Про нього казали: «Одружений із телебаченням»

Понад 40 років Олександр Сафонов повідомляв українцям найважливіші новини країни на УТ-1. Без нього важко було уявити урядові концерти, великі державні події, телевізійні ефіри. Його впізнавали з перших слів – за м’яким баритоном, бездоганною дикцією та дуже красивою українською мовою. 

Колеги згадують: Олександр Сафонов завжди був зібраний, уважний до деталей, стильний. Йому приходили сотні листів від прихильниць. Ним захоплювалися колежанки, але сам Олександр так і не одружився, дітей не мав. На всі запитання про особисте відповідав: «Одружений із телебаченням». Робота справді займала в його житті головне місце.

 …У 2010-му році після невдалої хірургічної операції Сафонов переніс важкий інсульт: місяць перебував у комі, а згодом опинився в кріслі колісному.

Після інсульту поруч залишилися найближчі. Доглядати за ним взялася черкащанка Тетяна Ситнюк – далека родичка телеведучого. Олександр Сергійович із теплотою називав Тетяну «мамцею», хоча вона значно молодша за нього. Упродовж багатьох років жінка була поруч із артистом у Києві. Та у 2019-му році біда прийшла в її власну родину – інсульт переніс чоловік Тетяни, після чого теж залишився паралізованим. Тоді жінка ухвалила непросте рішення перевезти Сафонова до себе у село Поташ на Черкащині, де доглядала двох важкохворих чоловіків одночасно.

«Таня фактично доглядала за Сашою понад півтора десятиліття, – розповідає obozrevatel.com медійник Микола Канішевський, в останні роки – близький товариш Сафонова. – Стала для нього не просто помічницею – найближчою людиною, опорою, родиною. Але згодом тяжко захворів Танин чоловік. І вона сказала Сашкові: «Мушу їхати до чоловіка в село». А він тоді благально відповів: «Мамцю, не кидай мене, бо помру». Тоді Таня організувала перевезення спеціальною медичною каретою, і Олександра Сергійовича доправили до села. Вона за освітою медик, медсестра, і це відчувалося в усьому. У хаті завжди панували ідеальна чистота, порядок – просто лікарняна стерильність. Вона створила для Сашка максимально гідні умови життя».

…Понад 16 років Тетяна доглядала за Олександром Сафоновим. Останні місяці його стан різко погіршився через онкологічне захворювання. Пішов у засвіти 16 травня на 83-му році життя. Попрощалися з ним наступного дня в селі Поташ на Черкащині, де провів останні роки життя.

 Олександр Сафонов відрізнявся спокійною, чіткою та академічною мовою, без зайвої емоційності, що було стандартом для телебачення тієї епохи. 

«Знаєте, в мене він досі стоїть перед очима. Ніби фотографії змінюються одна за одною: наша гримерка, де ми готувалися до ефірів, студія, сцена, закулісся Палацу «Україна»… – згадує його колега, легендарна телеведуча Тетяна Цимбал. – Господь дав йому голос, який неможливо було переплутати ні з ким. А ще в Олександра була феноменальна пам’ять. Але він усе одно постійно працював над собою. Коли не зайдеш у дикторську перед ефіром – щось повторює, налаштовується. Для нас він був еталоном – і професіоналізму, і чоловічої елегантності. Дуже серйозно ставився до своєї роботи, професії. Але при цьому – без жодного пафосу. У нього не було цього: «Я Сафонов, я озвучую урядові заходи». Ніколи. Йому не потрібно було щось спеціально підкреслювати чи демонструвати – його рівень і так був очевидний для всіх. Завжди зібраний, у хорошому настрої. Обов’язково хусточка у кишені піджака, зачіска – волосинка до волосинки – і манери світського лева».

 «Він був моїм наставником на телебаченні, – згадує народна артистка України Світлана Білоножко. – Я ж прийшла з театру оперети, а це зовсім інший світ. Там ми звикли до великої сцени: руками махаємо, танцюємо, співаємо – дуже все емоційно. А тут навпаки. Треба спокій, врівноваженість, м’яка усмішка, правильна подача тексту. Так, щоб людині було приємно не тільки слухати, а й дивитися на диктора. І от саме цього мене вчив Саша. Казав: «Якщо хвилюєшся – то хвилюйся, це нормально. Усі хвилюються: і диктори, і ведучі, і артисти». А далі: «Але уяви, що перед тобою є маленьке віконечко, а за ним сидить найдорожча для тебе людина. Мама, чоловік, дитина – той, кого ти любиш і поважаєш. І от ти говориш саме для неї». І коли ти так налаштовуєшся, все одразу стає іншим. Подача стає м’якою, теплою, щирою. І саме так, казав він, народжується справжній професіоналізм».

Цікаві факти про Олександра Сафонова:

⬗ Ще з 1967 року він підкорював глядачів Львівського обласного телебачення своїм неповторним голосом, інтелігентністю та особливою харизмою. А згодом, упродовж багатьох років, став одним із головних облич Українського ТБ – УТ-1. Його вважали взірцем справжнього диктора – із бездоганною вимовою, вишуканою подачею та високою культурою мовлення. Він вів інформаційні випуски, урядові репортажі та трансляції офіційних подій.

⬗ Перш ніж прийти на телебачення Олександр Сафонов навчався у театральній студії при Київському театрі імені Івана Франка. Згодом працював у Львівському театрі імені Марії Заньковецької та закінчив режисерський факультет.

⬗ Перший диктор стадіону українською: у 1970 році Сафонов увійшов в історію спортивної журналістики та регіонального телебачення. Він провів перший телерепортаж та став офіційним диктором на стадіоні українською мовою під час легендарного товариського футбольного матчу львівських «Карпат» проти бразильського клубу «Палмейрас».

⬗ Головний ведучий Палацу «Україна»: з 1978 року після переїзду до Києва він став незмінним ведучим наймасштабніших концертів, офіційних та культурних заходів республіканського значення.

⬗ Окрім бездоганної української вимови, диктор мав чудову мовну підготовку й вільно володів польською, англійською та угорською мовами.

Оксана ГЕЙДОР, obozrevatel.com.

Зараз також читають: Діти не винуваті, що батьки дурнуваті: як «свєтки»-москальки маскуються  під українок.