НАСИЛЬСТВО У СТІНАХ ШКОЛИ

Учні одинадцятого класу передової ковельської школи знімали сцени знущання на відео, цинічно називаючи їх “приколами”.

Ярослав ГАВРИЛЮК

Шістнадцятирічний Володимир навчається у Ковельській спеціалізованій загальноосвітній школі № 3 імені Лесі Українки з першого класу, маючи невтішний діагноз: дитячий церебральний параліч. І хоча після тривалого лікування консиліум медиків кілька років тому зняв групу інвалідності, наслідки хвороби, яка ніби відступила, дають про себе знати. Незважаючи на певні труднощі, Володимир має потяг до навчання, добре опанував комп’ютер та… розлюбив школу. Власне кажучи, виною стала не сама школа, яка, до речі, не перший рік вважається показовою у місті залізничників, а троє однокласників, які на очах у всього класу відверто та брутально з нього довгий час знущалися, записуючи сцени насильства на відео мобільного телефону. Чи “чернівецький досвід”, який набув широкого розголосу по всій Україні, їх захопив, чи телевізійні бойовики надихнули — невідомо.
На початку цього навчального року Володимир підійшов до класного керівника Ірини Лящук і сказав, що хоче заявити про постійне знущання над ним у міліцію. Спробу старшокласника звернутися до правоохоронних органів можна розцінити справжнім “ЧП” у школі. Як ви думаєте: що зробила педагог? Як заявила Ірина Федорівна кореспонденту газети “Волинь”, про цей факт вона не повідомила ні директора школи, ані його заступника з виховної роботи, лише поговорила з учнем Дмитром, який найбільше збиткувався, щоб той залишив Володимира у спокої. Який був результат від такого “педагогічного впливу” на непросту ситуацію – можна здогадатися. За те, що хлопець “накапав” вчительці, його добряче потовкли. Не знайшовши розуміння та підтримки класного керівника, Володимир надалі вирішив шукати захисту самотужки.
- Коли я відкрила щоденник свого сина і виявила там власноруч написану ним заяву в міліцію з приводу знущань, то ледь не знепритомніла, – схвильовано каже Мирослава Анатоліївна.
Попросивши приборкати зухвалих однокласників, Володимир вказав: “Своїй мамі я не можу про це розповісти, бо вона хворіє”. Коли він прийшов додому, то батьки з жахом дізналися, що учні вже назнімали цілий “серіал”, який можуть “запустити” в Інтернет. При тому всьому трійка розбишак постійно тероризувала свою жертву, телефонуючи до його батьків з різними небилицями. Переборовши тяжку хворобу, хлопець був просто у відчаї від систематичних нападів з боку зухвалого і цинічного Дмитра та його друзяків Михайла та Ігоря, від байдужості вчительки. Лікар-невропатолог дитячої поліклініки підтвердила нервові симптоми у Володимира, заявивши, що його психологічний та психічний стан значно погіршився, і що підліток потребує обстеження в обласному центрі.
Якимсь чином Володимиру вдалося роздобути комп’ютерний компакт-диск, на якому були записані відеоролики тривалістю 20-30 хвилин із сценами насильства по відношенню до нього. На них можна добре роздивитися усіх задирак. Кожен відеоролик має свою назву, скажімо, один з них називається: “Бій у темряві”. Записи здійснювались як у класі під час перерви, так і на території школи та за її межами. Перший “сюжет” датований ще груднем 2005 року.
З цим компрометуючим компакт-диском батьки підлітка прийшли до директора школи Галини Власюк за поясненням, як таке могло трапитися і де була весь той час класний керівник. Педагоги лише розводили руками. Вчителі, а згодом і батьки учнів, були приголомшені тим, що на власні очі побачили на екрані монітора комп’ютера. Так вийшло, що у кадри потрапили майже всі хлопці з класу, який, як не дивно, має інформаційно-комп’ютерний профіль. “Ви програми, що передбачена навчанням, скласти не можете, а компромат на себе зробили!” – спересердя мовив хтось із вчителів. Зі школи зателефонували в міліцію і через деякий час у скандал вже “посвятили” інспектора у справах неповнолітніх Ковельського міськрайвідділу внутрішніх справ.
- Цей молодий міліціонер сказав, що ми, батьки, можемо звернутися до міжрайонної прокуратури, але результат буде такий: забіяк поставлять на облік і на тому буде крапка, – говорить Мирослава Анатоліївна. – А одна із педагогів прямо заявила, що прокуратура нам не допоможе, бо ніби батьками Дмитра, який найбільше збиткувався, все куплено і за все заплачено, мовляв, батько його працює в міліції, а мати – в банку.
Того ж дня відбулися спільні збори за участю батьків та учнів, де були присутні також директор школи, його заступник з виховної роботи, інспектор міліції. Забули запросити хіба що представників управління освіти Ковельського міськвиконкому, начальника якого Галина Власюк взагалі не проінформувала про “ЧП”.
- Що ви хочете робити далі? – поцікавились батьки винних дітей у Мирослави Анатоліївни. – Давайте зробимо так, щоб було добре і вам, і нам…
- Ми подамо заяву в прокуратуру.
- Тоді з ними немає про що говорити! – вигукнула одна із матерів винних хлопців.
Певна річ, що батьки хвилювались не тільки за долю своїх дітей, які після закінчення школи зібралися поступати в інститути та університети, але й за вчителів, котрих могли покарати після того, як скандальна історія стане надбанням громадськості міста.
Наступного ранку до Мирослави Анатоліївни зателефонувала мати одного учня і запропонувала їй та сину безкоштовну путівку на оздоровлення у Куяльник, додавши, що батьки класу зібрали на це майже чотири тисячі гривень, аби не давати хід цій справі, тобто не заявляти у прокуратуру. “Та беріть гроші і робіть з ними що хочете”, – почулося у слухавці. Але пані Мирослава навідріз відмовилась від такої “подачки”, яка собою нагадувала звичайнісінький підкуп.
Начальник управління освіти Ковельського міськвиконкому та водночас депутат міської ради Віктор Бичковський, який працює на цій посаді лише другий місяць, щиро вибачився перед батьками і самим Володимиром за все те, що трапилось у школі. Втім, директор Галина Власюк поставила його до відома лише тоді, коли скандал почав набирати розголосу.
- Коли я дізнався про ті відеоролики, то був шокований, адже напередодні в управлінні освіти провів нараду на тему жорстокості у навчальних закладах, – мовить Віктор Бичковський. – На жаль, жодна школа від цього не застрахована.
У це важко повірити, але учні класу, де продовжує навчатися Володимир, досі не усвідомили того, що трапилось, й продовжують називати цинічні відеоролики із сценами насильства – “приколами”. Дивно й те, що керівництво навчального закладу, знову “забувши” узгодити свої дії з начальником управління освіти, перевело отих трьох самодіяльних “режисерів” в інші школи міста. Чи не для того, щоб вони передали там свій “досвід”?