«Те, що Бубка носить звання Героя, дуже сильно його знецінює»

Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ, Президент України, про ідею добровільно віддати росії неокуповану частину Донецької області заради гіпотетичного припинення бойових дій:

«Я не можу підтримати таку ідею. У будь-яких, навіть дуже складних обставинах, я не впевнений, що наші люди будуть готові. Тисячі людей загинули на цьому напрямку, захищаючи цю частину України. Зрозумійте, Донбас – це частина нашої незалежності, це частина наших цінностей. Річ не в землі. Річ не тільки в територіях, це про людей, про стратегію, як захистити нашу країну».

Владислав ГЕРАСКЕВИЧ, український олімпієць, відсторонений від змагань за «Шолом пам’яті», вважає, що в члена МОК Сергія Бубки треба забрати звання Героя України, який не відстоює інтереси нашої держави:

«Я вже давно твердо переконаний, що це звання він не має носити. Бубка вже себе показав як людина, яка підігрує російським інтересам. Почалося це з історії зі змаганнями World Masters Games, коли там дозволили використання російських прапорів. Пан Бубка має бізнес на окупованих територіях. Загалом його позиція вже мені здається зрозуміла кожному. Я вкотре закликаю: ця людина не має носити звання Герой України. Це звання зараз здобувається досить високою ціною. На жаль, більшість його отримують вже посмертно. І те, що Бубка носить це звання, дуже сильно його знецінює».

Я вкотре закликаю: ця людина не має носити звання Герой України. Це звання зараз здобувається досить високою ціною.

Зоя КАЗАНЖИ, журналістка, про публікацію Associated Press, в якій, посилаючись на слова ексголовкома ЗСУ Залужного, йдеться про розбіжності між ним і президентом Зеленським під час українських контрнаступальних дій 2022 –2023 років:

«В матеріалі Залужний позиціонує себе як державник, а не як опонент діючого президента. Він не «накидає» на Зеленського, визнає цивільний контроль над армією і, найголовніше, наголошує на єдності під час війни. Для наших західних партнерів це критично важливо. Бо їм точно не потрібна політична нестабільність у країні, яка воює».

Віктор ШЛІНЧАК, журналіст, про переговори в Женеві:

«Дивно, що якась частина українців все ще чекає на проривні перемовини в Женеві. Їх не могло бути за визначенням. Їх не може бути саме в цей момент часу… Приїзд на нинішні перемовини Мединського (уродженець України Володимир Мединський – автор пропагандистських підручників кремля з історії. – Ред.) – зайвий маркер, аби розуміти, що політичного рішення у москві зупиняти війну нема. Там досі впевнені, що ще мають ресурси додавити нас, що ще мають час розколоти Європу і що, маючи підтримку Китаю, можуть грати з Трампом в піжмурки скільки завгодно».

Олег ПЕНДЗИН, економіст, який заявив, що Україні щороку потрібно щонайменше 450 – 500 тисяч трудових мігрантів, звернувся до критиків такої ідеї:

«Демографія – це математика. Її не можна скасувати емоціями чи політичними гаслами. Можна заперечувати, можна не хотіти бачити мігрантів. Але питання залишається простим: хто буде працювати?».

Микола КНЯЖИЦЬКИЙ, народний депутат від «Європейської Солідарності», про тактику росії у війні:

«Війна починалася як остання спроба росії повернути Україну в свою орбіту. Коли після Криму, Донбасу й повномасштабного вторгнення стало очевидно, що Україна більше ніколи не стане проросійською, кремль інерційно перейшов до тактики «так не діставайся ж ти нікому». Останньою надією путіна став розвал України внаслідок війни та максимальної внутрішньої хаотизації, з якою українська влада буде нездатна впоратися. Власне, у цьому і полягає суть вимог кремля, які він просуватиме на будь-яких переговорах».

Віктор ТАРАН, політолог, військовий, про заяву Трампа, що Києву слід почати швидше проявляти поступливість у процесі мирного врегулювання:

«Поступливості» завжди чомусь очікують від того, хто захищається. Від того, хто втрачає. Від того, в кого руйнують міста. Дивна симетрія. Мир – це чудово. І ми його прагнемо. Але мир без справедливості – це просто пауза перед наступною війною. І якщо хтось справді хоче швидкого врегулювання – можливо, варто порадити поступливість тим, хто цю війну почав. Але це, мабуть, менш зручна порада».

Сергій МАРЧЕНКО, блогер, про те, як вирішити питання мобілізації:

«Виглядає так, що для зняття 80% напруги достатньо зробити три прості кроки: 1. Передати розшук ухилянтів із ТЦК та СП Нацполіції. Це чиста функція поліції. Вони спеціально навчені, знають закони і мають досвід. 2. Суттєво підвищити матеріальне забезпечення ЗСУ і ввести солідні виплати за контракти. 3. Зняти бронь із блатних, «мазаних чортів». Не зрозуміло, чому ці три кроки такі складні для тих, хто приймає рішення? У нас же немає задачі розсварити армію з народом? Чи є?».

Олександр КАРПЮК, військовослужбовець ЗСУ, блогер, про антикрихкість України:

«…Це були 12 років, при яких ми пережили все. Пропаганду, політичний тиск, ПісДіл («мирна угода» англійською мовою. – Ред.), гібридну війну, повноцінну війну, і, незважаючи на все, стоїмо далі. Як у нас досі кукуха (розум, свідомість, голова. – Ред.) не відлетіла – а хто його знає. Небагато країн могли б таке пережити. Подивіться назад. Усвідомте шлях, який ми пройшли, і в яких умовах. Ми ще тут. Ми стоїмо. І нема на горизонті сили, яка б нас порушила, не дивлячись на всю складність сьогодення. Це важливо пам’ятати. Важливо на цьому тримати фокус. Особливо в ці непрості часи».

Зараз також читають: 11 мільйонів за свободу: волинські депутати сплатили застави у корупційній справі.