв. Теорія не нова. Тільки як досягти всього цього на практиці? Спробуй зберігати рівновагу, коли й на роботі, і вдома суцільні стреси. Мої ж співрозмовники стверджують, що спеціальний психологічний тренінг дає змогу навчитися справлятися зі своїми емоціями. Найпростіша «вправа» — усмішка. — Коли відчуваєте роздратування, злість, образу — зімітуйте усмішку, кілька разів розтягніть губи якнайширше. М’язи мають пам’ять і через зворотний зв’язок вони передадуть інформацію з позитивним відтінком. Настрій поліпшиться, — рекомендує наш гість. — Ще одна «вправа» — вміння свідомо створювати потрібний внутрішній стан, скажімо, образ молодості, образ переможця. Такий піднесений стан — неодмінна умова в опануванні методики Норбекова. Один з головних її аспектів також — коректування дихання, вивчення вправ, які допомагають позбутися астми, інших захворювань. Виявляється, правильно дихати — ціла наука, ми ж звикли використовувати лише 25—30 відсотків об’єму легень. Після дихальних вправ треба виконати комплекс спеціальної гімнастики для поліпшення функцій рухового апарату, зміцнення м’язевого корсета, оздоровлення хребта, суглобів, інших органів. Ці вправи, як розповідають мої співрозмовники, приблизно через 40 днів стають для людини такою ж звичкою, як необхідність вмиватися, чистити зуби. — На перших порах витрачав більше часу, а зараз вкладаюсь у годину з усіма вправами. Це — неймовірне відчуття, коли розумієш, що можеш керувати своїм організмом. Навесні, в період грипу, я теж підхопив інфекцію, піднялась температура. І без жодних таблеток за три години я привів себе у нормальний стан, — розповідає Петро Здунюк, наголошуючи, що для успіху необхідна самодисципліна і бажання бути здоровим. Підтвердила ці слова і лучанка Тетяна Артищук, яка два роки вивчає методику Норбекова, опанувала уже три курси її. Каже, що позбулася багатьох хвороб, забула про ліки, відкрила нові можливості органів чуття. — Мама закидає: якби ти була здорова, то хіба б робила щоранку дихальні вправи, спеціальну гімнастику? А я вже цим живу, хоч давно забула і про проблеми з шлунком, і про наслідки травми, але мені хочеться вдосконалювати себе, — зізнається Тетяна. Говорили ми і про зміни в підходах до харчування. За словами Абдулкасима Ірисбаєва, не обов’язково дотримуватися звичного режиму прийому їжі. Треба прислухатися до свого організму, якщо нема справжнього відчуття голоду — за стіл краще не сідати. Згубною є і звичка запивати страви компотом, чаєм, кавою. Вранці корисно випити сто—двісті грамів гарячої кип’яченої води натщесерце. Згодом — поснідати. А вже через годину пити чай чи сік. — А ще дуже важливо навчитися любити себе. Усі мої знайомі, які навчалися за методикою Норбекова, тепер ходять з піднятою головою, з просвітленими обличчями. В основі методики — принцип вічної трійці: душа — розум — тіло. Мене це зацікавило. Кожен вибирає для себе те, що йому найбільше підходить. Але і мій власний досвід, і досвід багатьох інших свідчить: без праці над собою, без мобілізації внутрішніх сил відновити здоров’я неможливо, — підсумував нашу розмову Петро Здунюк.