"Всім закоханим і тим, хто вірить в любов", –
з такою присвятою надіслав свого вірша наш читач А.Матвійчук.
"Всім закоханим і тим, хто вірить в любов", – з такою присвятою надіслав свого вірша наш читач А.Матвійчук. Вони між собою не схожі, Як осінь і рання весна, Він жити без неї не може Й без нього не може вона, Він старший за неї утричі І вже не приховує літ. Вона йому дивиться в вічі І бачить у них цілий світ. Так жодна його не кохала, І жодну він так не кохав. У їхніх очах сподівання, Яке не повториться знов. Для неї він — перше кохання, А в нього — остання любов. А люди пліткують щосили, Услід язиками метуть, Що гроші її спокусили, А він божевільний, мабуть. А люди не вірять в кохання І знати не хочуть про те, Що перша любов і остання Один раз на світі цвіте.
