Подвійний, а можна вважати, що й потрійний ювілей відзначили мешканці села Губин Горохівського району. Десять років тому на свято Івана Богослова тут було освячено споруджену в основному силами місцевого сільгосппідприємства церкву і відтоді свято це є в Губині храмовим...
Петро БОЯРЧУК
Подвійний, а можна вважати, що й потрійний ювілей відзначили мешканці села Губин Горохівського району. Десять років тому на свято Івана Богослова тут було освячено споруджену в основному силами місцевого сільгосппідприємства церкву і відтоді свято це є в Губині храмовим.
А двадцять літ тому офіційно постало на базі неперспективних, як вважалося, сіл Губин, Гаєнка та Ниви Губинські, що відокремилися від тодішнього колгоспу імені Шевченка з центром в Угринові, і тутешнє господарство. У 1986-му, змирившись нарешті з необхідністю відпустити три недавні відділки угринівського колгоспу у “самостійники”, усе ще “керівна і спрямовуюча” в тих роках компартійна влада вирішила хоч назву новому господарству дати, яку визначили в райкомі КПУ — КПРС. Тодішній голова районної ради Василь Єфремов від імені бюро РК КПУ запропонував назвати колгосп “Прапором Леніна”. Але хтось сказав із залу, що було б зовсім непогано поряд із колгоспом імені Тараса Шевченка мати в районі колгосп імені Івана Франка. Хтось нагадав, що недавно було свято Івана Богослова, а отже і збори їхні, на які так довго всі очікували, і офіційне виокремлення їхнє у самостійне сільгоспутворення проходять ніби під покровительством Іванового імені. Громада проголосувала за те, щоб називався колгосп іменем Франка. А що нинішні ювілеї губинської сільської церкви та місцевого сільгосппідприємства збіглися у рік Франкового 150-ліття, то в цьому дехто із губинців схильний вбачати ще один щасливий знак долі. Відзначити ж свої ювілеї селяни вирішили освяченням статуї Матері Божої, яка возвисилася над асфальтівкою при в’їзді до села з боку Сенкевичівки. Губинське ПОСП імені Івана Франка стало одним із найрозвинутіших не тільки в районі, а й області. Тут взяли курс на якнайповніше використання досягнень світової науки і техніки та впровадження сучасних технологій в усіх сільськогосподарських галузях. Тепер, наприклад, на тих же полях, де працювало 11 зернозбиральних комбайнів есесерівського виробництва, вистачає двох західноєвропейських зернозбиральних машин, а з роботами, для виконання яких потрібно було 22 механізатори, успішно справляються 2. І в рільництві на обробітку грунтів обходяться без плугів. І в молочній галузі 340 корів обслуговує лише кілька операторів, хоч за колишніми мірками й технологічними вимогами треба було б мати щонайменше 15 доярок. Нинішнє сільгосппідприємство, маючи близько 2000 гектарів землі, утримує і вирощує 1400 голів великої рогатої худоби, виробляє упродовж року більше 300 тонн м’яса і продає понад 2200 тонн молока, надої якого в середньому від кожної корови тут давно сягнули за 5000 літрів на рік. Високими є показники і в рослинництві. Відтак — мільйонні прибутки від молочної галузі та від м’ясної. Середній заробіток кожного працюючого у сільгосппідприємстві — близько 1000 гривень на місяць. У господарстві ведеться приватне житлове будівництво. Останніми роками, наприклад, в нові будинки, споруджені з допомогою сільгосппідприємства, переселились механізатори Олексій Ольха, Микола Волошин, Микола Хомич, Володимир Мартинюк, оператор машинного доїння Андрій Бобко, недавній бригадир тракторної бригади Анатолій Вовк, головні спеціалісти Валерій Калахан, Юрій Січевський. Про це і розповідав мені керівник сільгосппідприємства Василь Тарарай біля статуї Матері Божої, де очікували, доки прийдуть хресним ходом від свого храму селяни і розпочнеться обряд освячування. Аж раптом упало з високого піднебесся журавлине курликання. Підвели голови — просто над Губином і місцем, де звелася статуя Пречистої Богородиці Діви Марії, кружляло щонайменше 50 – 60 цих оспіваних у піснях та легендах птахів. Складалося враження, що 2 – 3 журавлиних ключі воднораз злетілися, неначе хтось покликав, аби згрупуватися тут в одне. Покружлявши так кілька хвилин, неначе курликанням своїм послали губинцям із високості добре якесь віщування та й полетіли на південь. А через трохи благочинний Горохівського благочиння Української православної церкви Київського патріархату протоієрей Андрій спільно з настоятелем церкви Івана Богослова в Губині отцем Андрієм та священнослужителями УПЦ КП із поближніх сіл вже освячували статую. Урочистість продовжилася громадянським мітингом. На ньому виступили, зокрема, і щойно нагороджений Благословенною грамотою УПЦ КП Василь Тарарай та голова Горохівської районної ради Ярослав Довгополов. Цікавою була і вітальна художньо-самодіяльна програма місцевих школярів. Маючи над собою покровительство Івана Богослова, став Губин перед Покровою і під омофор Матері Божої.